Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 278/1980/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., за участю секретаря Луцкової В.В., прокурора Рябцева І.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ (служба) у справах дітей Станишівської сільської ради про відібрання дітини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Станишівська селищна рада, як орган опіки та піклування, звернулася до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що відповідач самоусунулась від виховання доньки ОСОБА_2 . Також зазначили, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах відділу (служби) у справах дітей Станишівської сільської ради згідно наказу відділу від 18.11.2025 року №45. Неодноразово під час відвідування родини вдома матері наголошувалось про приведення приміщення до належних санітарно-гігієнічних норм, про введення здорового способу життя, але відповідач на зауваження та рекомендації не реагувала, поведінку не змінила, продовжувала зловживати спиртними напоями та неналежно виконувала батьківські обов`язки стосовно доньки. Розуміючи ситуацію у родині, працівники відділу (служби) у справах дітей наполегливо рекомендували відповідачу влаштувати дитину до родини патронатного вихователя, але від написання заяви відмовлялась, обіцяла виправитись, але обіцянок не дотримувала.
15.04.2026 року до відділу (служби) у справах дітей усне повідомлення від психолога КУ «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини» щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 матір якої перебувала у стані, схожому на стан алкогольного або наркотичного сп`яніння. На зауваження та рекомендації психолога ОСОБА_5 не реагувала, поводилась неадекватно. Дитина перебувала разом із матір`ю, але матір належної уваги та догляду дитині надати не мала змоги.
Відділом (службою) у справах дітей спільно з поліцейським офіцером громади та інспектором ювенальної превенції було здійснено виїзд за вищезазначеною адресою. Встановлено, що матір перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вдома безлад, розкидані речі, брудний посуд, порожні пляшки з під алкогольних напоїв. Дитина грається не іграшками, які розкидані скрізь по будинку, а речами, які потрапляють в поле її зору (порожні пляшки, косметика). У будинку наявні миючі, пральні та чистячі засоби, до яких дитина має постійний вільний доступ. Карина на запитання щодо її стану пояснити нічого не змогла, не реагувала на зауваження поліцейських та працівників Служби, поводилась неприродно, виявляла різкі зміни настрою від спокійного до агресивно.
Враховуючи вищевикладене працівниками відділу (служби) у справах дітей було прийнято рішення відібрати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 у зв`язку із загрозою її життю та здоров`ю та влаштувати малолітню дитину ОСОБА_6 у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 з визначенням терміну перебування - 3 місяці.
З 16 квітня 2026 року і по даний час ОСОБА_3 проживає у родині патронатного вихователя згідно рішення виконавчого комітету Станишівської сільської ради від 16.04.2026 року «Про негайне відібрання дитини у зв?язку із загрозою її життю та здоров`ю», типового договору про патронат над дитиною та акту про факт передачі дитини від 16.04.2026 року. Згідно медичної довідки на момент влаштування ОСОБА_2 у дитини виявлено дефіцит маси тіла, недостатній фізичний розвиток, затримку психомовленнєвого розвитку.
Матір не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Зокрема, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням. Дані обставини мають системний та постійний характер, з чого можна зробити висновок про те, що матір свідомо нехтує своїми обов`язками та не має наміру виправлятись.
Крім того, зазначила, що відповідач вже була позбавлена батьківських прав відносно своїх старших доньок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12.02.2026 року.
У зв`язку з наведеним позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав;
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь законного представника, починаючи з 23.04.2026, і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 29.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 40).
Від представника відповідача 10.06.2026 року надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначила, що після відібрання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 зробила певні висновки та стала на шлях виправлення. Її стан здоров`я та спосіб життя змінився у зв`язку з безвісти зникненням 14.02.2025 року рідного брата ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час перебування на військовій службі у зоні бойових дій, з яким вони проживали та вели спільний побут. ОСОБА_1 має вищу освіту - навчалася у Житомирському автомобільно-дорожному коледжі, який закінчила в 2011 році, спеціальність «Бухгалтерський облік», після закінчення коледжу вступила до Житомирського національного агроекологічного університету, який закінчила в 2014 році та отримала спеціальність «Облік та аудит». За місцем проживання характеризується позитивно (характеристика №249 від 26.05.2026 року, видана старостою Зарічанського старостинського округу Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області). Відповідачка самостійно звернулася за медичною допомогою та пройшла лікування у КПН «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради. Також, ОСОБА_1 працевлаштувалася - з червня 2026 року працює у Релігійній організації «Релігійна місія» «Карітас-Спес» у м. Житомирі Римсько-католицької церкви покоївкою. До цього також була працевлаштована, проте працювала періодами, оскільки здійснювала догляд за дітьми. За нинішнім місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно, на робочому місці виконує свою роботу сумлінно та якісно, зауважень по трудовій дисципліні не має. Також Відповідач вживає заходів щодо поліпшення житлових умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 для подальшого проживання з дитиною (фото додаються). Свою дитину, які наразі тимчасово влаштована до будинку сімейного типу, відповідач навідує регулярно, проводить з нею час. Ініціатором побачень є мати, яка звертається до Відділу (служби) у справах дітей Станишівської сільської ради з відповідними заявами. Зі старшими дітьми - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати постійно підтримує зв`язок, спілкується, відвідує (фото додаються) (а.с. 52-73).
У судовому засіданні представник заявника підтримала уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснила, що зустрічі матері з дитиною дійсно відбуваються. Водночас, за її словами, психологом установи було констатовано наявність у дитини емоційного стресу. Психолог наголосила, що зустрічі з матір`ю негативно впливають на емоційний стан дитини та не сприяють забезпеченню її психологічної стабільності. Після зустрічі дитина почала проявляти страх, перебувала у стані підвищеного емоційного збудження, а також відмовлялася від їжі. Крім того, зазначила, що відповідачка мала алкогольну залежність та надалі проходила реабілітацію з метою подолання цієї залежності. Водночас заявник стверджувала, що за декілька днів до останнього судового засідання у відповідачки стався зрив, що, на її думку, свідчить про те, що проблема алкогольної залежності залишається актуальною.
Відповідач у судовому засіданні пояснила, що прибула на роботу в депресивному стані, у зв`язку з чим спільно з директором дійшла висновку про необхідність проходження лікування. Також зазначила, що має намір повернути дитину та бажає відновити з нею спільне проживання. Пояснила, що 28.08.2026 її було дійсно доставлено до лікарні у стані алкогольного сп`яніння. Також зазначила, що перебувала на стаціонарному лікуванні протягом 12 днів та пройшла відповідний курс лікування. Крім того, відповідачка у судовому засіданні підтвердила зазначені обставини представника позивача, стосовно алкогольного сп`яніння, визнавши, що за декілька днів до останнього судового засідання у неї стався зрив.
Представник відповідача - адвокат Павлова Д.Д. у судовому засіданні зазначила, що відповідач стала на шлях виправлення, працевлаштувалася та проходила лікування від залежності. Також наголосила, що відповідач вживала заходів для покращення свого матеріального становища. Щодо останнього випадку представник пояснила, що він стався внаслідок обставин, які не залежали від волі відповідача. Крім того, зазначила, що попередні трудові відносини відповідача припинилися, а порушення з її боку не мали систематичного характеру.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що слід брати до уваги сам факт намагань батьків налагодити стосунки з дитиною, що вже є позитивним чинником. Проти задоволення позову заперечував. Водночас прокурор визнав, що у минулому поведінка відповідача була незадовільною, у зв`язку із чим просив суд винести відповідачу попередження.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що є односельцем відповідачки та обіймає посаду старости Зарічанського старостинського округу. Відповідачку знає давно, був знайомий із її дідом, бабою та батьками. Зазначив, що сім`я відповідачки тривалий час проживала у с. Зарічани та, наскільки йому відомо, характеризувалася як порядна. Також йому відомо про дітей ОСОБА_14 . Свідок повідомив, що під час вилучення дитини присутнім не був, оскільки його не запрошували. Пізніше йому стало відомо про зміну прийнятого раніше рішення та наявність рішення про позбавлення батьківських прав. При цьому зазначив, що раніше відбулося засідання розширеної комісії, за результатами якого було ухвалено рішення про відсутність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав. На останньому засіданні комісії свідок уже був присутній. За словами свідка, відповідачка опинилася у складних життєвих обставинах, зокрема у зв`язку зі зникненням безвісти її брата, який перебував на фронті, а також загибеллю двох її двоюрідних братів. Свідок зазначив, що під час відвідування будинку відповідачки не помічав антисанітарії, а умови проживання оцінював як належні. Водночас повідомив, що надходили анонімні повідомлення на лінію 102 про те, що особи не могли потрапити до будинку. Свідок пояснив, що характеристику на відповідачку станом на 11.11.2025 було складено зі слів сусідів. Також підтвердив, що відповідачка спілкувалася з подругою, яка зловживала алкоголем, у зв`язку з чим ним проводилися бесіди як із відповідачкою, так і з її подругою. З цього приводу свідок склав дві окремі характеристики. При цьому наголосив, що будинок відповідачки як посадова особа не відвідував, актів обстеження не складав. Крім того, свідок зазначив, що дитину було вилучено здоровою. Йому також відомо, що відповідачка звернулася до медичного закладу та пройшла курс лікування. За наявною на час розгляду справи інформацією, заборгованість за комунальні послуги відсутня. Підсумовуючи свої показання, свідок висловив думку про відсутність підстав для відібрання дитини у відповідачки.
Свідок ОСОБА_15 (психолог) у судовому засіданні пояснила, що відповідачка зверталася до неї з питанням отримання послуги "раннього втручання". Між ними було укладено відповідну угоду та складено план роботи, у межах якого відповідачці надавалася психологічна підтримка. Зокрема, обговорювалися питання організації режиму дня дитини та вирішення проблемних питань за участю педіатра. На запитання щодо дотримання відповідачкою наданих рекомендацій свідок відповіла, що загалом відповідачка їх дотримувалася. Спілкування відбувалося як під час особистих зустрічей, так і в онлайн-форматі, під час яких обговорювалися актуальні питання та шляхи їх вирішення. Якщо відповідачка не мала можливості бути присутньою, вона повідомляла про це свідка. Водночас у березні - квітні 2026 року відповідачка перестала виходити на зв`язок, у зв`язку з чим свідок згодом самостійно зателефонувала їй. Свідок також зазначила, що 15.04.2026 відбулася зустріч із відповідачкою, під час якої повноцінно поспілкуватися не вдалося. За її словами, відповідачці було складно навіть написати власні прізвище, ім`я та по батькові. При цьому свідок наголосила, що не може підтвердити перебування відповідачки у стані алкогольного сп`яніння, оскільки не є експертом. Разом із тим питання можливого вживання алкоголю раніше обговорювалося з відповідачкою. Описуючи стан дитини під час зазначеної зустрічі, свідок повідомила, що дитина мала ознаки занедбаності: від неї відчувався неприємний запах (з підгузку), за її спостереженнями, тривалий час не змінювався, а сама дитина була забруднена. На запитання щодо харчування дитини свідок відповіла, що дитина щось їла, а на столі були наявні харчові продукти, однак їхній вигляд викликав у неї зауваження. Вказала, що дитячим лікарем було констатована низька вага дитини для її віку. Крім того, свідок пояснила, що після відібрання дитини вони з відповідачкою продовжували зустрічатися та обговорювали можливі шляхи повернення дитини в сім`ю, зокрема питання проходження реабілітації та необхідні для цього умови. Також зазначила, що під час відвідувань дитина гралася у звичайному режимі.
Свідок ОСОБА_16 (помічник патронатного вихователя) у судовому засіданні пояснила, що дитина перебуває в її сім`ї протягом п`яти місяців. На момент влаштування дитині було близько 2,5 року, а її вага становила 11 кг, на що, за словами свідка, звернули увагу лікарі. Свідок зазначила, що спочатку дитина погоджувалася їсти лише колу та хліб, а звичайну їжу відмовлялася вживати. До повноцінного харчування дитина почала поступово звикати з другого дня перебування в сім`ї патронатного вихователя, при цьому свідок привчала її до їжі невеликими шматочками. Також свідок розповіла, що під час спроби вмити дитину остання сильно злякалася, що викликало у свідка припущення про можливе застосування до дитини фізичного насильства в минулому. Водночас зазначене є особистим припущенням свідка, а не встановленим нею фактом. Крім того, свідок повідомила, що на початку перебування дитина мала труднощі з мовленням, зокрема, ніби «ковтала» слова, а також не контролювала сечовипускання, унаслідок чого одяг та речі були мокрими. Наразі, за словами свідка, стан дитини покращився, мовлення нормалізувалося. Щодо соціалізації дитини свідок пояснила, що спочатку дитина гралася переважно самостійно, тоді як згодом почала гратися разом з іншими дітьми. Наразі в закладі дошкільної освіти дитина спілкується з іншими дітьми належним чином. Свідок також повідомила, що мати відвідувала дитину тричі. Перша зустріч відбулася приблизно на другому місяці перебування дитини у сім`ї патронатного вихователя, за відсутності самої свідка. За її словами, наступного дня після цієї зустрічі дитина протягом декількох днів плакала та запитувала: «Де моя Іра?». Друга зустріч відбулася у липні, а третя - у середині серпня. Під час останніх двох зустрічей, за спостереженнями свідка, усе відбувалося спокійно, дитина була задоволена та гралася з матір`ю. Крім того, свідок зазначила, що відмовляла у проведенні зустрічей у випадках, коли дитина хворіла. Під час спілкування з дитиною вони обговорювали її матір та сестричок. Також свідок повідомила, що мати приїжджала на зустрічі з подарунками.
Свідок ОСОБА_17 (сусідка відповідачки) у судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_14 протягом 14 років та не може сказати про неї нічого поганого. Між їхніми домоволодіннями встановлена сітчаста огорожа, у зв`язку з чим свідок має можливість регулярно спостерігати за відповідачкою та відвідувати її, зокрема, у вихідні, а іноді й у робочі дні. Свідок зазначила, що під час відвідувань у будинку відповідачки все було належним чином, дитина була чистою та перебувала у колисці, у будинку було прибрано, а відповідачка займалася приготуванням їжі. За словами свідка, вона могла заходити до будинку навіть без попереднього повідомлення та жодного разу не бачила відповідачку в стані алкогольного сп`яніння. Також наголосила, що відповідачка ніколи не кричала на дитину в її присутності. Крім того, свідок повідомила, що іноді просила відповідачку відвідати її бабусю та перевірити її стан здоров`я. Відповідачка відгукувалася на такі прохання, пояснюючи, що спочатку одягне дитину або дочекається, поки та засне, після чого піде перевірити, як почувається бабуся.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 11).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька записані відповідно до частини 1 ст. 135 СК України (а.с. 12).
Із довідки про склад сім`ї, виданої Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області, вбачається, що відповідно до даних погосподарського обліку на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї входить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 (а.с. 9).
Згідно характеристики від 14.11.2025 року виданої виконавчим комітетом Станишівської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до характеристик, складених згідно з даними обстеження, матір трьох дітей опинилась у складних життєвих обставинах та зловживає спиртними напоями (а.с. 10).
Відповідно до наказу від 18.11.2025 року № 45 «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» ОСОБА_3 перебуває на обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах відділу (служби) у справах дітей Станишівської сільської ради (а.с. 14).
Із долучених до матеріалів справи фотознімків, вбачається, що житловий будинок не перебуває в належному санітарному стані, у приміщеннях спостерігається безлад, а умови проживання не забезпечують належного рівня чистоти й охайності. Крім того, фотознімки не дають підстав стверджувати, що житловий будинок належним чином облаштований місцями для сну та відпочинку дітей (а.с. 31-35).
Згідно актів обстеження умов обстеженнь від 09.12.2025, 09.04.2026, 15.04.2026 року умови проживання незадовільні, в будинку брудно, речі розкидані, продукти харчування відсутні (а.с. 23-25).
Із листа Житомирського районного управління поліції №1 Відділ поліції №1 вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом неналежного виконання батьківських обов`язків (а.с. 22).
Згідно характеристики від 26.05.2026 року виданої старостою Зарічанського старостинського округу Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с. 62).
Відповідачка самостійно звернулася за медичною допомогою та пройшла лікування у КПН «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради (а.с. 63).
Також Відповідач вживає заходів щодо поліпшення житлових умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 для подальшого проживання з дитиною (фото додаються) (а.с. 65-71).
Згідно медичного висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини ОСОБА_3 зазначено, що присутня затримка розвитку внаслідок харчової недостатності, дефіцит маси та затримка психомовленнєвого розвитку (а.с.110-111)
Відповідно до довідки виданої Зарічанським закладом дошкільної освіти "Джерельце" Станишівської сільської ради від 23.07.2026 року №41 вбачається, що ОСОБА_3 обліковується персоніфікованому банку даних дітей від 3-6 (7) років с. Зарічани Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та знаходиться в резервних списках дітей Зарічанського закладу дошкільної освіти "Джерельце" з 01.09.2025 року (а.с. 116).
Згідно наказу про прийняття на роботу від 23.09.2026 року ОСОБА_1 прийнято на посаду продавця непродовольчих товарів з 25.09.2026 за основним місцем роботи з посадовим окладом 8670,00 грн на місяць, з випробним строком один місяць (а.с. 140-141).
Частиною другою статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, права дітей мають пріоритет над особистими труднощами батьків. Тобто дитина не повинна зазнавати негативних наслідків у вигляді неналежного догляду, відсутності уваги чи нестабільного середовища через стан дорослої особи.
Згідно ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу (ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва), а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав, суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
У даній справі підставою для відібрання неповнолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав є встановлені судом обставини, які свідчать про неналежне виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків.
Суд вважає, що у даному випадку відібрання дитини у відповідачки без позбавлення її батьківських прав сприятиме захисту інтересів самої дитини, яка потребує першочергового захисту, належного піклування та виховання.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати дитину у відповідачки без позбавлення її батьківських прав.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Отже, з урахуванням установлених у судовому засіданні обставин, досліджених доказів та показань свідків у їх сукупності, суд доходить висновку, що на цей час залишення дитини з відповідачкою не відповідає найкращим інтересам дитини. Незважаючи на вжиті відповідачкою заходи щодо проходження лікування та реабілітації, обставини справи, зокрема, підтверджені нею факти вживання алкоголю та зриву після проходження лікування, свідчать про те, що проблема алкогольної залежності на цей час не подолана остаточно, а отже, існують обґрунтовані ризики для забезпечення належного догляду, виховання та безпеки дитини.
Вирішуючи питання про відібрання дитини без позбавлення відповідачки батьківських прав, суд виходить із необхідності передусім захистити права та інтереси дитини, забезпечити їй безпечні умови проживання, належний догляд, харчування та стабільне емоційне середовище. При цьому таке втручання не має на меті остаточного розриву сімейних зв`язків, а спрямоване на усунення обставин, які на цей час перешкоджають безпечному проживанню дитини разом із матір`ю.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відібрати дитину від відповідачки без позбавлення її батьківських прав та стягувати з неї аліменти на утримання дитини на користь особи, під опікою чи піклуванням якої перебуватиме дитина, або відповідного закладу чи установи, де дитина перебуватиме на утриманні та вихованні, на період її перебування під таким доглядом у порядку та розмірі, визначених судом.
Водночас суд наголошує, що відібрання дитини без позбавлення батьківських прав не виключає можливості її повернення матері в майбутньому. За умови усунення причин, які стали підставою для відібрання дитини, зокрема проходження необхідного лікування, подолання алкогольної залежності, підтвердження стійкої позитивної динаміки та створення належних і безпечних умов для проживання, виховання й розвитку дитини, відповідачка не позбавлена права порушувати питання про її повернення в установленому законом порядку. Визначальним при цьому має залишатися найкращий інтерес дитини, її безпека та добробут.
Отже, відповідачка не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та за наявності позитивних змін ініціювати питання повернення дітей.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині відібрання дитини без позбавлення відповідачки батьківських прав та стягнення аліментів на її утримання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001року також передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини в батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини - аліменти, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Як передбачено ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися на дитину, визначається судом.
Чинним законодавством України передбачено, що мінімальний розмір аліментів становить на одну дитину - 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, вимоги позивача до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
В порядку, визначеному п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 гривень.
На підставі ст.ст. 150-152, 155, 164, 170, 180, 181-184, 193 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12- 13, 76-81, 141, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Органу опіки та піклування Станишівської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ (служба) у справах дітей Станишівської сільської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.
Відібрати малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.
Передати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Органу опіки і піклування Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області для подальшого влаштування.
Питання подальшого влаштування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на Орган опіки та піклування Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь особи, органу чи установи, яка у подальшому буде здійснювати фактичний догляд та виховання дитини.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 09.10.2026.
Відомості про учасників:
Позивач: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Станишівської сільської ради, адреса місцезнаходження: Житомирський район, Житомирська область, с. Станишівка, вул. Кооперативна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 04348444.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: Відділ (служба) у справах дітей Станишівської сільської ради, адреса місцезнаходження: Житомирський район, Житомирська область, с. Станишівка, вул. Кооперативна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 44232412.
Суддя О. М. Дубовік
Судове рішення № 140475945, Житомирський районний суд Житомирської області було прийнято 05.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 278/1980/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: