Рішення № 140470886, 05.10.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3326/26

Провадження № 2/545/2776/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №976773383 від 14.09.2025 в розмірі 14498,64 грн., з яких: 4098 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 8051,64 грн. сума заборгованості за відсотками, 300 грн по комісії, 2049 грн - неустойка, а також судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи. Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14 вересня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі через вебсайт (із використанням ідентифікації через особистий кабінет) укладено кредитний договір № 976773383. На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачам кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

02 грудня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/72, за яким відбулося відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором.

27 травня 2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0526-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27 травня 2026 року до нового кредитора ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 976773383.

Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 976773383 становить 14 498,64 грн, з яких:

4 098,00 грн заборгованість за основним боргом (тіло кредиту);

8 051,64 грн заборгованість за процентами;

300,00 грн заборгованість за комісією;

2 049,00 грн неустойка.

З момент набуття права вимоги (27 травня 2026 року) позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» нарахування додаткових штрафних санкцій та процентів не здійснював. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати нарахованих платежів не виконала, унаслідок чого утворилася зазначена заборгованість.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» у сумі 5000 грн., де зазначено, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 14.09.2025 (а.с.24).

Отже, позичальник умови договору позики належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч. 1 ст. 527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача заборгованість за договором №976773383 від 14.09.2025 в розмірі 14498,64 грн., з яких: 4098 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 8051,64 грн. сума заборгованості за відсотками, 300 грн по комісії.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою в розмірі 2049 грн, суд зазначає наступне.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом №14366 затверджено Указ Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин до 31 жовтня 2026 року на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 31.10.2026.

Згідно довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитними договорами №1439-3798 вбачається, що заявлений до стягнення штраф за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором становить 980 грн.

Водночас стягнення штрафних санкцій суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в частині стягнення штрафу позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №976773383 від 14.09.2025, що складається з наступного: основний борг 4098грн.; проценти 8051 грн; комісія 300 грн.

В частині позовних вимог про стягнення неустойки суд відмовляє.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом №14366 затверджено Указ Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин до 31 жовтня 2026 року на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 31.10.2026.

Згідно довідки з розрахунком заборгованості вбачається, що заявлена до стягнення неустойка за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором становить 2049 грн.

Водночас стягнення штрафних санкцій суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в частині стягнення неустойки позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №976773383 у розмірі 12449,64 грн., що складається з наступного: основний борг 4098 грн.; проценти 8051,64 грн; комісія 300 грн.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу суд відмовляє.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Ціна позову 14498,64 грн., позов задоволений на суму 12449,64 грн., тобто на 85,87 %.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2286,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, 2) заборгованість за кредитним договором №976773383 у розмірі 12449,64 грн., а також судовий збір у розмірі 2286,20грн, що разом становить 14735,84 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Л. І. Стрюк