Ухвала суду № 140468115, 07.10.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9788/26

Номер провадження 1-кс/404/3686/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року місто Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Фортечного районного суду м. Кропивницького скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області пов`язану із невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20.08.2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 подав скаргу на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області пов`язану із невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20.08.2026 року.

Зі змісту поданої скарги вбачається, що 20.08.2026 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області було подано заяву ОСОБА_3 про вчинення посадовцем ОСББ «УЖД» кримінального правопорушення, за фактом використання ОСОБА_4 . Статуту ОСББ «УЖД» для використання своїх посадових повноважень, який не зареєстрований державним реєстратором у визначений державою спосіб.

Після звернень заявника до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не внесено, досудове розслідування не розпочате.

Скаржник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив скаргу задовольнити.

Слідчий, прокурор викликались, не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Згідно п. 3 Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», реєстрація кримінальних правопорушень (проваджень) здійснюється з метою: оперативного контролю за додержанням законів; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів. Крім іншого, до Реєстру вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Отже необхідність внесення до ЄРДР відомостей про злочин запровадили насамперед для первинного статистичного обліку в роботі правоохоронних органів.

Згідно п. 10, розділу «Облік кримінальних правопорушень» Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» (далі Положення), при встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник орану прокуратури об`єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус "дублікат".

Відповідно до п. 7, розділу «Надання відомостей з Реєстру», перевірка наявності вже розпочатих досудових розслідувань здійснюється за однією ознакою або сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, а саме про: дату вчинення кримінального правопорушення; територію вчинення правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Скаржником до матеріалів справи долучені витяги з ЄРДР про вже існуючі кримінальні провадження стосовно ймовірних протиправних дій посадовця ОСББ «УЖД» ОСОБА_4 . Зокрема кримінальне провадження №12018120020009003 від 24.10.2018 року за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом того, що голова ОСББ «УЖД» ОСОБА_4 подала до Управління соціального захисту населення Фортечної районної у м. Кропивницькому ради листи, які можуть містити неправдиві відомості про тарифи на житлово-комунальні послуги мешканцям будинку по АДРЕСА_1 ; кримінальне провадження №12020125020000982 від 01.09.2020 року за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом того, що державний реєстратор ОСОБА_5 могла без достатніх правових підстав внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомості про те, що ОСОБА_4 є керівником ОСББ «УЖД»; кримінальне провадження №12020125020000970 від 01.09.2020 року за ст. 356 КК України, за фактом того, що 25.05.2020 року під час проведення установчих зборів ОСББ «УЖД» міг бути порушений порядок обрання громадянки ОСОБА_4 в якості голови правління ОСББ «УЖД»; кримінальне провадження №12023121130001016 від 26.09.2023 року за ст. 356 КК України, за фактом заяви ОСОБА_3 , про те, що ОСОБА_4 , яка позиціонує себе головою правління ОСББ «УЖД», хоча була звільнена з посади 29.08.2021 року, продовжує розпоряджатись майном ОСББ «УЖД»; кримінальне провадження №12023121130001090 від 20.10.2023 року за ч. 1 ст. 172 КК України, за фактом того, що голова ОСББ «УЖД» ОСОБА_4 , не уклала трудового договору з ОСББ «УЖД» як роботодавець; кримінальне провадження №12026121130000585 від 07.09.2026 року за ст. 356 КК України, за фактом вчинення ОСОБА_4 , яка позиціонує себе головою ОСББ «УЖД» та розпоряджається майном ОСББ «УЖД».

Оскільки зміст заяви ОСОБА_6 від 20.08.2026 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про вчинення посадовцем ОСББ «УЖД» ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за фактом використання ОСОБА_4 . Статуту ОСББ «УЖД» для використання своїх посадових повноважень, який не зареєстрований державним реєстратором у визначений державою спосіб, повністю охоплюється існуючими на досудовому розслідування кримінальними провадженням, відсутні потреби повторно проводити реєстрацію.

Основною метою ведення ЄРДР є статистичний облік роботи правоохоронних органів, а не для задоволення безпідставних вимог скаржника.

За правилами ст. 36, 40 КПК України, слідчий/прокурор є процесуально незалежною особою, а втручання в його діяльність є неприйнятним.

Пункт 1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачає здійснення необхідність судового контролю з приводу внесення відомостей до ЄРДР. Разом з цим чинна редакція КПК України, не дає права слідчому судді втручатись у незалежну процесуальну діяльність слідчого з прокурором та дублювати тотожні відомості в ЄРДР, або редагувати статистичні відомості правоохоронного органу.

Слідчий суддя не наділений функціями адміністрування ЄРДР.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Судовий контроль, який здійснюється слідчими суддями при розгляді скарг на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, фактично передбачає необхідність забезпечення належного реагування на випадки ініціювання особою питань, пов`язаних з реалізацією завдань кримінального провадження як щодо захисту від кримінальних правопорушень, так і стосовно того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК України).

До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; указана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора (ч. 2 ст. 214 КПК України). Такий правовий висновок щодо застосування норм ст. 214 КПК України, міститься у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про відмову у задоволенні скарги (п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України).

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій і бездіяльності, що оскаржуються під час проведення досудового розслідування. Такий перелік не підлягає поширеному тлумаченню. Вказане процесуальне застереження дозволяє звернутись до слідчого судді не за редагуванням попередньої правової кваліфікацій чи обставин на яких наполягає скаржник, а лише з підстав визначених Законом. Зокрема зі скаргою про внесення відомостей до ЄРДР, яка вже виконана.

Отже вимога скаржника не передбачена і не виходить до процесуальних повноважень слідчого судді. Про це йдеться у Главі 26 КПК України, тому існує ризик нелегітимного втручання до дискреційних повноважень дізнавача, слідчого, прокурора, оскільки постановлення такої ухвали не передбачено кримінальним процесуальним законом.

Імперативність такого висновку законодавець прямо передбачив процесуальним законом, це відповідає основним засадам судочинства і Конституції України. Обов`язковим для виконання є правовий висновок зазначений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року, справа № 554/2506/22; провадження № 51-4350кмо23.

Крім того окремою підставою для відмови в задоволенні скарги є спосіб врегулювання правовідносин ОСББ. На думку скаржника, ОСОБА_4 використовує положення Статуту ОСББ «УЖД», в тому числі у новій редакції, які не зареєстровані державним виконавцем, але використовуються ОСОБА_4 для виконання повноважень голови правління, за яку вона себе видає.

Разом з цим, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, який підтримується Великою Палатою Верховного Суду й повторюється у значній кількості тотожних справ, Велика Палата Верховного Суду вважала, що особи, які є членами кооперативу, правомочні брати участь у його управлінні, а також мають інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі. Оскільки кооператив є господарською організацією, а спір виник у межах господарських правовідносин з управління діяльністю кооперативу, а саме у зв`язку з порушенням прав члена кооперативу щодо можливості брати участь в управлінні, розгляд цього спору має здійснюватися судом господарської юрисдикції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 738/1772/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 759/11487/16-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18-ц, від 17 грудня 2019 року у справі №904/4887/18 та інших). Кооперація є одним із різновидів господарської діяльності, здійснюваної у формі кооперативу, правовідносини з питань участі членів кооперативу в управлінні кооперативом та обранні органу управління належать до юрисдикції суду, оскільки вони мають ознаки юридичного спору щодо суб`єктивних прав та обов`язків як членів кооперативу з управління юридичною особою, так і органів управління юридичної особи, тому такі питання не є внутрішньостатутною діяльністю.

Корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Відповідно до пункту 4 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Якщо спір стосується реалізації прав членів кооперативу на управління кооперативом, тобто корпоративних за змістом правовідносин, зокрема спір між членом та самим кооперативом щодо визнання недійсними рішень загальних зборів то він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року, справа № 695/2665/16-ц; провадження № 14-105цс20, правовий висновок). Порушення процедури скликання установчих зборів; неналежного повідомлення співвласників; визначення кількості голосів.

Сучасна практика ґрунтується на оцінці реального впливу допущених порушень на права співвласників та результати голосування, оцінці балансу інтересів співвласників, оскільки не кожне процедурне порушення є автоматичною підставою для визнання рішень недійсними і підставою для застосування такого радикального способу захисту як кримінальна відповідальність. Ключовим орієнтиром для формування такого критерію істотності порушення стала постанова ВП ВС від 16 жовтня 2018 року у справі № 916/4652/15, в якій було підтверджено, що доводи про неналежне повідомлення про установчі збори не можуть використовуватися для припинення юридичної особи, а у нашому випадку настання кримінальної відповідальності.

У постанові КГС ВС від 2 лютого 2026 року у справі № 916/4721/24, згідно з якою суд має утримуватися від зайвого втручання в діяльність ОСББ, зокрема шляхом скасування рішень, якщо вони поза сумнівом підтримані більшістю власників і не мають ознак дискримінації чи іншого порушення прав. Загальні збори є вищим органом управління. До їх виключної компетенції належить вирішення найважливіших питань діяльності об`єднання, зокрема затвердження статуту, внесення до нього змін, обрання та відкликання членів правління і ревізійної комісії, затвердження кошторису, визначення розміру внесків і платежів співвласників, а також прийняття рішень щодо управління та утримання спільного майна. Рішення загальних зборів є формою реалізації права співвласників на управління спільним майном, а тому судовий контроль у господарському провадженні має бути спрямований на перевірку законності процедури їх прийняття, а не доцільності чи економічної обґрунтованості таких рішень.

Оскарження таких рішень у господарському провадженні є різновидом корпоративного спору, а тому слідчий суддя не перевіряє не доцільність прийнятого рішення, не відповідність його закону, статуту та дотримання процедури прийняття. Цей підхід остаточно закріпила Велика Палата в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20.

Встановлення порушень вимог законодавства та/або положень статуту об`єднання при скликанні та проведенні зборів, обов`язковою умовою для задоволення позовних вимог є доведення позивачем обставин порушення його прав оспорюваним рішенням, а також того, що ефективним і співмірним способом захисту таких прав буде визнання оспорюваного рішення недійсним. Стосовно питання реалізації права на отримання інформації щодо діяльності ОСББ та необхідності захисту персональних даних співвласників багатоквартирного будинку, то співвласники мають право на ознайомлення з усіма документами об`єднання: фінансово-господарськими звітами, протоколами загальних зборів, кошторисами, первинними бухгалтерськими документами, за винятком персональних даних інших осіб.

Керуючись ст.ст. 303-304, 307, 309, КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області пов`язану із невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20.08.2026 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1