Рішення № 140477139, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15446/20

Провадження № 2/638/497/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря судових засідань Лозової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на 1/6 частину квартири, що розташована ща адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено актовий запис №1098 від 18.01.2019 року (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.01.2019 року). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/6 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , яку померла за життя заповідала позивачу, відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори від 24.01.2015 року. Інші спадкоємці у ОСОБА_2 , крім позивача, відсутні. Власником інших 5/6 частин квартири АДРЕСА_2 є позивач ОСОБА_1 . Позивач на день смерті спадкодавця зареєстрована разом з нею не була. Позивачем зазначено, що з поважних причин не змогла вчасно звернутися до Шостої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки з липня 2011 року по лютий 2023 року була офіційно працевлаштована в туристичній компанії, працюючи у відрядженні за межами України. У 2019 році, працюючи в Італії, захворіла на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Одужавши лише у червні 2020 року, позивачка звернулася до Шостої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, 12.06.2020 року державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1728/02-31. Позов просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку загального позовного провадження. Запропоновано позивачу та відповідачу скористатися вимогами ст. 178-180, 193 ЦПК України.

Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилась, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовної заяви у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення про отримання кореспонденції та довідкою про доставку до електронного кабінету.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач скористався своїм правом на подання до суду відзиву, у якому представником, заперечуюючи проти задоволення позову, зазначено, що позивачем не було доведено фактичного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а саме не було надано інформацію про реєстрацію за однією адресою спадкодавця та спадкоємця, також не було надано рішення про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті. Позивачка вважається такою, що не прийняла сппдщину у встановлений законом строк після смерті ОСОБА_2 . Також зазначено, що позивачем не надано усіх доказів, які б підтверджували наявність у спадкодавця ОСОБА_2 права власності на спадкове майно.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК Україникожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За приписом ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 ст.13та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст.83 ЦПК Українине було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи. Кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК Україниособа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст.12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст.43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч.4 ст.12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч.8 ст.279 ЦПК України, судом досліджуються письмові пояснення, викладені в заявах по суті і докази, надані разом із ними.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

1/6 частина однокімнатної квартири АДРЕСА_2 належала бабусі позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С. 20.10.2015 року №6-974, спадкова справа №36/2015, після смерті її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4/6 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_2 належать позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С. 20.10.2015 року №6-982, спадкова справа №36/2015, після смерті її бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

1/6 частина однокімнатної квартири АДРЕСА_2 належать позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу №1800 від 14.09.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коробовою І.Г.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено актовий запис №1098 від 18.01.2019 року (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.01.2019 року).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/6 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , яку померла за життя заповідала позивачу ОСОБА_1 , відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори від 24.01.2015 року.

Інші спадкоємці у ОСОБА_2 , крім позивача, відсутні.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).

12.06.2020 року державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1728/02-31 з тих підстав, що після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 спадщину не прийняла: заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подала та не надано документів, які підтверджують факт проживання за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Позивач є спадкоємцем, який успадкував спадщину у вигляді 1/6 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_2 після смерті бабусі ОСОБА_2 .

Право власності, за ст. 328 ч. 1 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом.

Положеннями ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1220 ч. 1 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини, як зазначено у ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач після смерті своєї бабусі згідно заповіту є спадкоємцем на спадкове майно, до складу якого входить 1/6 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Позивач підтвердив належність частини спірної квартири на праві власності ОСОБА_2 , довів своє право успадкувати вказане майно за заповітом, та прийняв спадщину.

Позивачем доведено суду, що вона з поважних причин не змогла вчасно звернутися до Шостої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки з липня 2011 року по лютий 2023 року була офіційно працевлаштована в туристичній компанії, працюючи у відрядженні за межами України, що підтверджується відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України від 03.06.2026 року. У 2019 році, працюючи в Італії, захворіла на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Одужавши лише у червні 2020 року, позивачка звернулася до Шостої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтями 12, 81 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститьсяу справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Таким чином, оскільки відповідач на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінюючи аргументи, викладені сторонами по справі в судовому засіданні та у заявах по суті справи, суд в тому числі керуєтьсяпрецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до статті 141 ЦПК України відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин та враховуючи неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріуса, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодекс України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/6 частину квартири, що розташована ща адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в вигляді судового збору у розмірі 954 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Багмат Петро Дмитрович, 61057, м. Харків, а/с 11474, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження за адресою: 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7.

Головуючий: суддя О.В. Шишкін