Постанова № 140476132, 28.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6813/26

провадження № 3/405/1025/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, має інвалідність III групи внаслідок загального захворювання, не одружений, має на утриманні сина 2009 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи підданим адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП постановою Подільського районного суду міста Кропивницького від 04.03.2026 у справі № 405/1278/26, яка набрала законної сили 17.03.2026, 23.09.2026 о 19 год. 00 хв. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме умисні дії фізичного, економічного та психологічного характеру, що полягали у штовханні, шарпанні за одяг, образах нецензурною лайкою, виганянні з кімнати та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, розкаявся у вчиненому та пояснив, що проживає з потерпілою однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Між ними виникали конфлікти переважно на ґрунті фінансових питань, оскільки, за його словами, коли у нього є гроші, потерпіла ставиться до нього добре, а коли грошей немає негативно.

Зазначив, що між ним та потерпілою виникла сварка, під час якої потерпіла виганяла його з дому. При цьому нецензурно висловлювалися обоє. ОСОБА_1 визнав, що штовхав та шарпав потерпілу, однак стверджував, що вона також штовхала його та пошкрябала йому обличчя. Пояснив, що працівників поліції викликала не потерпіла, а її подруга, яка є їхньою сусідкою. На момент події він перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак, за його словами, був у нормальному стані. Зазначив, що займається дитиною, сплачує за квартиру, тому не витримав ситуації, коли його почали виганяти з дому.

Пояснив, що вони проживали у кімнаті гуртожитку, яка приватизована. Під час конфлікту вони обоє виганяли один одного з кімнати. Наразі він там не проживає у зв`язку з винесенням стосовно нього термінового заборонного припису та тимчасово перебуває у матері, яка проживає поруч. Вину визнав та зазначив, що був неправий. Повідомив, що приблизно пів року тому вже притягувався до адміністративної відповідальності. Також пояснив, що самостійно виховує сина 2009 року народження, оскільки дружина померла, та отримує пенсію у зв`язку з інвалідністю III групи внаслідок загального захворювання, на підтвердження чого надав пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 .

У судове засідання потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення судового засідання до суду від неї не надходило.

Ураховуючи належне повідомлення потерпілої та наявність у матеріалах справи її письмових пояснень, суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За правилами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд установив, що обставини вчинення правопорушення та винуватість ОСОБА_1 підтверджуються:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 156039 від 23.09.2026, у якому зазначено, що 23.09.2026 о 19 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив стосовно співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного, економічного та психологічного характеру: штовхав, шарпав за одяг, ображав нецензурною лайкою, виганяв із кімнати та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю;

письмовою заявою ОСОБА_2 , у якій вона повідомила про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного, фізичного та економічного характеру, зазначивши про приниження, образи, погрози, шарпання за речі, замахування кулаком, штовхання, а також про те, що він виштовхнув її з помешкання, погрожував позбавленням житла та постійно дорікав придбанням харчів за власні кошти;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , у яких вона зазначила, що 23.09.2026 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 почав учиняти стосовно неї домашнє насильство: принижував, висловлював образи та погрози, штовхав, виштовхував за двері помешкання, погрожував позбавленням житла, шарпав за речі, замахувався кулаком і дорікав тим, що купує харчі за власні кошти;

формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.09.2026;

терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 302312 від 23.09.2026, винесеним строком на десять діб із 21 год. 00 хв. 23.09.2026 до 21 год. 00 хв. 03.10.2026;

довідкою з інформаційної підсистеми «ІПНП» щодо попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;

копією постанови Подільського районного суду міста Кропивницького від 04.03.2026 у справі № 405/1278/26, яка набрала законної сили 17.03.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП;

поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні, в яких він визнав вину та підтвердив, що під час конфлікту нецензурно висловлювався, штовхав і шарпав потерпілу, а також виганяв її з кімнати.

Відомості, наведені ОСОБА_2 у заяві та письмових поясненнях, є послідовними щодо застосування ОСОБА_1 фізичної сили, висловлювання образ і погроз та примусового усунення її з помешкання. Зазначені в письмових поясненнях дата і час події відповідають відомостям протоколу.

Повідомлення потерпілої у заяві про те, що ОСОБА_1 виштовхнув її з помешкання, та в поясненнях про виштовхування за його двері конкретизують зазначене у протоколі виганяння з кімнати. Ці відомості узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні в частині визнання ним штовхання потерпілої та виганяння її з кімнати.

Оцінку діям ОСОБА_1 суд надає в межах фактичних обставин, викладених у протоколі. Наведені потерпілою відомості про замахування кулаком, погрози позбавленням житла та докори щодо придбання харчів не включаються до встановлених обставин як самостійні діяння, оскільки окремо не зазначені у протоколі. Водночас відомості про спосіб виганяння з кімнати враховуються для встановлення змісту саме інкримінованої поведінки.

Терміновий заборонний припис та форму оцінки ризиків суд оцінює разом з іншими доказами. Сам факт складення цих документів не замінює встановлення обставин правопорушення, які в цій справі підтверджуються насамперед заявою та письмовими поясненнями потерпілої у сукупності з поясненнями ОСОБА_1 .

Посилання ОСОБА_1 на взаємний характер сварки та неналежну, на його думку, поведінку потерпілої не спростовують установлених обставин застосування ним насильства. Свої дії він пояснював невдоволенням поведінкою потерпілої та її вимогою залишити житло. Самі собою такі обставини не виправдовують штовхання, шарпання за одяг, образ, виганяння з кімнати та погроз фізичною розправою. Оцінка можливої протиправності дій потерпілої не є предметом цього провадження.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статей 245, 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно з`ясувати її обставини, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:

домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

економічне насильство форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 цього Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.

ОСОБА_1 підтвердив, що проживав з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Отже, відносини між ними належать до сфери дії зазначеного Закону. Його тимчасове проживання у матері після винесення термінового заборонного припису цього висновку не змінює.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною 3 цієї статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Установлені дії ОСОБА_1 за своїм характером виходили за межі словесної суперечки. Штовхання та шарпання потерпілої за одяг становили застосування фізичної сили, а нецензурні образи й погрози фізичною розправою мали принизливий та залякувальний характер.

Надаючи оцінку економічній формі насильства, суд ураховує, що виганяння потерпілої з кімнати супроводжувалося застосуванням фізичної сили. Згідно з її заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_1 виштовхував її за двері помешкання. Отже, його поведінка полягала у примусовому усуненні потерпілої з житла, яким вона користувалася для проживання, та перешкоджанні користуванню ним. Саме ці дії, а не повідомлені потерпілою докори щодо придбання харчів, підтверджують економічний характер інкримінованого виганяння з кімнати.

Суд оцінює наведені дії фізичного, економічного та психологічного характеру у їх взаємозв`язку. Застосування фізичної сили, примусове виганяння з житла, образи та погрози фізичною розправою в сукупності завдали шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Висновок про цей наслідок ґрунтується на змісті її повідомлень про пережите насильство, характері та поєднанні встановлених дій, а також їх підтвердженні ОСОБА_1 у зазначеній вище частині. Суд установлює заподіяння шкоди саме психічному здоров`ю потерпілої, як і зазначено у протоколі.

Постановою Подільського районного суду міста Кропивницького від 04.03.2026 у справі № 405/1278/26, яка набрала законної сили 17.03.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, і накладено адміністративні стягнення у виді штрафів у розмірах 510 грн та 340 грн відповідно. На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Отже, на час вчинення правопорушення 23.09.2026 ОСОБА_1 був особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за домашнє насильство, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Це підтверджує наявність кваліфікуючої ознаки повторності. Попереднє притягнення за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП самостійною підставою такої кваліфікації не є.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного, економічного та психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, поєднання фізичного, економічного та психологічного насильства, ступінь вини ОСОБА_1 , стан його здоров`я, наявність інвалідності III групи, отримання пенсії у зв`язку з інвалідністю та відсутність роботи. Суд також ураховує його пояснення про самостійне виховання сина 2009 року народження після смерті дружини.

Щире розкаяння ОСОБА_1 , яке виразилося у визнанні вини, підтвердженні застосування ним насильства та визнанні неправомірності власної поведінки, суд відповідно до ст. 34 КУпАП визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність.

Повторність учинення домашнього насильства врахована при кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і додатково як обставина, що обтяжує відповідальність, судом не враховується. Хоча в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив про перебування під час події у стані алкогольного сп`яніння, у протоколі про адміністративне правопорушення цієї обставини не зазначено. Оскільки суд розглядає справу в межах фактичних обставин, викладених у протоколі, та не вправі самостійно доповнювати їх обставинами, які погіршують становище особи, стан алкогольного сп`яніння суд не враховує як обставину, що обтяжує відповідальність. Інших обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не встановив.

Ураховуючи сукупність зазначених обставин, зокрема стан здоров`я, матеріальне та сімейне становище ОСОБА_1 , його розкаяння, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, не вбачаючи підстав для застосування більш суворого виду стягнення. Водночас для запобігання повторенню насильницької поведінки суд вважає необхідним застосувати спеціальний захід у виді направлення на проходження програми для кривдників.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи на проходження передбаченої законом програми.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Частиною 1 ст. 28 цього Закону визначено, що суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Частина 6 ст. 28 Закону передбачає, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Вирішуючи питання про направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, суд ураховує, що попередньою постановою від 04.03.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності не лише за домашнє насильство, а й за невиконання термінового заборонного припису. Застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу не запобігло новому випадку домашнього насильства.

Наведене свідчить про недостатність попереднього впливу та необхідність застосування спеціального заходу, спрямованого на зміну насильницької поведінки, формування відповідального ставлення до власних дій і навичок ненасильницького вирішення конфліктів. Попереднє невиконання припису суд ураховує для оцінки потреби в такому заході.

Тимчасове окреме проживання ОСОБА_1 у зв`язку з чинним терміновим заборонним приписом саме собою не забезпечує зміни поведінки, яка призвела до повторного домашнього насильства, та не усуває необхідності корекційного впливу. Визнання ним вини й неправомірності власних дій може сприяти результативності проходження програми, однак не замінює її.

З огляду на характер установлених дій, дані про особу ОСОБА_1 , стан його здоров`я та ставлення до вчиненого суд вважає необхідним направити його до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для проходження програми для кривдників строком на три місяці. Такий строк відповідає нижній межі, передбаченій ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та є обґрунтованим за встановлених обставин справи.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 23, 33, 34, 35, 39-1, 40-1, статтями 251, 252, 283, 284, 287, 294 КУпАП, статтями 24, 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень 00 коп., який (штраф) підлягає внесенню через установу банку України за наступними реквізитами: UА368999980313040106000011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м. Кропивн/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998. Призначення платежу: штраф, ОСОБА_1 , протокол серії ВБА № 156039 від 23.09.2026.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути: подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких (витрат) визначається Кабінетом Міністрів України.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Копію постанови у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу Судовий збір, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_1 ) справа № 405/6813/26, Подільський районний суд міста Кропивницького.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Олексій Іванович Майданніков