Ухвала суду № 140479970, 01.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11208/26

1-кс/296/4227/26

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні начальника відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, погодженого прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060470000033 від 05.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 та ч. 4 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 .

В клопотанні вказано, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060470000033 від 05.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 та ч. 4 ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що конституцією України унормовано, що природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно з положеннями ст. ст. 1 та 4 Лісового Кодексу України унормовано, що ліс це тип природних комплексів (екосистема), в якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Згідно з положеннями ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 9 та 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом: лісорубним або лісовим квитком.

Усупереч вказаних вимог зазначених нормативно-правових актів (далі Закон), власник і керівник товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Грузливець Агро», код ЄДРПОУ 42643173, ОСОБА_6 наприкінці 2024 року розробив злочинний план особистого протиправного збагачення шляхом отримання прибутку від збуту колод дерев, незаконно зрубаних у лісових масивах регіону під виглядом здійснення товариством правомірної господарської діяльності у виді розлісення самосійних дерев на земельних ділянках сільськогосподарського призначення приватної та комунальної власності.

Згідно розробленого ОСОБА_6 злочинного плану, для системної та ефективної реалізації усіх його етапів до злочинної діяльності підлягали залученню інші безумовно підконтрольні ОСОБА_6 та об`єднані з останнім єдиним злочинним умислом особи, які мали досвід у здійсненні порубок і перевезення деревини.

Заздалегідь спланована, цілеспрямована та чітко узгоджена між співучасниками злочинна діяльність підлягала реалізації з використанням матеріальної бази господарського товариства, особисто залучених усіма учасниками та найманими знаряддями і засобами вчинення злочинів.

Водночас згідно вказаного злочинного плану, вчинені групою осіб під керівництвом ОСОБА_6 незаконні порубки лісу підлягали ретельному маскуванню під виглядом здійснення ТОВ «Грузливенць Агро» правомірної господарської діяльності у виді порубки самосійних дерев в межах лісових масивів на земельних ділянках сільськогосподарського призначення комунальної та приватної власності.

Задля безперешкодного транспортування, зберігання та збуту незаконного зрубаних дерев використовувались складені та надані ОСОБА_6 іншим учасникам злочинної групи завідомо неправдиві офіційні документи товарно-транспорті накладні, до яких вносились недостовірні відомості про начебто правомірне походження деревини.

Також, за умовами злочинного плану ОСОБА_6 , безпосередню порубку дерев у лісових масивах мали забезпечувати робітники лісозаготівельних бригад, завчасно сформованих і підконтрольних іншим співучасникам (далі керівники бригад).

Вказані керівники бригад у свою чергу мали забезпечити безпосереднє перевезення робітників до місць вчинення незаконних порубок, надати їм необхідні знаряддя вчинення злочинів тощо.

З метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом укриття причетності до вчинення злочинів керівники сформованих ними бригад мали забезпечувати системне інструктування підконтрольних робітників з приводу необхідності невідкладної втечі з місця порубки за умови виявлення сторонніми особами або викриття працівниками правоохоронних органів.

При цьому, маючи на меті укрити особисту причетність до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 здійснював керівництво протиправною діяльністю виключно через підконтрольних йому керівників бригад фактично поза спілкуванням з їх рядовими учасниками.

Відповідно до визначеної ролі організатора ОСОБА_6 особисто здійснював керівництво при плануванні злочинної діяльності; безпосередньо та шляхом делегування функцій керівника організовував підготовку та виконання злочинів; особисто підшукував замовників деревини; визначав об`єми лісозаготівлі та чіткі терміни проведення лісозаготівельних робіт; визначав місця вчинення незаконних порубок лісу; визначав місця зберігання (постачання) лісопродукції; особисто визначав суб`єктів, що залучались до транспортування деревини; особисто та через залучених ним осіб здійснював фінансування протиправної діяльності та розподіляв грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, між іншими співучасниками; вживав заходів з метою укриття злочинної діяльності, у тому числі шляхом організації надання правової допомоги іншим співучасникам.

Задля досягнення спільної злочинної мети ОСОБА_6 також особисто забезпечував виконання організаційних заходів, націлених на реалізацію злагодженої діяльності активних учасників групи з іншими, необізнаними з їх злочинними намірами особами, яких організатор та інші члени групи залучали до вчинення злочинів.

У свою чергу, підконтрольні організатору співучасники мали забезпечити підшукання осіб для подальшого формування бригад, що забезпечать незаконну порубку дерев у лісі.

З метою реалізації вказаного злочинного плану наприкінці 2024 року ОСОБА_6 довів свої наміри ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та низці інших осіб, запропонувавши останнім за грошову винагороду підшукати осіб, що в складі лісозаготівельних бригад забезпечать вчинення незаконної порубки дерев, а також вчинять інші дії, необхідні для досягнення спільної злочинної мети.

У свою чергу ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та інші особи надали згоду на вказану пропозицію ОСОБА_6 , домовившись таким чином про спільне вчинення злочину.

Таким чином, діючи відповідно до заздалегідь узгодженого з усіма співучасниками злочинного плану, ОСОБА_6 спільно з підконтрольними йому ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , а також рядом інших осіб, вчинили низку умисних злочинів за наступних обставин.

Так, діючи умисно всупереч вимог Закону на виконання вказівок ОСОБА_6 , ОСОБА_8 в лютому 2025 року доручив підконтрольним робітникам сформованої ним лісозаготівельної бригади здійснити незаконну порубку дерев у лісових масивах Звягельського лісництва ДП «Звягельський лісгосп АПК».

Перебуваючи в період з 17 по 24 лютого 2025 року у лісовому масиві в межах виділу 25 кварталу 71 Звягельського лісництва ДП «Звягельський лісгосп АПК» робітники сформованої ОСОБА_8 бригади, під безпосереднім керівництвом останнього, всупереч вимог Закону, шляхом повного відокремлення із застосуванням бензинових пилок стовбура від кореня здійснили незаконну порубку 275 сироростучих та 3 сухостійних дерев порід береза, сосна та осика, що згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи, спричинило збитки в розмірі 535 900 грн 31 копійку.

Продовжуючи діяти умисно всупереч вимог Закону на виконання вказівок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на початку квітня 2026 року доручили підконтрольним робітникам лісозаготівельної бригади здійснити незаконну порубку дерев у лісових масивах Хорошівського лісництва ДП «Пулинський лісгосп АПК».

Перебуваючи 02 квітня 2026 року у лісовому масиві в межах виділу 15 кварталу 87 Хорошівського лісництва ДП «Пулинський лісгосп АПК» під керівництвом ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , робітники лісозаготівельної бригади всупереч вимог Закону, шляхом повного відокремлення із застосуванням бензинових пилок стовбура від кореня здійснили незаконну порубку 5336 сироростучих та сухостійних дерев різних порід, що згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції Поліського округу спричинило збитки в розмірі 17 746 913 грн 69 копійок.

Продовжуючи діяти умисно всупереч вимог Закону на виконання вказівок ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на початку квітня 2026 року доручив підконтрольним робітникам лісозаготівельної бригади здійснити незаконну порубку дерев у лісових масивах Баранівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Перебуваючи не пізніше 10 квітня 2026 року у лісовому масиві в межах виділів 4, 7, 9, 10 та 11 кварталу 75 Баранівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» під керівництвом ОСОБА_8 , робітники лісозаготівельної бригади всупереч вимог Закону, шляхом повного відокремлення із застосуванням бензинових пилок стовбура від кореня здійснили незаконну порубку 1476 сироростучих дерев порід сосна, береза, осика та вільха, що згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи спричинило збитки в розмірі 4 954 620 грн 15 копійок.

Надалі, перебуваючи не пізніше 16 квітня 2026 року у лісовому масиві поблизу 10 та 11 кварталів Баранівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» під керівництвом ОСОБА_8 , робітники лісозаготівельної бригади всупереч вимог Закону, шляхом повного відокремлення із застосуванням бензинових пилок стовбура від кореня здійснили незаконну порубку 695 сироростучих дерев порід сосна, береза, осика та вільха, що згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи спричинило збитки в розмірі 4 606 362 грн 63 копійки.

Не пізніше 16 квітня 2026 року у лісовому масиві поблизу 72, 76 та 77 кварталів Баранівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» під керівництвом ОСОБА_8 робітники лісозаготівельної бригади всупереч вимог Закону, шляхом повного відокремлення із застосуванням бензинових пилок стовбура від кореня здійснили незаконну порубку 813 сироростучих дерев порід сосна, береза, осика та вільха, що згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи спричинило збитки в розмірі 5 391 975 грн 98 копійок.

Враховуючи викладене, у відповідності до вимог ст. 278 КПК України, 22.09.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні незаконних порубок лісу, перевезенні та збуті незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Державною екологічною інспекцією Поліського округу заявлено цивільний позов щодо стягнення солідарно з підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 шкоду, заподіяну навколишньому природньому середовищу в розмірі 33 235 772 грн 76 коп., а саме: на користь Брониківської сільської ради 535 900 грн 31 коп., на користь Пулинської селищної ради 17 746 913 грн 69 коп. та на користь Баранівської міської ради 14 952 258 грн 76 коп.

Відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) має у власності наступний транспортний засіб: автомобіль «OPEL VIVARO» VIN-код НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, забезпечення цивільного позову, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_5 . Завданням арешту майна в даному випадку є запобігання можливості його передачі і відчуження (з огляду на право власності підозрюваного на вказане майно, яке передбачає для нього відповідні правомочності).

Слідча ОСОБА_9 подала до суду заяву в якій просить клопотання розглянути без її участі, клопотання підтримує та просить задовольнити (а.с.54).

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності-також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1). збереження речових доказів; 2).спеціальної конфіскації; 3). конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4). відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 22 вересня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні незаконних порубок лісу, перевезенні та збуті незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27 частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України.

25.09.2026 року за №5797/11-08 потерпілим у кримінальному провадженні №12023060470000033 Державною екологічною інспекцією Поліського округу подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в солідарному порядку шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу в розмірі 33 235 772 грн 76 коп., а саме: на користь Брониківської сільської ради 535 900 грн 31 коп., на користь Пулинської селищної ради 17 746 913 грн 69 коп. та на користь Баранівської міської ради 14 952 258 грн 76 коп.

Як було встановлено слідчим суддею, обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, слідчий вказав на необхідність забезпечення цивільного позову у зв`язку із завданою майновою шкодою задля запобігання можливості відчуження майна, що перебуває у власності ОСОБА_5 .

З огляду на вищезазначене, з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 246 КК України, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, окрім цього існує обґрунтована підозра вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення цивільного позову, слідчий суддя вважає арешт майна на даному етапі цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) має у власності наступний транспортний засіб: автомобіль «OPEL VIVARO» VIN-код НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

Згідно ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Беручи до уваги обґрунтованість підозри, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, вбачається за необхідне накласти арешт шляхом встановлення заборони у праві відчуження, розпорядження зазначеним майном без обмеження права користування.

Слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:

- автомобіль «OPEL VIVARO» VIN-код НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , з встановленням заборони власнику або будь-якій особі на відчуження вказаного майна, без обмеження права користування ним.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала оскаржується безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1