Ухвала суду № 140468230, 09.10.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

09.10.2026

2/394/702/26

394/1003/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2025 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про зняття арешту з нерухомого майна посилаючись на те, що у межах зазначеної цивільної справи Новоархангельським районним судом Кіровоградської області було постановлено ухвалу № 408 від 25 вересня 2001 року, на підставі якої було накладено арешт на майно.

На виконання зазначеної ухвали Новоархангельською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 26 вересня 2001 року було зареєстровано арешт майна, про що внесено архівний запис про обтяження № 139126-1272.

Зазначені обставини підтверджуються відповіддю Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.08.2026 року

Зі змісту зазначеної відповіді вбачається, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно арешт був зареєстрований Новоархангельською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області на підставі ухвали Новоархангельського районного суду № 408 від 25.09.2001 року.

Архівний запис про обтяження № 139126-1272 від 26.09.2001 року містить відомості про арешт майна, власниками якого зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З метою з`ясування обставин та підстав подальшого існування зазначеного арешту позивачка звернулася до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області для отримання судових рішень, на підставі яких було накладено арешт, а також для встановлення результатів розгляду цивільної справи № 2-9/2002.

Листом Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 13.07.2026 року № 01-28/2/2026 повідомлено, що провадження у справі № 2-9/2002 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя закрито. Відповідно до обліково-статистичної картки зазначену цивільну справу було передано до архіву суду та в подальшому знищено відповідно до встановлених строків зберігання судових справ і документів. У зв`язку зі знищенням матеріалів справи Новоархангельський районний суд Кіровоградської області повідомив про неможливість надати ухвалу про закриття провадження у справі № 2-9/2002.

Крім того, з метою вирішення питання щодо зняття арешту з майна позивачка звернулася до Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Згідно з відповіддю Голованівського відділу державної виконавчої служби від 05.08.2026 року за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не виявлено виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні або перебували на виконанні у зазначеному відділі.

Отже, наявними офіційними документами підтверджуються: існування цивільної справи № 2-9/2002; її сторони та предмет спору; постановлення Новоархангельським районним судом Кіровоградської області ухвали № 408 від 25.09.2001 року, на підставі якої було накладено арешт; реєстрація цього арешту 26.09.2001 року; закриття провадження у справі; знищення матеріалів справи після закінчення встановлених строків їх зберігання, а також відсутність виконавчого провадження щодо позивачки. Незважаючи на наведені обставини, арешт, накладений у 2001 році, до цього часу не знятий та продовжує обмежувати її право власності.

Позивачці належить земельна ділянка з кадастровим номером 3523655100:50:142:0008, площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано 08.06.2016 року, номер запису про право власності 14883664.

Також позивачці належить земельна ділянка з кадастровим номером 3523655100:50:142:0007, площею 0,0815 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 08.06.2016 року, номер запису про право власності 14885551. Крім того, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру мені належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 3523655100:02:000:0782, площею 3,0100 га, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Наявність зареєстрованого арешту на майно створює перешкоди у здійсненні мною права власності та позбавляє можливості повного мірою реалізовувати належні мені правомочності власника, зокрема вільно розпоряджатися належним нерухомим майном та здійснювати щодо нього необхідні реєстраційні дії. При цьому арешт було накладено майже двадцять п`ять років тому в межах конкретного цивільного спору про поділ спільного майна подружжя. Провадження у зазначеній цивільній справі на цей час закрито, що підтверджується офіційною відповіддю Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 13.07.2026 року. Таким чином, судовий спір, у зв`язку з існуванням якого було застосовано відповідний арешт, припинив своє існування, однак сам арешт формально продовжує обмежувати мої майнові права.

Крім того, відсутнє будь-яке виконавче провадження щодо позивачки, яке могло б обумовлювати необхідність подальшого існування відповідного обтяження. Враховуючи значний проміжок часу, що минув з моменту накладення арешту, закриття провадження у цивільній справі, в межах якої було застосовано відповідне обмеження, знищення матеріалів цієї справи та відсутність виконавчого провадження, відсутня будь-яка актуальна правова необхідність у подальшому збереженні арешту майна. При цьому вирішити питання про припинення відповідного обтяження у позасудовому порядку не вбачається можливим, тоді як існування арешту продовжує порушувати право власності позивачки.

Позивачка просить суд зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований Новоархангельською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 26 вересня 2001 року на підставі ухвали Новоархангельського районного суду Кіровоградської області № 408 від 25 вересня 2001 року, архівний запис про обтяження № 139126-1272, а саме з: земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3523655100:50:142:0008, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0815 га, кадастровий номер 3523655100:50:142:0007, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 3,0100 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0782, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва/а.с.1-6/.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але в позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, але разом з тим в поданій суду телефонограмі просив проводити розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Зі світлокопії відповіді наданої Новоархангельським районним судом Кіровоградської області № 01-28/2/2026 від 13.07.2026 року слідує, що провадження у справі № 2-9/2002 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя закрито. Відповідно до обліково-статистичної картки зазначену цивільну справу було передано до архіву суду та в подальшому знищено відповідно до встановлених строків зберігання судових справ і документів. У зв`язку зі знищенням матеріалів справи Новоархангельський районний суд Кіровоградської області повідомив про неможливість надати ухвалу про закриття провадження у справі № 2-9/2002 /а.с.11/.

Відповідно до листа Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області № 26977/30.2-25 від 05.08.2026 року за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не виявлено виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні або перебували на виконанні у зазначеному відділі /а.с.12/.

До матеріалів цивільної справи долучено світлокопію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3523655100:50:142:0008, світлокопію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3523655100:50:142:0007 та світлокопію витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3523655100:02:000:0782 /а.с.13-15/.

Суд зауважує, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 2 ст. 48 ЦПК України).

Згідно зі ст. 124 Конституції України та частин 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Отже, таке право є абсолютним виражає демократичні засади суспільства, спрямоване на всебічний захист прав і громадянина.

Традиційно, сторонами вважаються особи, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин.

Позивач це особа, на захист прав та інтересів якої відкрито провадження у справі. Звернення до суду із позовом до конкретного відповідача, на цей час існує лише припущення щодо порушення прав позивача, яке підтверджується або спростовується під час розгляду справи в суді.

Як правило, саме позивач ініціює процес шляхом подання позовної заяви.

Відповідачем є особа, на яку вказує позивач, як на порушника своїх прав, і тому саме позивач визначає, до кого пред`явити позов.

Ч. 2 ст. 51 ЦПК України вказує, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом. Належність відповідача визначається насамперед за нормами матеріального права.

Право притягнення, заміни, притягнення в якості другого відповідача належить виключно позивачу, або уповноваженій ним особі.

Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що особа, до якої пред`явлено позов, не повинна відповідати за ним, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то суд має у позові відмовити.

Суд констатує, що ініціатива заміни неналежного відповідача має виходити від позивача, який повинен подати відповідне клопотання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, вказав, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду загальноприйнято вважати, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад судочинства, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закон та його норми в такий спосіб, щоб максимально захистити права та інтереси особи; цей принцип також відомий як «in dubio pro persona» означає «у вагомих сумнівах на користь людини»; принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону, але вказує на те, що в спірних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію закону, яка максимально захищає права та інтереси саме особи (Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №240/4894/23).

Виходячи з наведеного, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

Як вбачається з позову позивачем заявлено правову вимогу про зняття арешту з нерухомого майна, до позову долучено вище перелічені докази.

Позивачем притягнуто в якості відповідача Голованівський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса).

Зі світлокопії відповіді наданої Новоархангельським районним судом Кіровоградської області № 01-28/2/2026 від 13.07.2026 року слідує, що цивільне провадження у справі № 2-9/2002 за було відкрито провадження позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя закрито. Відповідно до обліково-статистичної картки зазначену цивільну справу було передано до архіву суду та в подальшому знищено відповідно до встановлених строків зберігання судових справ і документів. У зв`язку зі знищенням матеріалів справи Новоархангельський районний суд Кіровоградської області повідомив про неможливість надати ухвалу про закриття провадження у справі № 2-9/2002 /а.с.11/.

Виходячи із змісту завдань та основних засад цивільного судочинства позивач звертаючись до суду повинен самостійно визначати у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки в цивільному позові зазначений неправильний суб`єктний склад сторін.

Суд вважає за доцільне зазначити, що в разі звернення до суду з матеріально-правовою вимогою про зняття арешту з майна позивач повинен вказати належного відповідача, а саме особу, за ініціативи якої порушувалось цивільне провадження.

Також суд відмічає, що висновки по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість заявлених позовних вимог можуть бути зроблені судом за належного суб`єктного складу її учасників.

Судові витрати по справі суд відносить за рахунок позивачки.

На підставі наведеного, та керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 2, 4, 5, 30, 48, 51, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_2 .

Голованівський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження вул. Соборна, 40 селище Голованівськ Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 34628721.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.

Суддя: