Ухвала суду № 140473033, 22.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/31027/26

Провадження № 1-кс/947/14200/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №42026164690000048 від 03.07.2026 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Могойтуй Забайкальського краю Російської Федерації, громадянина України, раніше не судимому, з вищою освітою, одруженого, має малолітню дитину, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні майор, -

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №42026164690000048 від 03.07.2026 року відносно ОСОБА_4 ..

Обставини кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.

Прокурор звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, а також продовження існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд задовольнити його, посилаючись на підстави викладені в клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання в частині застосування певних обов`язків.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.194 КПК України - обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні 29.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2026 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2026 року включно із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави 599 040гривень.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки підтверджується наступними доказами, здобутими під час досудового розслідування, зокрема:

-рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення від 03.07.2026;

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_5 від 03.07.2026;

-протоколами допитів ОСОБА_5 від 03.07., 24.07., 26.07.2026, який зазначив, що є заступником директора одного з підприємств критичної інфраструктури, розташованого на території Одеської області, до якого бажає працевлаштуватись чоловік, ОСОБА_6 , однак він знаходиться в розшуку відповідно до системи «Оберіг», тому його не можуть прийняти на роботу. У зв`язку з чим ОСОБА_5 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , щоб з`ясувати процедуру сплати штрафу, зняття особи з розшуку для подальшого працевлаштування на підприємстві та бронювання, однак начальник зазначеного відділу повідомив, що сплати штрафу недостатньо, оскільки особу все одно одразу ж поновлять в розшуку, та він зможе вжити відповідних заходів, щоб цього не було, але для цього йому необхідно буде надати неправомірну вигоду у вигляді дизельного палива. Надалі, 23.07.2026 ОСОБА_5 написав смс-повідомлення ОСОБА_4 , оскільки в мережі інтернет дізнався, що бронювання закриють десь на місяць, та запитав що робити. ОСОБА_4 повідомив алгоритм дій, а 23.07.2026 під час особистої зустрічі повідомив заявнику про необхідність надання йому талонів на 500 л дизельного палива, щоб особу зняти з розшуку після сплати штрафу та він відтермінував поновлення розшуку, що надасть змогу працевлаштувати за забронювати особу на підприємстві;

-протоколом допиту ОСОБА_5 від 28.07.2026, в ході якого він розповів, що за участі правоохороних органів, 28.07.2026 йому було вручено талони на дизельне паливо, які були номерними, та перераховані у протоколі вручення талонів, з яким він особисто ознайомився. Після цього, він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_7 ), щоб передати ті талони ОСОБА_4 , як хотів останній. Однак, коли заявник йому зателефонував, ОСОБА_4 наказав передати талони співробітнику РТЦК, оскільки він не на місці. Тоді ОСОБА_5 почекав трохи і підійшовши до входу ІНФОРМАЦІЯ_3 , де особа чоловічої статі забрала талони, а він попрохав цього співробітника їх перерахувати, що той і зробив;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який надав показання, аналогічні до наданих ОСОБА_5 ;

-протоколом огляду, ідентифікації та вручення талонів АЗК на дизельне пальне від 28.06.2026;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 28.07.2026;

-протоколом огляду місця події від 28.07.2026, в ході якого ОСОБА_8 добровільно видав талони, які за вказівкою ОСОБА_4 він забрав у ОСОБА_5 ;

-протоколом огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_8 , на якому зафіксовано дзвінки ОСОБА_4 , здійснені 28.07.2026 об 11: 20 год., 11 год. 29 хв., 11:31 год.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ), який підтвердив, що талони забрав за вказівкою керівника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ;

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 42026164690000048 від 03.07.2026 року відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 , мають місце процесуальні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до умисного тяжкого злочину, та відповідно до ч.3 ст.368 КК України передбачене покарання до десяти років позбавлення волі.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваному інкримінується отримання неправомірної вигоди за вчинення дій, що пов`язані із здійсненням заходів мобілізаційного характеру.

Крім того, у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного злочину до нього неможливе буде застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, маючи значні матеріальні ресурси, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрюваному відома особа заявника у цьому кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

Зазначений ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Зокрема, з метою конспірації підозрюваний не повідомляв вживав заходів для приховування своєї протиправної діяльності.

Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи наведені вище обставини, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки під час його розгляду прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище злочину, наявність вищевказаних ризиків, що є підставою подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а також неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування інших менш суворих запобіжних заходів, що передбачені ст. 176 КПК України.

На підставі вище викладеного та керуючись ст .ст. 181, 199 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №42026164690000048 від 03.07.2026 року відносно ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії визначених ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2026 року обов`язків до 29 жовтня 2026 року включно.

У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у доход держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1