Ухвала суду № 140468886, 09.10.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №243/4872/25

Провадження № 1-кп/552/670/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 Київський районний суд м. Полтави у складi:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарi ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 та клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашній арешт обвинуваченій ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025052510000283 від 14.03.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У своєму клопотання прокурор зазначає, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення. Зазначенні ризики існували під час обрання її запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і продовжують існувати, що виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м`який.

Також до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 про заміну запобіжного заходу. В якому посилався на те, що обвинуваченій запобіжний захід продовжувався 9 разів, проте вважає, що прокурор не довів наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона захисту звертає увагу на п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме на тривалість та необґрунтованість тримання обвинуваченої під вартою. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 , підтримав своє клопотання посилаючись на викладені у ньому обставини, просив змінити його підзахисній запобіжний західна більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_6 , вважає клопотання прокурора необґрунтованим та безпідставним, а зазначені у ньому ризики надуманими, просив змінити його підзахисній запобіжний захід на більш м`який, або визначити їй альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачена підтримала своїх захисників.

Суд, ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши доводи та заперечення учасників судового процесу щодо заявленого клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Так, строк дії обраного обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 18.10.2026. До зазначеного часу розгляд даного кримінального правопорушення завершено не буде. У зв`язку із цим у судовому засіданні виникло питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.

Суд, враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення була врахована слідчим суддею та судом при обранні та продовженні їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Звертаючись з клопотаннями про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченій ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням положень ст. ст. 177, 331 КПК України, суд приймає до уваги ті обставини, що вона обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до 15 років. Суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення і суворості покарання, яке може бути їй призначене судом в разі доведення її винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченої від суду з метою уникнення покарання.

Крім того, ОСОБА_4 раніше притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи із застосуванням насильства та обвинувачується у скоєнні нового особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи під час відбування іспитового строку за попереднім вироком, що свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може продовжити злочинну діяльність .

Також на думку суду продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, з метою уникнення відповідальності, може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, з метою схилення їх до зміни показів.

Крім того, суд враховує особу обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, постійних доходів не має, суспільно-корисною діяльністю не займається, не заміжня, неповнолітніх дітей на утриманні не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, її вік та стан здоров`я, відсутність інформації, яка б свідчила, що стан здоров`я обвинуваченої не дозволяє їй перебувати в установі виконання покарань.

Суд вважає, що у ОСОБА_4 відсутні будь-які стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність заявлених ризиків.

Отже ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, а тому неможливо на даний час застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, суд приймає доводи сторони захисту щодо тривалого перебування під вартою обвинуваченої. Однак, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин.

Суд враховує принцип презумпції невинуватості, в той же час в даному кримінальному провадженні справжні інтереси суспільства полягають у якнайшвидшому та ефективному розгляді даного кримінально провадження в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, для чого суд має забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Вирішення питання щодо можливості визначення обвинуваченій застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, з огляду на обставини, встановлені судом та існування правового режиму воєнного стану, з урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_4 , суд не вбачає достатніх підстав для визначення застави, оскільки такий запобіжний захід, на думку суду, не забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, що узгоджується з положеннями КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою та домашній арешт відмовити.

Продовжити ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 07 грудня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження до відому та начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» для виконання.

Ухвала в частині продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1