Рішення № 140478885, 09.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/6609/26

2/465/5089/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.10.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря судового засідання Пони Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №010/94919/82/1162302 від 19 липня 2021 року, підписанням якого Позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

17.07.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (далі- ТОВ "ФК "ЄАПБ", Позивач) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F.

Відповідно до Реєстру Боржників від 22.10.2025 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17.07.2025 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 18 886,05 грн., з яких 18 886,05 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу.

У зв`язку із вище наведеним просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за Кредитним договором № 010/94919/82/1162302 від 19 липня 2021р. в розмірі 18 886,05 гривень.

Ухвалою Франківського районного суду від 09 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість у прохальній частині зазначеного позову просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначенні судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судові засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями №R067225455586 та №R067272859768, які повернулися на адресу суду.

Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України про виклик до суду.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки та відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №010/94919/82/1162302 від 19 липня 2021 року, підписанням якого Позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

Відповідно до указаної Заяви Банк надає клієнту послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку (п.2.1.). На умовах Заяви, з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (далі - дата початку кредитування) клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на КР надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит) а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР, із здійсненням Банком договірного списання коштів з КР (п.2.3.).

Із змісту Заяви, банк встановив поточний ліміт, розмір якого становив 500 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48% річних строком на 48 місяців (п.2.1, 2.3 Заяви).

До позовної заяви додано Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» та заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», які підписано відповідачем власноручним підписом.

19 липня 2021 року ОСОБА_1 отримав платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується розпискою про отримання картки, підписаною особисто відповідачем.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, складеним первинним кредитором, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач має заборгованість у розмірі 18 886,05 грн, з яких 18 886,05 грн сума заборгованості за основною сумою боргу.

Крім того, позивачем надано виписку по картковому рахунку відповідача за період 19.07.2021-22.10.2025, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, у тому числі шляхом здійснення інших витратних операцій, зокрема безготівкових платежів (розрахунків карткою за товари та послуги, інших безготівкових списань). Безготівкові операції, поряд зі зняттям готівки, формували використання кредитного ліміту й збільшували розмір заборгованості.

17.07.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F.

Згідно п.п.2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення Новому кредитору Прав Вимоги вiдбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, у порядку, визначеному п.п.2.3 Договору- з моменту підписання Сторонами Реєстру Боржників. Внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами у відповідності до чинного законодавства України. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній. (п.п.2.4. Договору відступлення права вимоги).

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують відступлення прав вимоги за кредитним договором №010/94919/82/1162302 від 19.07.2021 від АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ".

Таким чином, відповідно до Реєстру боржників від 22.10.2025 до Договору Факторингу до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження первісного кредитора зі сторони позивача за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції №157 від 17.10.2025.

Також матеріали справи містять додаткову угоду до довору про відступлення прав вимоги від 11.05.2026, згідно якої внесено зміни до рестру боржників від 22.10.2025.

Станом на день розгляду справи доказів належного виконання відповідачем зобов`язання за Договором не надано.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання»(статті 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів на умовах фінансового кредиту станом на 22.10.2025, у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором від 19.07.2021 в загальному розмірі 1886,05гривень за період 19.07.2021-22.10.2025.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладення вищезазначеного договору відступлення та додатків до нього, до відповідача перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за вищезазначеним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, надані позивачем розрахунки заборгованості за договором відповідачем жодним чином спростовано не було.

Крім цього, доказів на підтвердження чи спростування обставини щодо не укладення договору матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладення зазначених договорів, останні у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належними підставами для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов`язків сторін.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 18 886,05 гривень, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору та дана сума боргу є доведеною наявними в справі доказами.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором №010/94919/82/1162302 від 19 липня 2021 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», то суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за цим договором є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів №164346 від 26.06.2026 вбачається, що позивачем за подання позовної заяви до відповідача сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 010/94919/82/1162302 від 19 липня 2021 року в розмірі 18 886 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 05 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 09.10.2026.

Суддя Кушнір Б. Б.