Ухвала суду № 140483900, 09.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7383/26

У Х В А Л А

09 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 17.03.2026 надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо не складення висновку про повернення з державного бюджету надмірно сплачених Селянським (Фермерським) Господарством "ВІКТОРІЯ" до державного бюджету платежів на загальну суму 669 580,70 грн. під час митного оформлення ВМД №25UA500090010970U9 від 25.09.2025, та неподання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області;

зобов`язати Одеську митницю сформувати відповідний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених Селянським (Фермерським) Господарством "ВІКТОРІЯ" сум митних платежів в розмірі 669 580,70 грн. під час митного оформлення ВМД №25UA500090010970U9 від 25.09.2025 та подати його на виконання.

Суд ухвалою від 20.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник Одеської митниці подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сформоване в підсистемі «Електронний суд» 06.04.2026 та зареєстроване судом 07.04.2026 за вх.№ ЕС37840/26.

Представник відповідача просить прийняти клопотання до розгляду, залучити його до матеріалів справи та проводити судовий розгляд справи №420/7383/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування клопотання зазначено, що розмір можливих збитків у цій справі (сума митних платежів) становить 669580,70 грн, і ця обставина, на думку представника відповідача, свідчить про складність справи, яка потребує розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи з метою надання усних пояснень. Складність справи представник відповідача вбачає також у характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень з метою з`ясування всіх обставин.

Водночас у клопотанні зазначено, що ця адміністративна справа відноситься до справ незначної складності, однак обсяг матеріальних збитків не дозволяє розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, а фактичні обставини справи потребують надання ґрунтовних усних пояснень сторін з метою повного та всебічного з`ясування.

Представник відповідача вказує, що розгляд справи без повідомлення учасників справи позбавляє сторони прав, гарантованих статтями 44, 166, 211, 224, 262 Кодексу адміністративного судочинства України: брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи; виступити з вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Крім того, як зазначено в клопотанні, розгляд справи у письмовому провадженні без повідомлення сторін ускладнює виконання обов`язку, покладеного на відповідача частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України до справ незначної складності віднесено інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною першою статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За частиною п`ятою статті 262 КАС України суд, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною восьмою статті 262 КАС України встановлено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наведені норми свідчать, що подання стороною клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не зобов`язує суд призначити таке засідання. Суд оцінює, чи вимагають характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Застосовуючи наведені норми до поданого клопотання, суд виходить з такого.

В ухвалі від 20.03.2026 суд дійшов висновку, що ця справа є справою незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. У клопотанні представник відповідача прямо зазначає, що ця адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

Посилання представника відповідача на суму митних платежів 669580,70 грн як на обставину, що свідчить про складність справи, суд відхиляє з таких підстав.

Пункт 6 частини шостої статті 12 КАС України, на який послався представник відповідача, стосується справ щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Предметом цього спору таке рішення не є. Позивач оскаржує бездіяльність Одеської митниці щодо нескладення висновку про повернення коштів з державного бюджету.

Пункт 2 частини шостої статті 262 КАС України пов`язує необхідність судового засідання з характером спірних правовідносин та предметом доказування, а не з розміром суми, якої стосується спір. Сума платежів, про повернення яких заявив позивач, не змінює ані кола обставин, які належить встановити, ані способу їх встановлення.

Спір у цій справі стосується того, чи був відповідач зобов`язаний за заявою позивача від 26.02.2026 скласти висновок про повернення з державного бюджету вивізного (експортного) мита, сплаченого за митною декларацією від 25.09.2025 №25UA500090010970U9, і подати його для виконання.

Обставини, на які посилаються сторони, підтверджуються письмовими доказами: заявою позивача, листом відповідача, митними деклараціями, експертним висновком про походження товару та іншими документами, які сторони подали разом із позовною заявою та відзивом. Свої доводи та заперечення сторони виклали в позовній заяві, відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив та запереченнях.

Клопотання не містить відомостей про те, які саме обставини справи неможливо встановити на підставі письмових доказів і заяв по суті справи та які саме пояснення представник відповідача не може викласти в письмовій формі. Потреба в «ґрунтовних усних поясненнях», на яку вказує представник відповідача, жодними конкретними обставинами справи не обґрунтована.

Доводи представника відповідача про те, що розгляд справи без повідомлення сторін позбавляє їх процесуальних прав та ускладнює виконання обов`язку доказування, суд також відхиляє.

Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін прямо передбачений частиною п`ятою статті 262 КАС України.

За частиною восьмою цієї статті суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Право наводити свої доводи, міркування та заперечення і обов`язок доказування, покладений на відповідача частиною другою статті 77 КАС України, реалізуються в такому провадженні шляхом подання заяв по суті справи та доказів.

Представник відповідача цим правом скористався, подавши відзив на позовну заяву з доданими до нього доказами та заперечення на відповідь на відзив. Відмова в задоволенні клопотання не обмежує права відповідача подавати суду письмові пояснення та докази в порядку, встановленому КАС України.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2019 у справі №9901/279/19 зазначила, що згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

У цій же ухвалі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Цей висновок Велика Палата Верховного Суду зробила щодо розгляду справи судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження, однак він стосується змісту вимоги публічного судового розгляду за пунктом 1 статті 6 Конвенції і є застосовним до вирішення питання про проведення судового засідання в цій справі. Сторони виклали свої доводи в заявах по суті справи, а про обставини, які неможливо встановити на підставі письмових доказів, у клопотанні не зазначено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому в задоволенні клопотання належить відмовити на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України.

Керуючись статтями 12, 77, 120, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи №420/7383/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№ ЕС37840/26 від 07.04.2026) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.

Суддя Дмитро БАБЕНКО