Рішення № 14047652, 04.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2011 р.

Справа № 5004/76/11 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: селянського (фермерського) господарства "Тех-агро", с. Скобелка Горохівського району

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Цвіт", с. Звиняче Горохівського району

про розірвання договору та стягнення 45024 грн.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 підприємець, ОСОБА_2 адвокат (дов. від 01.02.2011р.)

від відповідача: Корольчук Ю.М. представник (дов. від 31.01.2011р.)

в судовому засіданні взяли участь: Голод В.В. представник, бухгалтер ТзОВ "Агро Цвіт" (дов. від 02.02.2011р.)

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до селянського (фермерського) господарства "Тех-агро" про розірвання укладеного між сторонами договору №1 від 15.07.2009р. та стягнення з відповідача 45024 грн. збитків, завданих несвоєчасною оплатою послуг, повязаних із збиранням врожаю.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою від 31.01.2011р. за клопотанням відповідача було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Цвіт" та відкладено розгляд справи. Ухвалою суду від 21.02.2011р. у звязку з невиконанням відповідачем та третьою особою на стороні відповідача вимог суду розгляд справи повторно відкладався.

В судовому засіданні підприємець ОСОБА_1 та його представник надавши на вимогу суду витребувані документи предявлені до відповідача позовні вимоги підтримали, просять суд задовольнити останні в повному обємі, розірвати укладений між сторонами договір №1 від 15.07.2009р., стягнути з СФГ "Тех-агро" 45024 грн. збитків, котрі складають вартість виконаних робіт, покласти на відповідача обовязок відшкодування позивачу понесених останнім у звязку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), а також 2000 грн. у відшкодування наданих адвокатських послуг.

При цьому позивачем та його представником здійснюється посилання на укладення між сторонами договору про надання послуг №1 від 15.07.2009р., надання на виконання умов цієї угоди позивачем відповідачу послуг по збиранню врожаю, отримання цих послуг СФГ "Тех-агро" та непроведеня у встановлені строки та порядку належних розрахунків по їх оплаті у встановлений угодою спосіб та строки.

Відповідач у відзиві від 03.03.2011р. на позовну заяву (а.с. 45-47) та представник останнього в судовому засіданні засвідчили факт укладення між сторонами договору №1 від 15.07.2009р., надання позивачем відповідачу відповідних послуг по збиранню врожаю, наявність заборгованості по їх оплаті. Одночасно з цим було засвідчено, що заборгованість СФГ "Тех-агро" перед підприємцем ОСОБА_1 складає 30325,25 грн. оскільки суму в розмірі 15520 грн. було сплачено позивачу за рахунок відповідача товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Цвіт" що підтверджується видатковим касовим ордером №8 від 27.01.2010р.

Одночасно з цим представником відповідача було заявлене клопотання про відстрочку виконання рішення суду терміном до 01.08.2011р. з посиланням на скрутне фінансове становище фермерського господарства, відсутність грошових коштів на його рахунках, прострочення по виплатах господарству компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, наявністю в Україні фінансової кризи. Зазначається відповідачем також і те, що на даний час у господарства наявні 150 гектарів посівів з котрих 100 га озимої пшениці та 50 га озимого ріпаку, від зазначених сільськогосподарських культур у період жнив господарство очікує врожаю пшениці не менше 2,5 тонн з гектара загальною вартістю не менше 500000 грн., врожаю ріпаку не менше 2 тонни з гектара загальною вартістю не менше 175000 грн., що у період після 01.08.2011р. надасть можливість СФГ "Тех-агро" розрахуватись по боргових зобовязаннях із підприємцем ОСОБА_1 Вилучення з обороту господарства грошових коштів чи інших фінансових ресурсів призведе до неможливості подальшого обслуговування наявних посівів та виконання рішення суду у справі.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Цвіт" у поясненні від 03.03.2011р. (а.с. 62) засвідчила, що в 2009 році позивач та відповідач надавали ТзОВ "Агро Цвіт" послуги по збиранню врожаю зернових культур. Землі відповідача межують із землями третьої особи, а тому з метою раціонального використання комбайнів позивач збирав зернові на полях відповідача, а відповідач на землях ТзОВ "Агро Цвіт". За умови виконання сторонами зобовязань послуги позивача для відповідача покривалися б третьою особою, таким чином ще при виконанні договору відповідачем було покладено виконання зобовязання по оплаті послуг позивача на ТзОВ "Агро Цвіт", такий порядок допускається ст. 528 Цивільного кодексу України. Виконання зобовязання третьою особою прийнято позивачем про що свідчить видатковий касовий ордер №8 від 27.01.2010р., який передано СФГ "Тех-агро". Між відповідачем та ТзОВ "Агро Цвіт" договори про надання послуг та акти виконаних робіт не укладені до сьогоднішнього дня у звязку з майновими спорами, відповідно, розрахунок за надані послуги остаточно не здійснено. Надання послуг відповідачем для третьої особи без укладення належних договорів, актів зумовлено тим, що правовідносини виникли та виконувались у період жнив, коли усі сили направлялись на збір зернових за сприятливих погодних умов, такий порядок є звичаєм ділового обороту.

Разом з тим бухгалтер ТзОВ "Агро Цвіт" в судовому засіданні у наданих суду усних та письмових поясненнях (а.с. 63) повідомила, що останньою 27.01.2010р. було сплачено фізичній особі ОСОБА_1 15520 грн. згідно видаткового касового ордеру №8 в присутності директора ТзОВ "Агро Цвіт" Парія О.П. При цьому призначення платежу було визначено та засвідчено у ордері із слів директора, ОСОБА_1 підписуючи ордер заперечень по призначенню платежу не вказав, з приводу усних домовленостей між директором ТзОВ "Агро Цвіт" Парієм О.П., директором СФГ "Тех-агро" Грушковським Ю.О. та ОСОБА_1 бухгалтеру не відомо.

Одночасно з цим третьою особою на стороні відповідача не було надано жодних документів в підтвердження відображення фінансової операції видачі готівки в розмірі 15520 грн. товариством "Агро Цвіт" ОСОБА_1 в рахунок виконання зобовязань фермерського господарства "Тех-агро" в бухгалтерському обліку товариства (касова книга та книга реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів) в матеріалах податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Цвіт".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін та третьої особи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 та селянським (фермерським) господарством "Тех-агро", с. Скобелка Горохівського району було укладено договір №1 (а.с. 9) у відповідності до умов котрого позивач зобовязувався надати відповідачу послуги, повязані із збиранням врожаю комбайном Джон Дір 1075, а відповідач, в свою чергу, прийняти зазначені роботи та оплатити надані послуги згідно актів виконаних робіт.

Пунктом 3.1 договору від 15.07.2009р. було визначено, що оплата за цією угодою проводиться в десятиденний термін після підписання акту виконаних робіт, виходячи із розрахунку 4 центнери продовольчого зерна за 1 гектар обмолоченої площі.

Пунктом 3.2 договору визначалось, що акт виконаних робіт складається між сторонами після повного виконання робіт та заміру площ обмолоту, а також підписується представниками сторін, котрими згідно п. 3.3 угоди виступали ОСОБА_1 з боку виконавця послуг, а також Грушковський Юрій Олександрович з боку замовника послуг.

Як вбачається із підписаного уповноваженими представниками сторін акту №2 від 07.09.2009р. (а.с. 12) здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також із витягу із журналу обліку робіт (а.с. 10-11) позивачем у період серпня-вересня місяців 2009 року на замовлення відповідача було надано СФГ "Тех-агро", а останнім у встановленому порядку прийнято, послуг по молотьбі пшениці комбайном на загальній площі 93,8 гектари.

В судовому засіданні представник СФГ "Тех-агро" факт укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу у визначених розмірах послуг не заперечив.

Виходячи із погоджених сторонами у договорі №1 від 15.07.2009р. розцінок та розрахунків вартості послуг, останні на користь підприємця ОСОБА_1 склали 375,2 центнерів зерна, котре СФГ "Тех-агро" згідно п. 3.1 договору від 15.07.2009р. зобовязувалось відпустити субєкту підприємницької діяльності в десятиденний термін після підписання акту виконаних робіт, що в даному випадку, складає термін до 17 вересня 2009 року включно.

Одночасно з цим у акті №2 від 07.09.2009р. здачі-прийняття робіт сторонами за взаємною згодою було визначено розрахункову вартість 1 центнера зерна продовольчого в розмірі 120 грн., що з врахуванням загальної площі обмолоту (93,8 гектари) та кількості зерна (375,2 центнери) склало 45024 грн.

Селянське (фермерське) господарство "Тех-агро" взяті на себе згідно договору №1 від 15.07.2009р. зобовязання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті виконаних останнім робіт та наданих послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останніх не оплатило, в рахунок оплати виконаних та прийнятих робіт зерна продовольчого в кількості 375,2 центнерів підприємцю ОСОБА_1 не відпустило.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг №1 від 15.07.2009р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Пунктом 5.4 договору від 15.07.2009р. було визначено, що положення останнього дійсні для сторін з моменту підписання угоди і до повного виконання сторонами обсягу робіт.

З огляду на викладені обставини суд вважає, що 07 вересня 2009 року у СФГ "Тех-агро" виникли, на даний час існують та в силу п. 5.4 договору №1 від 15.07.2009р. не припинились зобовязання перед підприємцем ОСОБА_1 щодо проведення з останнім розрахунків по оплаті наданих послуг шляхом відпуску зерна продовольчого в кількості 375,2 центнерів.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 653, 654 Цивільного кодексу України визначено, що розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Разом з цим пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008р. №01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" визначено, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Згідно з частиною другою зазначеної статті Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони (постанова Верховного Суду України від 17.06.2008р. №8/32пд).

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В даному випадку судом встановлено, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що розрахунок натуральною оплатою відповідачем буде проведений своєчасно (впродовж 10 днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт) і позивач не міг передбачити, що такі розрахунки не будуть належним чином проведеними, непроведення своєчасних розрахунків виступає істотною обставиною, яка зумовлена причинами, котрі позивач не може усунути, виконання договору про надання послуг у даний час (розрахунок натуральною оплатою) порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні договору (отримання прибутку шляхом відгодівлі сільськогосподарських тварин, відсутність на даний час умов для відгодівлі тварин та зберігання пшениці призведе до збитків позивача у випадку проведення оплати у натуральному вигляді), із суті договору про надання послуг не випливає, що ризик зміни обставин несе виконавець робіт підприємець ОСОБА_1

На підставі викладеного суд вважає, що в даному випадку існують всі умови, необхідні та достатні для розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами договору про надання послуг від 15.07.2009р. №1, у звязку з чим вимоги підприємця ОСОБА_1 в цій частині позову є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 653 Цивільного кодексу України визначається те, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобовязання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобовязанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У відповідності до ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

22 грудня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу (а.с. 13) у відповідності до котрої посилаючись на тривале (більше року) прострочення СФГ "Тех-агро" виконання взятих на себе зобовязань щодо відпуску продовольчого зерна, втрату підприємцем інтересу до виконання боржником зобовязання у вказаний спосіб з підстав відсутності умов для перевезення, зберігання зерна та його подальшого використання з метою відгодівлі сільськогосподарських тварин, підприємець ОСОБА_1 повідомив СФГ "Тех-агро" про розірвання укладеного між сторонами договору та необхідність сплати завданих невиконанням договору збитків в сумі 45024 грн., що складає узгоджену між сторонами вартість продовольчого зерна.

Враховуючи викладені положення чинного законодавства, невиконання відповідачем тривалий час (більше року) взятих на себе перед позивачем згідно умов угоди зобовязань, прострочення у звязку з цим боржника перед кредитором, беручи до уваги втрату у звязку з цим у підприємця ОСОБА_1 інтересу до отримання від СФГ "Тех-агро" оплати виконаних робіт в натуральній формі (одержання зерна), розірвання в судовому порядку договору про надання послуг, а також інші обставини, господарський суд дійшов до висновку про підставність предявлених позивачем до відповідача позовних вимог в частині стягнення з СФГ "Тех-агро" на користь СПД ОСОБА_1 45024 грн. збитків фактичної вартості неотриманого згідно угоди №1 від 15.07.2009р. продовольчого зерна. При цьому судом враховано, що зазначена вартість продовольчого зерна була погоджена між сторонами у підписаному повноважними представниками останніх акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.09.2009р.

Заперечення відповідача на предявлений позов з посиланням на те, що заборгованість СФГ "Тех-агро" перед підприємцем ОСОБА_1 складає 30325,25 грн. оскільки суму в розмірі 15520 грн. було сплачено позивачу за рахунок відповідача товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Цвіт" що підтверджується видатковим касовим ордером №8 від 27.01.2010р. (а.с. 26) до уваги господарським судом не береться з огляду на наступні обставини.

Статтею 509 ЦК України зазначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ,530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства і одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином .

Як вбачається з договору №1 від 15.07.2009р., сторони, укладаючи договір по надання послуг та підписуючи акт здачі-прийняття робіт, передбачили обовязок замовника оплатити надані виконавцем послуги в натуральній формі розрахунків з розрахунку 4 центнери продовольчого зерна за 1 гектар обмолоченої площі через 10 днів після підписання акту приймання виконаних робіт. Таким чином замовник зобовязувався передати виконавцеві певне майно продовольче зерно. Господарство "Тех-агро" не надало суду жодних доказів в підтвердження того, що останнім здійснено розрахунок з виконавцем у встановлений договором строк та у встановлений договором спосіб. Договором не передбачено право замовника змінювати спосіб та порядок виконання зобовязання, а в акті здачі-прийняття робіт сторони зазначили лише грошовий еквівалент вартості продовольчого зерна на час складення акту.

Відповідно до ст.ст. 520, 521 ЦК України боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Відповідно до ст.ст. 521, 513 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобовязанні повинна бути такою ж, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання .

Будь-яких додаткових угод до договору №1 від 15.07.2009р. або інших домовленостей щодо зміни порядку або строку розрахунків за договором або щодо заміни кредитора у зобовязанні між позивачем та відповідачем не укладалося .

В даному випадку видатковий касовий ордер №8 від 27.01.2010р., в певних випадках, може свідчити лише про здійснення грошових розрахунків між ТзОВ "Агро-Цвіт" та фізичною особою ОСОБА_1, судом встановлено, що ці відносини не є розрахунками по договору №1 від 15.07.2009р. і стосуються суто товариства "Агро-Цвіт" та ОСОБА_1, а також укладених між ними усних та письмових договорів.

Наданими позивачем суду додатковими документами (а.с. 59-61) підтверджується, що між ТзОВ "Агро-Цвіт" та ОСОБА_1 у 2009-2010 роках мали місце правовідносини, котрі виникали з відповідного договору про надання послуг комбайна, укладеного між ТзОВ "Агро-Цвіт" та ОСОБА_1, а також існували відносини щодо порядку отримання належного розрахунку від ТзОВ "Агро-Цвіт" ОСОБА_1 та щодо відшкодування витрат, понесених ним для його отримання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку відповідач не довів належними та допустимими доказами відповідно до положень статей 33, 34 ГПК України підставність своїх заперечень на предявлені вимоги, відсутність порушення прав позивача, що виступало б підставою для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Невиконання зобовязання СФГ "Тех-агро" спричинило звернення позивача з позовом до суду та понесення витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується договором про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №19/2010 від 05.12.2010р. з додатком №1 від 31.01.2011р., актом приймання-передачі наданих послуг від 21.02.2011р., квитанцією №1211.390.10 від 17.02.2011р. про сплату 2000 грн., копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №318 від 06.11.2006р. (а.с. 33-37).

Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), а також витрати на оплату послуг адвоката, що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному обємі за рахунок селянського (фермерського) господарства "Тех-агро".

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду терміном до 01.08.2011р. суд вважає, що останнє не підлягає до відповідного задоволення. Викладене повязане з тими обставинами, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Водночас, особа, яка звертається до суду із заявою про відстрочку виконання рішення зобовязана в порядку ст. 33 ГПК України довести обставини та обґрунтувати ті причини, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду.

Обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування відстрочки виконання рішення суду, такі як скрутне фінансове становище фермерського господарства, відсутність грошових коштів на його рахунках, прострочення по виплатах господарству компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, наявність в Україні фінансової кризи не є виключними та мають вплив на господарську діяльність не лише відповідача, але і інших субєктів підприємницької діяльності, а допущена відповідачем заборгованість та невиконання ним своїх договірних зобовязань має негативний вплив на фінансовий стан позивача та здійснювану останнім господарську діяльність.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Скрутне фінансове становище, відсутність грошових коштів на рахунках, прострочення по виплатах компенсації вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, наявність в Україні фінансової кризи не є підставою для відстрочення виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 513, 520, 521, 525-527, 530, 599, 611, 612, 629, 631, 651-654, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Укладений 15 липня 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 та селянським (фермерським) господарством "Тех-агро", с. Скобелка Горохівського району договір №1 розірвати.

3. Стягнути із селянського (фермерського) господарства "Тех-агро" (Горохівський район, с. Скобелка, код ЄДРПОУ 32630849) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 45024 грн. завданих збитків, 535,24 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 2000 грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

04.03.11