Ухвала суду № 140471539, 09.10.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5305/26 Провадження № 2/450/3747/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши в приміщенні суду м. Пустомити заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Захід-Агро» про стягнення безпідставно набутих коштів, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ СП «Захід-Агро» про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 2952000 грн.

Ухвалою від 09.10.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ТзОВ СП «Захід-Агро» вчиняти дії, спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2952000 грн. в порядку повороту виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12.11.2025 року на підставі постанови Верховного Суду від 16.09.2026 року у справі № 450/1760/24, до набрання законної сили рішення у даній справі. В якості альтернативного заходу забезпечення позову просив: накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках ТзОВ СП «Захід-Агро», ЄДРПОУ 38718352, місцезнаходження Львівська обл., Львівський р-н, с. Гаї, буд. 892, у всіх банківських або інших фінансових установах незалежно від їх виду та призначення, в межах ціни позову, до набрання законної сили рішення у даній справі; накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить ТзОВ СП «Захід-Агро», ЄДРПОУ 38718352, місцезнаходження Львівська обл., Львівський р-н, с. Гаї, буд. 892, в межах ціни позову, до набрання законної сили рішення у даній справі.

Вказана заява мотивована тим, що позивачем, як засновником ТзОВ СП «Захід-Агро», неодноразово надавалась даному товариству безвідсоткова поворотна фінансова допомога, загальний розмір якої склав 2952000 грн. Вказані кошти на вимогу позивача відповідачем не повернуті. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.04.2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТзОВ СП «Захід-Агро» безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Постановою Львівського апеляційного суду від 12.11.2025 року рішення суду першої інстанції скасовано, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто на його користь з ТзОВ СП «Захід-Агро» 2952000 грн. в якості безпідставно набутого майна. В межах виконавчого провадження № 79802823 з примусового виконання виконавчого листа № 450/1760/24, виданого 05.12.2025 року, приватним виконавцем стягнуто згадані вище грошові кошти на користь позивача, а також 34822 грн. судових витрат. Постановою Верховного Суду від 16.09.2026 року постанову суду апеляційної інстанції скасовано та залишено рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.04.2025 року в силі. В порядку повороту виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12.11.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ СП «Захід-Агро» 2952000 грн. і 24224 грн. судових витрат. З огляду на вказане, просить заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц.

Водночас, стороною позивача не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідач ТзОВ СП «Захід-Агро» має наміри відчужити грошові кошти чи рухоме і нерухоме майно, а також доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.

Верховний Суд у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 дійшов висновку, що можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

При цьому, суд вважає, що дана правова позиція не підлягає застосуванню в даному випадку з огляду на те, що ТзОВ СП «Захід-Агро» з метою отримання прибутку має мати змогу розпоряджатися коштами, що знаходяться на його рахунках, оскільки в іншому випадку фактично блокуватиметься господарська діяльність вказаного товариства на невизначений час.

Крім цього, відсутність у відповідача ТзОВ СП «Захід-Агро» наміру вчиняти дії щодо відчуження належного йому майна або безпідставного розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунках, підтверджується фактичною поведінкою відповідача протягом усього часу розгляду цивільної справи № 450/1760/24, а саме з 17.04.2024 року (моменту надходження позовної заяви до суду) по 16.09.2026 року (остаточного вирішення Верховним Судом спору, шляхом залишення рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.04.2025 року в силі).

Більше того, 11.12.2025 року позивач ОСОБА_1 отримав від ТзОВ СП «Захід-Агро» грошові кошти в сумі 2952000 грн. на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12.11.2025 року, яка в подальшому була скасована судом касаційної інстанції. Вказані обставини не заперечуються, а навпаки наводяться і визнаються стороною позивача, що не підтверджує мотиви, наведені у заяві про забезпечення позову.

Згадані вище обставини свідчать про добросовісну поведінку відповідача та його готовність виконувати можливі судові рішення, а також спростовує доводи сторони позивача про наявність наміру ухилятися від виконання можливого судового рішення або вчиняти дії, спрямовані на зменшення чи приховування належних йому активів.

Таким чином, наведені у заяві про забезпечення позову мотиви є припущеннями, які не підкріплені жодними доказами.

При цьому, отримавши та не повернувши ТзОВ СП «Захід-Агро» грошові кошти в сумі 2952000 грн. сторона позивача просить накласти арешт на банківські рахунки юридичної особи і належне їй рухоме та нерухоме майно з метою виконання ухваленого в майбутньому судового рішення, що є неприпустимим і за обставин позитивного вирішення спору для ОСОБА_1 призведе до його безпідставного збагачення.

Крім цього слід звернути увагу, що задоволення вимог заяви про забезпечення позову, шляхом заборони ТзОВ СП «Захід-Агро» вчиняти дії, спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2952000 грн. в порядку повороту виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12.11.2025 року на підставі постанови Верховного Суду від 16.09.2026 року у справі № 450/1760/24, до набрання законної сили рішення у даній справі, є неможливим, оскільки за своїм фактичним змістом запропонований представником захід спрямований саме на зупинення виконання постанови Верховного Суду від 16.09.2026 року, що не передбачено чинним ЦПК України.

В силу вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зі змісту ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вказане, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 152, 153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.