Рішення № 140479445, 08.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/15965/25-Е

Провадження №2-др/522/174/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Клепиковим Максимом Сергійовичем, до КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, у якій заявниця просить суд стягнути з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на її користь:

- 85 180,75 гривень у відшкодування матеріальної шкоди;

- 10 000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

- 5 500,00 гривень у відшкодування судових витрат пов`язаних з проведення експертного дослідження;

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі та згідно розрахунку, який буде наданий у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2026 позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з КП «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 , шкоду, завдану в результаті ДТП у розмірі 28 971,80 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 294,95 гривень.

18 вересня 2026 року від представника ОСОБА_1 Клепикова Максима Сергійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути з КП «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 697,10 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 Клепикова Максима Сергійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання по справі на 05 жовтня 2026 року.

У судове засідання призначене на 05 жовтня 2026 року з`явився представник відповідача ОСОБА_4 . Інші учасники у справі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду.

В судовому засіданні було поставлено питання щодо заявленого представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти заявленого клопотання заперечувала та вказувала, що моральна шкода, яка спричинена позивачці була незначною та вважає заявлену суму недоцільною та необґрунтованою. Вказує, що сумою, яка б відповідала завданій моральній школі є 500,00 гривень. Також зазначає, що на її думку із наданих позивачем доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу неможливо встановити їх дійсний розмір, а отже необхідно відмовити у частині стягнення таких витрат.

Заслухавши думки присутніх у судовому засіданні учасників справи, суд вирішив перейти на стадію ухвалення рішення. Проголошення рішення призначено на 08.10.2026.

Згідно статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

10 липня 2025 року між Адвокатським об`єднанням «СЕТЛ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №7, відповідно до змісту якого, Адвокатське об`єднання бере зобов`язання надавати клієнту правову (правничу) допомог та представляти його інтереси в усіх судах України, а також в усіх органах державної влади України, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності, у тому числі органах державної виконавчої служби, в органах внутрішніх справ, органах прокуратури, органах юстиції, органах нотаріат з питань захисту інтересів клієнта.

Пунктом 1.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.07.2025 №7 встановлено, що клієнту надається наступна правова допомога: звернення до суду з позовною заявою в інтересах клієнта щодо стягнення шкоди, завданої останній внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 14.03.2025 у м. Одесі по вул. Стовповій, 27 за участю тролейбуса №0044 та т/з КІА д.н.з. НОМЕР_1 .

В пункті 4 вказаного договору сторони погодили, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової (правничої) допомоги визначеної в п 1.1. складає 6 500,00 гривень.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що клієнт відшкодовує Адвокатському об`єднанню витрати понесені останнім під час надання професійної правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано до суду копію платіжної інструкції від 12.07.2025 №MP45-7E14-0543-3E29 на суму 6 500,00 гривень із зазначення призначення платежу: «Надання правової допомоги за умовами договору №7 від 10.07.2025».

Пунктом 4.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.07.2025 №7 встановлено, що клієнт додатково сплачує на користь Адвокатського об`єднання гонорар у розмірі 10% від розміру задоволених позовних вимог на користь клієнта.

На виконання пункту 4.1. договору Адвокатське об`єднання «СЕТЛ» видало рахунок від 18.09.2026 №INV-000010 на суму 3 197,10 гривень.

Відповідно до акту виконаних робіт від 18.09.2026 №INV-000004 до договору від 10.05.2025 №7, Адвокатським об`єднанням були наданні а клієнтом прийняті наступні послуги:

- 12.07.2025 підготовка та подання позовної заяви до Приморського районного суду м. Одеси 120 хвилин робочого часу;

- 12.08.2025 підготовка та подання заяв (заперечень) на клопотання КП «ОМЕТ» про призначення авто товарознавчої експертизи 20 хвилин робочого часу;

- 12.08.2025 підготовка та подання заяви про залишення клопотання КП «ОМЕТ» про призначення авто товарознавчої експертизи без розгляду 15 хвилин робочого часу;

- 12.08.2025 підготовка та подання заяви (відповіді на відзив) 45 хвилин робочого часу;

- 26.11.2025 проїзд до Приморського районного суду м. Одеси та участь у судовому засіданні 60 хвилин робочого часу;

- 23.03.2026 підготовка та подання заяви щодо заявленого клопотання судовим експертом 15 хвилин робочого часу;

- 08.04.2026 підготовка та подання заяви щодо заявленого клопотання судовим експертом 15 хвилин робочого часу;

- 27.04.2026 участь у судовому засіданні 60 хвилин робочого часу;

- 30.05.2026 підготовка та подання заяви про виконання клопотання судового експерта від 21.05.2026 10 хвилин робочого часу;

- 12.06.2026 участь у огляді судовим експертом транспортного засобу 30 хвилин робочого часу;

- 13.07.2026 підготовка та подання пояснень по справі з урахування висновків експерта 60 хвилин робочого часу;

- 21.07.2026 участь у судовому засіданні 60 хвилин робочого часу;

- 09.09.2026 участь у судовому засіданні 60 хвилин робочого часу.

Загалом Адвокатським об`єднанням було надано послуг на 9 697,10 гривень (9 годин та 30 хвилин робочого часу).

У статті 11 ЦПК України вказано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що чинне процесуальне законодавство не містить заборони щодо права суду на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за умови, що заявлений розмір таких витрат не відповідає принципу пропорційності, розумності та справедливості, а самі витрати не є фактичними та неминучими.

Тому, під час визначення розміру витрат на професійну правничої допомоги суд повинен встановити наступне:

- чи обґрунтувала особа понесення таких витрат належними та допустимими доказами;

- чи відповідає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу принципам пропорційності, розумності, та справедливості;

- чи є такі витрати фактичними та неминучими?

У судовому засідання, яке відбулося 05.10.2026, представник відповідача вказував, що із наданих позивачем доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу неможливо встановити їх дійсний розмір, а отже необхідно відмовити у частині стягнення таких витрат.

Згідно постанови КЦС ВС від 14.12.2022 у справі № 161/12984/20, постановою Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року, крім іншого, відмовлено відповідачу у стягненні на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00 гривень. Рішення апеляційного суду в цій частині мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю належним чином заявлених вимог. Зокрема, апеляційний суд вказав, що як видно з акта від 07 червня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 02 січня 2020 року, такий не містить переліку послуг та їх вартість, які надавались представником відповідачу саме під час апеляційного перегляду справи, що унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. Верховний Суд не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне. Апеляційний суд встановив, що представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з позивача 5 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у апеляційному суді. На підтвердження заявлених вимог представником відповідача надано копію ордеру на надання правничої допомоги адвокатом, акт від 07 червня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 02 січня 2020 року та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 7 від 07 червня 2021 року про сплату 5 000,00 гривень в якості оплати таких послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Суд також враховує, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункти 145, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Отже, ненадання позивачем розрахунку витрат на правничу допомогу (детального опису робіт (наданих послуг) не може свідчити про відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, відповідно й не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу.

Суд зазначає, що представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення було долучено акт виконаних робіт від 18.09.2026 №INV-000004 до договору від 10.05.2025 №7 з якого можна чітко встановити який масив послуг було надано позивачу Адвокатським об`єднанням та скільки годин робочого часу на це було витрачено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження витрат позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що їх заявлений розмір є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, обсягом наданих правничих послуг і виконаною представником роботою, а також відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності.

Однак, згідно ч. 2 ст. 141 ЦКП України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову 95 180,75 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог 28 971,80 гривень.

Питома вага 0,3044 (28 971,80 / 95 180,75).

Розмір витрат на професійну правничу допомогу 2 951,80 гривень (9 697,10 * 0,3044)

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з відповідача КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на користь позивача ОСОБА_1 , в порядку розподілу судових витрат, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 951,80 гривень.

Щодо розміру моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Судом було встановлено, що в позовній заяві ОСОБА_1 просила суд, окрім іншого, стягнути з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на її користь 10 000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Дану позовну вимогу було розглянуто по суті в мотивувальній частині рішення, проте, не було відображено в резолютивній частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2026 у справі №522/15965/25-Е.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

В заявах по суті справи представник ОСОБА_1 вказує, що позивачка зазнала матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, оскільки ця подія стала не тільки великим стресом для неї, але й порушила значний ритм життя. Також вказує, що ДТП є відповідною подією, яка супроводжується стресом, оскільки у момент її настання існує загроза життю її учасника, в момент її виникнення неможливо оцінити її кінцеві наслідки, а особі який є її учасником, визначити рівень свого стресу та тривоги в залежності від майбутніх наслідків ДТП. З урахуванням викладеного вказує, що позивач оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень.

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У постанові КЦС ВС від 08.01.2024 у справі №454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.

При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Ухвалюючи рішення про відшкодування шкоди, суд має виходити з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має враховувати засади розумності, виваженості та справедливості.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди.

При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п. 3, 9) №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Суд визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ту обставину, що позивачем не доведено факт того, що на момент ДТП ОСОБА_1 безпосередньо керувала пошкодженим транспортним засобом.

Зокрема, позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було порушено її звичайний ритм життя, однак не конкретизує, у чому саме полягали такі зміни, які саме обставини вплинули на звичний для неї спосіб життя та яким чином вони проявилися.

Позивачкою не надано доказів, які б підтверджували той факт, що внаслідок ДТП їй було завдано фізичну шкоду.

Тому, враховуючи характер правопорушення, відсутність фізичних та глибоких душевних страждань, характер пошкодження транспортного засобу, часткове погіршення якості життя позивача, суд вважає, що 3 000,00 гривень є тією сумою, яка у повній відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою, а тому, доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви в цій частині та стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 3 000,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03328497, на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2 951 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.

Стягнути з відповідача Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03328497, на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.

08.10.26