Рішення № 140476388, 09.10.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1541/25

Провадження № 2/743/159/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.04.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір № 1559056 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Слон Кредит» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 2500 гривень шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025, укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26250 гривень: тіло кредиту - 2500 гривень, прострочені проценти - 22500 гривень, штрафні санкції - 1250 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03.12.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.02.2026. Витребувано від АТ «Ощадбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 16.04.2024 на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ «Ощадбанк», у сумі 2500 гривень за ініціативою ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».

19.01.2026 від АТ «Ощадбанк» надійшла інформація, що була витребувана судом.

06.02.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24.03.2026 підготовче засідання відкладено до 02.06.2026 з метою повторного виклику відповідача.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.09.2026.

02.09.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді в іншому провадженні.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Ухвалою від 09.10.2026 суд постановив розглянути справу заочно на підставі наявних доказів відповідно до частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.04.2024 між ТОВ «Слон Кредит» (код ЄДРПОУ 42350798) та ОСОБА_1 укладено договір № 1559056 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями в інформаційно-комунікаційній системі товариства, підписаний зі сторони відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т185 16.04.2024 о 13:28:36.

За умовами пункту 1.3 договору сума кредиту становить 2500 гривень. Пунктом 1.4 договору встановлено строк кредиту 360 днів - з 16.04.2024 по 11.04.2025, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 2,50 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 договору. Пунктом 1.5.2 договору передбачено знижену процентну ставку у розмірі 0,010 % в день, яка застосовується за умови сплати споживачем до 16.05.2024 першого платежу за Графіком платежів або часткового дострокового повернення кредиту; у разі невиконання цієї умови користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою.

Згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до договору) загальна сума процентів за весь строк користування кредитом за стандартною процентною ставкою становить 22500 гривень, а загальна вартість кредиту - 25000 гривень.

Кредит надано товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» - платіжного провайдера, через якого здійснювалося перерахування коштів, а також відповіддю Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 12.01.2026 № 46/12.11/4622/2026/БТ, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів, згідно з якою банківський рахунок і платіжна картка № НОМЕР_2 відкриті на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а також підтверджено зарахування на цей рахунок коштів у сумі 2500 гривень 17.04.2024.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 25.07.2025, згідно з яким загальна сума заборгованості за договором № 1559056 складає 26250 гривень, з яких: 2500 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 22500 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 16.04.2024 по 11.04.2025 (у межах погодженого сторонами строку кредитування), 1250 гривень - штрафні санкції, нараховані за період з 15.06.2024 по 15.07.2024.

27 червня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу № 27062025, за умовами якого Клієнт відступив Факторові право вимоги заборгованостей до боржників - позичальників Клієнта, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1559056.

Відповідно до Реєстру боржників (Додаток № 1 до договору факторингу № 27062025), який є невід`ємною частиною Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 27.06.2025, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1559056 станом на дату відступлення складає 26250 гривень, а саме: 2500 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 22500 гривень - заборгованість за відсотками, 1250 гривень - заборгованість за пенею.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, підписаного відповідно до статті 12 цього Закону. Моментом підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (частина 1 статті 12 Закону).

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, кредитний договір № 1559056 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т185, направленим на номер її мобільного телефону, зазначений у договорі. Обставин, які б спростовували факт підписання договору відповідачем, судом не встановлено.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Як встановлено в розділі ІІІ цього рішення, ТОВ «Слон Кредит» перерахувало 2500 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» та відповіддю Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 12.01.2026 № 46/12.11/4622/2026/БТ, якою підтверджено належність зазначеної картки ОСОБА_1 та факт зарахування коштів у сумі 2500 гривень 17.04.2024. За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України ТОВ «Слон Кредит» належно виконало своє зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», чинного з 24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати 1 відсотка.

Згідно з пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX, встановлено перехідне обмеження максимального розміру денної процентної ставки: з 24.12.2023 по 21.04.2024 включно - не більше 2,5 відсотка; з 22.04.2024 по 19.08.2024 включно - не більше 1,5 відсотка; з 20.08.2024 і надалі - не більше 1 відсотка.

Згідно з частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-IX дія цих обмежень поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання ним чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після цієї дати.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умова договору про споживчий кредит, що суперечить цьому Закону, є нікчемною.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, відповідач уклав з ТОВ «Слон Кредит» 16.04.2024 договір про споживчий кредит, за умовами якого договірна (стандартна) денна процентна ставка становить 2,50 відсотка на день. Умови для застосування зниженої процентної ставки, передбачені пунктом 1.5.2 договору, відповідачем не виконано, тому проценти нараховано позивачем за стандартною ставкою за весь строк кредиту. Дія договору повністю припадає на період після 24.12.2023. При цьому договір укладено в період дії обмеження 2,5 відсотка на день, однак строк кредиту з 16.04.2024 по 11.04.2025 охоплює також періоди дії обмежень 1,5 відсотка на день (з 22.04.2024) та 1 відсотка на день (з 20.08.2024), які договірна ставка перевищує. Нарахування процентів за договірною ставкою у частині, що перевищує максимально допустиму згідно з частиною 5 статті 8 і пунктом 17 Прикінцевих положень наведеного Закону, є нікчемним на підставі частини 5 статті 12 цього ж Закону.

З урахуванням наведеного суд здійснює перерахунок процентів за користування кредитом із застосуванням максимально допустимої ставки за відповідні періоди. Перерахована сума процентів становить 10725 гривень.

Перерахунок процентів за користування кредитом з урахуванням наведених обмежень здійснено в такий спосіб:

ПеріодКількість днівДенна ставкаСума боргуНараховані процентиз 16.04.2024 по 21.04.202462,5 %2500 грн375,00 грнз 22.04.2024 по 19.08.20241201,5 %2500 грн4500,00 грнз 20.08.2024 по 10.04.20252341 %2500 грн5850,00 грнВСЬОГО:360 10725,00 грнВідповідно проценти за користування кредитом підлягають стягненню в розмірі 10725 гривень. Нарахування процентів понад цей розмір, тобто в сумі 11775 гривень (22500 - 10725), є нікчемним і у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 системно роз`яснив застосування цієї норми, зокрема вказавши, що пункт 18 поширюється на кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит, а правовим наслідком прострочення у період дії воєнного стану є звільнення позичальника від відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України та від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені).

Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 і триває, з його неперервним продовженням Верховною Радою України відповідними законами.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у розмірі 1250 гривень за період з 15.06.2024 по 15.07.2024. Цей період повністю припадає на дію воєнного стану в Україні.

За цих обставин на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки за період дії воєнного стану. Нарахування позивачем штрафних санкцій за цей період є таким, що суперечить наведеній нормі.

Відповідно штрафні санкції, нараховані за період дії воєнного стану, стягненню не підлягають. Сума, що підлягає виключенню зі стягнення, - 1250 гривень. У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, право грошової вимоги за кредитним договором № 1559056 перейшло від ТОВ «Слон Кредит» до позивача на підставі договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025.

Позивач набув це право в обсязі, який існував на момент його переходу. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора лише в тому обсязі, в якому вони існували у первісного кредитора, нікчемне нарахування процентів понад максимально допустиму денну ставку та штрафні санкції, нараховані за період дії воєнного стану, не створюють для позивача права вимоги в цій частині.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав, наявність та розмір заборгованості не оспорила, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростував. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надала. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подала.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростував, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи, з урахуванням наведених вище висновків суду щодо розміру процентів і штрафних санкцій, зроблених на підставі імперативних норм закону. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 331/7975/13-ц.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Слон Кредит» і відповідачем виникли кредитні правовідносини, у межах яких ТОВ «Слон Кредит» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Право грошової вимоги за цим кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент його переходу, набув позивач. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконала.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16.04.2024 № 1559056 є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 13225 гривень, з яких 2500 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 10725 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, з мотивів, наведених вище в розділі IV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 13025 гривень, з яких 11775 гривень - проценти, нараховані понад максимально допустиму денну процентну ставку, 1250 гривень - штрафні санкції, слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2422,40 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 26250 гривень, з яких задоволено 13225 гривень, що становить 50,38 % від заявлених вимог (13225 / 26250 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1220,41 гривень (2422,40 ? 50,38 %).

Позивач заявив до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень, на підтвердження чого надав такі документи: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем, заявку на виконання доручення до цього договору, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 12326 від 19 листопада 2025 року та рахунок на оплату послуг адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, включають витрати на професійну правничу допомогу. За змістом частин 1 і 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Дана справа за своїм змістом не є складною: спірні правовідносини стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором, обставини справи підтверджуються обмеженим обсягом письмових доказів, відповідач відзиву на позов не подав і обставин, на які посилався позивач, не спростовував. Заявлені адвокатом роботи зводяться переважно до складання позовної заяви та супутніх їй документів, що за своєю структурою є типовим для цієї категорії спорів. З огляду на це, за критеріями співмірності, визначеними частиною 4 статті 137 ЦПК України, заявлений позивачем обсяг витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень є неспівмірним з фактично виконаною адвокатом роботою.

За цих обставин суд визнає обґрунтованими і такими, що відповідають критеріям співмірності, передбаченим частиною 4 статті 137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в розмірі 50,38 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1511,40 гривень (3000 ? 50,38 %).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2) заборгованість за кредитним договором від 16.04.2024

№ 1559056 у розмірі 13225 (тринадцять тисяч двісті двадцять п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1511 (одна тисяча п`ятсот одинадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1220 (одна тисяча двісті двадцять) гривень 41 копійка.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ