Рішення № 140471621, 08.10.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/772/26

№ провадження 2/453/737/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року

Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Курницької В.Я.;

секретаря судового засідання Трембач М.М.;

за участі:

заявника ОСОБА_1 ;

представника заявника Комарницької М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сколе цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, третя особа: Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в:

До Сколівського районного суду Львівської області 28 квітня 2026 року звернувся заявник ОСОБА_1 в особі належно уповноваженого представника адвоката Комарницької М.В., із позовною заявою до відповідача - Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, третя особа: Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на день смерті (на час відкриття спадщини) спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 93 роки померла ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 11, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Славською селищною радою Стрийського району Львівської області 23 січня 2023 року.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Дане нерухоме майно належало ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25 вересня 1989 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 102.

Ще за життя, а саме 06 травня 1998 року, ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Лавочненської сільської ради Сколівського району Львівської області Грега М.Є., та зареєстрований в реєстрі за № 4.

Відповідно до даного заповіту жилий будинок, господарський будинок і все, що примикає до нього і знаходиться в с. Лавочне, Сколівського району, Львівської області та належить на праві власності ОСОБА_2 , вона заповіла ОСОБА_1 .

Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 74605889 від 03 листопада 2023 року, даний заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі під № 49254758.

З метою прийняття та оформлення спадщини ОСОБА_1 звернувся до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області. Однак, листом завідуючого Сколівською державною нотаріальною конторою Львівської області Батлюком В.І., за вих. №250/01-16 від 25 квітня 2026 року йому було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини, та рекомендовано звернутися безпосередньо в суд для вирішення даного питання.

Така обставина унеможливлює реалізувати ОСОБА_1 майнові права в порядку спадкування за заповітом.

Як вбачається із довідки № 26/01.04-4/585 від 21 квітня 2026 року, виданої Славською селищною радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно була зареєстрована до дня своєї смерті в АДРЕСА_1 , а також зазначається про те, що на день її смерті разом з нею інших зареєстрованих осіб не було.

У довідці № 26/01.04-4/586 від 21 квітня 2026 року, виданій Славською селищною радою Стрийського району Львівської області, вказується про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно поховав за власні кошти ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , похорон проведено в с. Лавочне, Стрийського району, Львівської області.

Місцем проживання фізичної особи в розумінні ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Тому, відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами. Така позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17.

Враховуючи те, що законом не визначено іншого порядку встановлення факту постійного проживання на день смерті спадкодавця (на час відкриття спадщини), з метою реалізації своїх спадкових майнових прав ОСОБА_1 змушений звернутись до Сколівського районного суду Львівської області з проханням встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті (на час відкриття спадщини).

В судовому засіданні 29 вересня 2026 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 , позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача Славської селищної ради Обухівський О.В., 07 липня 2026 року, скерував на адресу суду клопотання в якому просить суд, проводити розгляд справи без його участі.

Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області в особі завідувача В. Батлюка, 02 вересня 2026 року скерувала на адресу суду лист вх. № 7259, в якому просить розглядати справу без участі держнотконтори.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та перевіривши їх доказами, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Славською селищною радою Стрийського району Львівської області 23 січня 2023 року

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Дане нерухоме майно належало ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25 вересня 1989 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 102.

ОСОБА_2 06 травня 1998 року, склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Лавочненської сільської ради Сколівського району Львівської області Грега М.Є., та зареєстрований в реєстрі за № 4.

Відповідно до даного заповіту жилий будинок, господарський будинок і все, що примикає до нього і знаходиться в с. Лавочне, Сколівського району, Львівської області та належить на праві власності ОСОБА_2 , вона заповіла ОСОБА_1 .

Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 74605889 від 03 листопада 2023 року, даний заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі під № 49254758.

З метою прийняття та оформлення спадщини ОСОБА_1 звернувся до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області. Однак, листом завідуючого Сколівською державною нотаріальною конторою Львівської області Батлюком В.І., за вих. №250/01-16 від 25 квітня 2026 року йому було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини, та рекомендовано звернутися безпосередньо в суд для вирішення даного питання.

Як вбачається із довідки № 26/01.04-4/585 від 21 квітня 2026 року, виданої Славською селищною радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно була зареєстрована до дня своєї смерті в АДРЕСА_1 , а також зазначається про те, що на день її смерті разом з нею інших зареєстрованих осіб не було.

У довідці № 26/01.04-4/586 від 21 квітня 2026 року, виданій Славською селищною радою Стрийського району Львівської області, вказується про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно поховав за власні кошти ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , похорон проведено в с. Лавочне, Стрийського району, Львівської області.

Заявник в судовому засіданні пояснив, що з 1992 року коли він одружився з онукою ОСОБА_2 , до 2003 року він проживав з дружиною, а згодом з їхніми дітьми разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується штампом про реєстрацію місця проживання у паспорті заявника.

Згодом, у 2003 році вони з дружиною побудували будинок на спільному з ОСОБА_2 подвір`ї, якому було присвоєно № 203А.

Протягом останніх двадцяти років ОСОБА_2 , будучи жінкою похилого віку хворіла, при цьому більше п`ятнадцяти років була повністю незрячою, а відтак, потребувала постійного догляду, оскільки не могла самостійно піклуватися про себе.

У зв`язку, з навединим як пояснив заявник бабуся постійно проживала з ними.

Допитані в судовому засіданні свідки 29 вересня 2026 року свідки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканка АДРЕСА_3 , підтвердили пояснення заявника та зазначили, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу, близько двадцяти років, хворіла, мала істотні проблеми із зором а згодом стала повністю незрячою, у зв`язку з чим потребувала сторонньої допомоги та постійної уваги, що фактично змусило заявника з дружиною проживати разом з бабусею. Свідки також зазначили, що ОСОБА_2 знала заявника ще з дитинства, оскільки обоє мешкали в с. Лавочне, добре до нього ставилась, часто згадувала його в розмовах, була рада з того, що він одружився з її онукою. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_2 остання неодноразово зверталась до заявника з різними проханнями щодо придбання необхідних речей, вирішення побутових питань та надання іншої допомоги, які він, за словами свідків, систематично виконував.

Свідки наголосили, що між заявником та ОСОБА_2 склалися тривалі, доброзичливі та довірливі відносини, заявник фактично піклувався про неї, надавав необхідну допомогу та підтримував її у зв`язку із станом здоров`я. Зазначені обставини, на думку свідків, зумовили особливе ставлення ОСОБА_2 до заявника та її бажанням розпорядитися належним їй майном саме на його користь, що в подальшому реалізовано шляхом складення заповіту, яким вона заповіла все належне їй майно.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зазначені правовідносини регулюються:

- ч. 2 ст.315 ЦПК України, згідно з якою, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку встановлення цих фактів;

- ч.ч. 3, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини;

- ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п.п. 4.10 п. 4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

У відповідності до ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, що не заборонені законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з п. 2, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини;

Як наголошено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 від "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення фактів, коли такі факти породжують юридичні наслідки від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, коли встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спільно проживали за адресою АДРЕСА_1 , підтримували постійні взаємовідносини, були пов`язані спільним побутом, однак через відсутність належних підтверджуючих документів спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю заявник не може реалізувати своє право на спадщину, що залишилась після смерті брата ОСОБА_2 , іншого порядку встановлення цього факту та спору про право немає, то для створення умов реалізації спадкових прав факт необхідно встановити рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, третя особа: Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Славська селищна рада Стрийського району Львівської області, ЄДРПОУ: 04370314, адреса: Львівська область, Стрийський район, с-ще. Славсько, вул. В. Івасюка, буд. 24.

Головуючий суддя В.Я. Курницька