Ухвала суду № 140481662, 09.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-4599/11

Провадження № 6/201/387/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Соборний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого судді Куць О.О.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? за участю секретаря Рясної А.А.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», заінтересовані особи: ТОВ «УФА «ВЕРУС», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу дублікату виконавчого листу та поновлення строку його пред`явлення до виконання,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК», заінтересовані особи: ТОВ «УФА «ВЕРУС», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу дублікату виконавчого листу та поновлення строку його пред`явлення до виконання.

У поданій заяві АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд: поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-4599/11, виданого 21.12.2012 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №160Є/V-U від 08.06.2007 року 875 190, 54 грн; видати дублікат виконавчого листа № 2-4599/11, виданого 21.12.2012 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №160Є/V-U від 08.06.2007 року 875 190, 54 грн.

Заява мотивована тим, що 21.02.2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалив рішення по цивільній справі №2-4599/11 за позовом АТ КБ ПРИВАТБАНК до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

21.12.2012 р. по даній справі видано виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №160Є/V-U від 08.06.2007 року 875 190, 54 грн.

Відповідно до наданої інформації, викладеній у відповіді Першого відділу ДВС у м. Черкаси від 18.03.2026 р. за №27329 встановлено, що відносно боржника ОСОБА_2 відповідно до автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у Першому відділі ДВС у м. Черкаси перебувало виконавче провадження №38325870 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-4599/11 від 21.02.2012 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 875 190,54 грн., яке 12.03.2014р. відповідно п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», направлено за належністю, а саме: АДРЕСА_1 за місцем проживання боржника. Від так у подальшому виконавчий документ направлений на виконання за належністю до відділу ДВС у м. Ужгороді.

Згідно відповіді №34315 від 27.04.2026 р. відділу ДВС у м. Ужгород на запит стосовно надходження на примусове виконання виконавчих документів щодо боржника ОСОБА_2 з приводу виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-4599/11 від 21.12.2012 року встановлено, що по виконавчому провадженню №4280898 з примусового виконання виконавчого листа виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська №2-4599/11 від 21.12.2012 року про стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 875 190, 54 грн., державним виконавцем 07.04.2014 року керуючись п.8, ч. 1, ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Доказів рекомендованого поштового направлення на адресу заявника оригіналу виконавчого документу не надано. В ході листування між Відділом ДВС у м. Ужгороді Івано- Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Першим відділом ДВС у м. Черкаси виконавчий лист було втрачено.

На сьогодні рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-4599/11 за позовом АТ КБ ПРИВАТБАНК до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не виконано, а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №160Є/V-U від 08.06.2007 року 875 190, 54 грн. на виконанні не перебуває у жодному відділі ДВС чи приватного виконавця. Виконавчий документ фактично втрачено під час пересилання з однієї виконавчої служби до іншої не з вини стягувача.

Постанова Першого відділу ДВС м. Черкаси про направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС винесена 04.03.2014 року, а постанова відділу ДВС у м. Ужгород про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена 07.04.2014 р., відтак термін пред`явлення виконавчого листа на момент подання даної заяви минув, однак такий пропущений стягувачем з причин, що не залежали від нього та наведені вище, а тому просивпоновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Отже, просив видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред`явлення його до виконання.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Розман С.Ю. надав суду письмові пояснення у яких зазначав, що стягувач не цікавився виконавчим провадженням з 2014 року по 2026 рік, тобто майже 12 років не виявляв жодної зацікавленості щодо його руху, чим порушував зобов`язання сумлінно користуватися усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, контролювати виконавчі дії та слідкувати за процесом виконання рішення. Також стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав. Банк, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС. Наведені в заяві АТ КБ «ПРИВАТБАНК» обставини не можна вважати поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом тривалого часу до моменту звернення до суду із вказаною заявою, оскільки вони не доводять існування обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк. З урахуванням вказано у задоволенні заяви просив відмовити.

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Роман С.Ю. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились.

Суд, вивчивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (нині Соборний районний суд міста Дніпра) від 21.02.2012 року у цивільній справі №2-4599/11 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк`до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 160 Є/V-U від 08.06.2007 року 875 190 грн. 54 коп.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 160 Є/V-U від 08.06.2007 року 200 грн. та у рахунок повернення судових витрат 120 грн., а разом 320 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 017 Є/V-U від 31.03.2008 року 756 234 грн. 96 коп.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 017 Є/V-U від 31.03.2008 року 200 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2006 року 14 238 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2006 року 200 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 1700 грн.

У зв`язку із набранням 25 квітня 2025 року чинності Закону України від 26.02.2025 р. № 4273-ІХ Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів - Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська перейменовано на Соборний районний суд міста Дніпра.

11.07.2012 року вказане рішення набрало законної сили.

Як вказувало АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у своїй заяві 21.12.2012 р. Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська видано виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №160Є/V-U від 08.06.2007 року 875 190, 54 грн.

Виконавчий лист відносно ОСОБА_2 було пред`явлено до виконання, що вбачається із відповіді № 27329 від 18.03.2026 року Першого ВДВС у м. Черкаси, наданої на заяву представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про надання інформації.

Як встановлено судом із вищевказаної відповіді, на виконанні у Першому ВДВС м. Черкаси перебувало виконавче провадження №38325870 з примусового виконання виконавчого листа №2-4599/11 від 21.02.2012 року, яке 04.03.2014 року направлено за належністю, а саме: АДРЕСА_1 , за місцем проживання боржника. Доказів направлення до відповіді не долучено, оскільки реєстри обліку поштової кореспонденції складає один рік.

Вказане у відповіді також підтверджується долученими до матеріалів справи відомостями з АСВП «ВП-спецрозділ».

Крім того, судом досліджено відповідь №34315 від 27.04.2026 р. відділу ДВС у м. Ужгорода на запит АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стосовно надходження на примусове виконання виконавчих документів щодо боржника ОСОБА_2 з приводу виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-4599/11 від 21.12.2012 року та встановлено, що державним виконавцем 07.04.2014 року керуючись п.8, ч. 1, ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Вказане у відповіді також підтверджується долученими до матеріалів справи відомостями з АСВП «ВП-спецрозділ».

У відповіді також зазначалось, що підтверджуючих документів (реєстр рекомендованих поштових відправлень) про відправку постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження стягувачу, немає можливості надати, тому можна вважати, що такі були втрачені під час їх поштового насправлення.

Відтак, заявник зазначає, що виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу втрачені органом ВДВС або Укрпоштою при пересиланні, їх місцезнаходження невідоме.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Як вказано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

У постанові Верховного Суду від 19.04.2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

За статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

На час видачі виконавчого листа у справі (11.07.2012 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис міститься у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис є у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заявник вважає, що пропустив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин, оскільки постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 07.04.2014 року стягувачу разом з оригіналам виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надходили.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд враховує значний проміжок часу.

Так, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із вказаною заявою 29.04.2026 року, тобто через 12 років після винесення постанови державним виконавцем про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Доказів, які б підтверджували неможливість заявника, звернутися до суду раніше з даною заявою, надано не було.

Також, як встановлено у судовому засідання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звертались до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних (справа №308/14368/22), що свідчить про обізнаність стягувача про невиконання рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21.02.2012 року.

Крім того, безпідставне поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не є поважними, а тому підстави для поновлення такого строку відсутні.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа, суд зазначає таке.

Пунктом 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми свідчить, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

У постанові від 21.08.2019 р. у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно з якою, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа та відповідно для задоволення заяви.

Керуючись п.п.17.4 п. 17.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.433 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», заінтересовані особи: ТОВ «УФА «ВЕРУС», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу дублікату виконавчого листу та поновлення строку його пред`явлення до виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарга протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.О.Куць