Рішення № 14048311, 26.05.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-901-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року м. Київ Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Співакову І.І.

за участю представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача Карася В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця», третя особа: КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна про визнання права власності на новостворене майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом, уточненим у ході судового розгляду, щодо визнання за ними права власності на проінвестоване ними житлове приміщення: квартиру АДРЕСА_1. У своїх вимогах посилаються на укладені між ними та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» (надалі - ТОВ «ІБК «Столиця») договір № 320-3/083-1 від 06.04.2004 p., основний договір № 320-3/083-1 про участь у інвестуванні від 18.12.2005 р. та додатковий договір № 1 до основного договору про участь в інвестуванні від 23.03.2007 р. відповідно до яких відповідач зобовязувався своїми силами і засобами, за рахунок залучених від позивачів інвестиційних коштів, збудувати й передати їм обумовлене житлове приміщення у житловому будинку АДРЕСА_1 загальною площею згідно договору, а вони як інвестори зобовязувались забезпечити. відповідне фінансування будівництва обєкту інвестування та прийняття його у свою власність на умовах договору. Позивачі, за договором - інвестори, сплатили відповідачу грошові кошти у розмірі ста відсотків вартості житлового приміщення за умовами інвестиційного договору та додаткового до нього договору № 1 у розмірі 212842, 23 грн. Відповідач згідно договору та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» за ці кошти фінансував будівництво будинку.

Згідно до договору про інвестування у житлове будівництво, обєкт інвестування передається від відповідача позивачам у власність за умови виконання 100 % інвестиційних зобовязань. Згідно до Акту прийому-передачі квартири від 17.04.2007 p., керуючись вимогами основного договору № 320-3/083-1 про участь у інвестуванні від 18.12.2005 р., ТОВ «Столиця» за сприяння ТОВ «ІБК «Столиця» передали, а позивачі прийняли квартиру АДРЕСА_1. Згідно з Технічним паспортом, виданим Київським міським БТІ, загальна площа квартири становить 57, 60 кв м., житлова площа 28, 0 кв. м.

Акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта житлового будинку АДРЕСА_1 від 22.12.2006 p., був зареєстрований 23.01.2007 р. управлінням Держархбудконтролю м. Києва за № 038.

До цього часу відповідач і досі не передав у власність квартиру, а саме не надав документів, які б підтверджували право власності, яким є свідоцтво про право власності на квартиру, чим порушив як умови договору, так і права позивачів.

В ході судового розгляду представник позивачів позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Судові витрати просить покласти на ТОВ «ІБК «Столиця».

Представник відповідача визнає позов в частині визнання за позивачами права власності на проінвестовану квартиру.

Третя особа про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, представник у судове засідання не з»явився, що не перешкоджає, розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 06.04.2004 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ТОВ «ІБК «Столиця» був укладений договір № 320-3/083-1 щодо укладання основного договору інвестування однокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 55, 84 кв. м. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 із запланованою датою введення в експлуатацію 31.12.2005 р. (а.с. 7-10).

18.12.2005 р. між цими ж сторонами укладено основний договір № 320-3/083-1 про участь в інвестуванні, предметом якого було інвестування коштів у будівництво квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1 зі здачею будинку в експлуатацію 23.01.2007 р. Додатковим договором № 1 від 23.03.2007 р. до Основного договору був змінений номер квартири на НОМЕР_2, збільшена кількість кімнат з однієї до двох, у результаті остаточних обмірів загальної площі квартири та складанням технічного паспорту на квартиру уточнена площа квартири - 57, 60 кв. м., і у звязку з цим вартість квартири - 212842, 23 грн. (а.с. 11-16).

Інвестори вказаного обєкту інвестування станом на 05.04.2007 р. року сплатили, відповідно до умов договору, грошові кошти ТОВ «ІБК «Столиця» в розмірі 212842, 23 грн., що становить 100 % вартості цієї квартири (а.с. 18).

Актом прийому-передачі № 320 від 17.04.2007 р. ТОВ «Столиця» за сприяння ТОВ «ІБК «Столиця» квартира НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1 була передана ОСОБА_4 та ОСОБА_3.(а.с. 19).

Акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта житлового будинку АДРЕСА_1 від 22.12.2006 p., був зареєстрований 23.01.2007 р. управлінням Держархбудконтролю м. Києва за № 038 (а.с. 21).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

; Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Права та обовязки позивача та відповідача виникли на підставі інвестиційного договору згідно до якого позивачі проінвестували будівництво квартири НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1. Інвестори вказаного обєкту інвестування сплатили, відповідно до умов договору, грошові кошти ТОВ «ІБК «Столиця», що становить 100 % вартості цієї квартири.

Таким чином судом встановлено, що позивачами виконані всі умови договору про інвестування у житлове будівництво, оскільки ними було виконано 100 % інвестиційних зобовязань.

Відповідач за умовами інвестиційних договорів зобовязувався збудувати та передати у власність позивачам обєкт інвестування.

Згідно до актів прийому-передачі квартири відповідач передав, а позивачі прийняли квартиру НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1. Незважаючи на виконання позивачами своїх зобовязань, відповідач не виконав усіх своїх зобовязань щодо передачі обєктів інвестування у власність позивачів.

Київським міським бюро технічної інвентаризації виконана інвентаризація, складений технічний паспорт та скоригована площа квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного Кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство передало, а позивачі прийняли квартиру.

У відповідності до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно до п.5 ст. 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. № 1-560-ХІІ (із змінами та доповненнями) інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися обєктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань за інвестиційним договором в частині передачі обєкту інвестування, у власність позивачів, вони позбавлені права володіти, користуватися і розпоряджатися обєктом та результатами інвестицій.

Відповідач безпідставно не виконав своїх договірних зобовязань щодо позивачів, а тому вимога стосовно визнання за ними права власності на проінвестовану квартиру підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 334, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність", ст. 10, 11, 60, 23, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити. Визнати у рівних частках за ОСОБА_3, ОСОБА_4

Олексіївною право власності на новостворене нерухоме майно - двокімнатну квартиру НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 загальною площею 57, 60 кв. м., житловою площею 28, 0 кв. м., яка була ними проінвестована у розмірі 212842, 23 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» (01030, м. Київ вул. Б.Хмельницького, 12-а р/р 26008302002596 в АКБ «Трансбанк» МФО 300089, код ЄДРПОУ 32597262) на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати: 1700, 00 грн. судового збору та 30, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього - 1730, 00 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.