Постанова № 140470994, 08.10.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2119/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 27 січня 2014 року Дубровицьким РС УДМС України в Рівненській області,

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2026 року близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме під час сімейного конфлікту ображав її нецензурною лайкою, принижував її честь та гідність, чим негативно вплинув на її психоемоційний стан.

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , у якій він просив розглянути справу без його участі (а.с.11).

Згідно зі ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи подану ОСОБА_1 заяву, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною другою ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні дій або бездіяльності фізичного, психологічного чи економічного характеру стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, внаслідок яких було завдано шкоди її фізичному або психічному здоров`ю.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічним насильством відповідно до п.14 ч.1 ст.1 зазначеного Закону є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на батьків і дітей.

Згідно зі ст.6 Сімейного кодексу України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, а неповнолітньою - дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Отже, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент вчинення правопорушення досягла чотирнадцятирічного віку та є неповнолітньою особою, на яку поширюється підвищений правовий захист, передбачений ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши повно й об`єктивно обставини справи про адміністративне правопорушення, перевіривши наявні матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства психологічного характеру стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доведена дослідженими під час судового розгляду доказами, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №156383 від 28 вересня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 за місцем проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , що виразилося у словесних образах, висловлюванні нецензурною лайкою та приниженні її честі й гідності під час сімейного конфлікту (а.с.2);

-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №661785 від 28 вересня 2026 року, винесеним працівником поліції щодо ОСОБА_1 у зв`язку з виявленням факту домашнього насильства та необхідністю вжиття заходів для його припинення і запобігання повторному вчиненню (а.с.5);

-рапортом працівника Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області від 28 вересня 2026 року, у якому зафіксовано надходження повідомлення про домашнє насильство за місцем проживання сім`ї ОСОБА_3 у с. Жадень Сарненського району Рівненської області, обставини реагування працівників поліції на зазначене повідомлення та вжиті заходи (а.с.6);

-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 28 вересня 2026 року, у яких вона повідомила про обставини сімейного конфлікту, поведінку ОСОБА_1 стосовно членів сім`ї та причини звернення по допомогу до працівників поліції (а.с.7);

-письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_2 , долученими до матеріалів справи, у яких викладено відомі їй обставини сімейного конфлікту (а.с.8);

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28 вересня 2026 року, у яких він виклав обставини виникнення конфлікту за місцем проживання сім`ї та власну позицію щодо події (а.с.9);

-заявою ОСОБА_1 , адресованою суду, у якій він просив розглянути справу про адміністративне правопорушення без його участі (а.с.11);

-довідкою-характеристикою, виданою виконавчим комітетом Миляцької сільської ради, згідно з якою ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною та п`ятьма дітьми. За час проживання в селі зарекомендував себе з доброї сторони, відповідально ставиться до виховання дітей, не має схильності до зловживання спиртними напоями та користується повагою серед односельців (а.с.13);

-висновком спеціаліста Дубровицького міського інклюзивно-ресурсного центру від 28 вересня 2026 року, складеним за результатами психологічного обстеження ОСОБА_5 , відповідно до якого в обстежуваної виявлено ознаки емоційної напруги та моральних переживань, пов`язаних із сімейним конфліктом. У висновку зазначено про негативний вплив конфліктної ситуації на її психоемоційний стан та рекомендовано психологічну підтримку (а.с.14).

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд враховує, що ОСОБА_1 під час сімейного конфлікту умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою та принижував її честь і гідність.

Зазначені обставини узгоджуються з письмовими поясненнями потерпілої та висновком спеціаліста Дубровицького міського інклюзивно-ресурсного центру, складеним за результатами психологічного обстеження неповнолітньої ОСОБА_2 , яким встановлено негативний вплив зазначеної події на її психоемоційний стан.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на характер вчиненого правопорушення, спрямованого проти психічного здоров`я неповнолітньої доньки, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, сімейний стан, наявність п`ятьох дітей, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також необхідність запобігання вчиненню нових правопорушень, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.33, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 268, 269, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн (п`ятсот десять гривень 00 копійок).

Реквізити для сплати штрафу:

-отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100;

-код отримувача за ЄДРПОУ: 38012494;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511;

-код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Реквізити для сплати судового збору:

-отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;

-код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-код банку отримувача: 899998;

-рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

-код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також потерпілою до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Оборонова І.В.