Ухвала суду № 140467808, 06.10.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3492/26

Номер провадження 1-кп/373/295/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

06 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12026111240000254 від 08.07.2026 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Яблуневе Баришівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України,

установив:

До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за змістом якого ОСОБА_5 обвинувачується в тому він 07.07.2026, близько 21:00 год, прибувши разом з іншими обвинуваченими на територію гаражного приміщення по АДРЕСА_2 , де на той час перебували ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , та діючи узгоджено з іншими учасниками групи, вчинив хуліганство із застосуванням заздалегідь приготовленого для нанесення тілесних ушкоджень вибухового пристрою ручної наступальної гранати RGD-5 виробництва корпорації «Дунаріт», яку привів у бойове положення та метнув у напрямку гаражного приміщення в сторону дверей, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому групою осіб, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Крім того ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні та носінні боєприпаси у виді вибухового пристрою, а саме: ручної наступальної гранати RGD-5 виробництва «Дунаріт», яку незаконно придбав за невстановлених обставин, у невстановленому місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, яку приніс з собою та використав під час хуліганських дій 07.07.2026 на території гаражного приміщення по АДРЕСА_2 .

Вищевказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та носіння бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який був обраний ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що термін тримання обвинуваченого під вартою на підставі ухвали слідчого судді від 02.09.2026 спливає 08.10.2026, а тому є потреба продовжити тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, а ризики, які існували раніше та враховані слідчим суддею при обранні та продовженні відповідного запобіжного заходу на досудовому розслідуванні, не зменшились. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, що бути приводом для вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК). Стримуючих факторів цьому ризику немає, так як обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків. Також прокурор вказав, що є достатньо високим ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може впливати (тиснути) на потерпілих та свідків з метою схилити до зміни показань в суді на його користь, оскільки він схильний до насильства та агресії (п. 3 ч.1 ст. 177 КПК). Окрім цього прокурор вказує, що є достатньо високим ризик того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може продовжити кримінальну діяльність насильницького характеру, оскільки згідно обвинувачення, він демонстративно використав вибуховий пристрій масового ураження, не задумуючись про наслідки (п.5 ч.1 ст. 177 КПК).

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_8 просили пом`якшити запобіжний захід та змінити його на домашній арешт, врахувавши, що він усвідомив та визнав свою винуватість, є учасником бойових дій, інвалід ІІ групи внаслідок поранення, за місцем проживання до місцевої влади на нього скарг від громадян не надходило.

Вислухавши учасників кримінального провадження, з`ясувавши думку потерпілих, дослідивши письмові матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 315 ЦПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Зв змістом частини 3 статті 176 КПК України для задоволення судом клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор зобов`язаний довести обставини, які, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать: про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

09.07.2026 о 23:08 ОСОБА_5 затримано у м. Києві в порядку ч.4 ст. 615 КПК 10.07.2026 йому повідомлено про підозру. Ухвалою слідчого судді Переяславського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2026 підозрюваному ОСОБА_14 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який ухвалою слідчого судді від 02.09.2026 продовжено - до 08.10.2026.

Обґрунтованість висунутої ОСОБА_5 підозри не оскаржена стороною захисту на досудовому розслідуванні та додатково підтверджується змістом обвинувального акта та реєстром матеріалів досудового розслідування, де відображено слідчі (розшукові) дії та прийняті процесуальні рішення у їх сукупності.

На виконання ст. 178 КПК України судом встановлено, що ОСОБА_5 у шлюбі не перебуває, має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , де проживає один. За місцем проживання характеризується посередньо, під наглядом лікарі-нарколога та психіатра не перебуває. Згідно даних ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 перебував на обліку як призовник, виключений з військового обліку за станом здоров`я, є учасником бойових дій та має інвалідність ІІ групи внаслідок поранення. Притягувався до кримінальної відповідальності вироком суду від 03.09.2024 за ч.1 ст. 263 КК України з випробувальним терміном ( ст. 75 КК), який минув, а отже вважається таким, що не має судимості.

Будь-які нові обставини, які мають важливе значення, але не були враховані слідчим суддею при обранні та продовженні тримання обвинуваченого під вартою, відсутні.

Крім того обвинувачений повідомив суду, що не одразу після вчинення злочинів він усвідомив суспільну-небезпечність своїх дій, тому спочатку поїхав до м. Києва, де намагався знайти захист в СБУ через вигадану історію, що його нібито переслідують зловмисники, після чого він був затриманий та переданий поліції. На теперішній час він з допомогою адвоката переосмислив свою поведінку, змінив ставлення до вчиненого та визнає свою вину. Рідних та близьких у нього немає, проживає один в квартирі, що залишилась від батьків.

Вирішуючи питання продовження застосування до ОСОБА_5 тримання під вартою, на час судового провадження суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку (ч. 1 ст. 263 КК, ч.4 ст. 296 КК), за кожне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років, що породжує ризик переховування його від суду задля уникнення кримінальної відповідальності (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України). Такий ризик є реальним, оскільки жодних стримуючих факторів цьому в суді не встановлено, обвинувачений не має близьких родичів та сім`ї, та після вчинення злочинів залишив місце події, виїхав у м. Київ, щоб сховатись від поліції та не бути затриманим, про що він зізнався суду

Також, враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, пов`язані з агресією та застосуванням насильства, не виключено, що у випадку перебування обвинуваченого на волі свідки та потерпілий можуть зазнавати від нього психічного та фізичного тиску, побоюватись свідчити в суді правдиво та змінити покази. А отже ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК реально існує.

Крім того, з урахуванням обставин події, що викладені в обвинувальному акті та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за тяжкими статтями кримінального закону, а також беручи до уваги, пояснення одного з обвинувачених, що саме він був підбурювачем хуліганського нападу, попросивши допомоги ніби як для свого захисту, що від суспільно-небезпечних дій ОСОБА_5 настали негативні наслідки для здоров`я потерпілих, які отримали тілесні ушкодження від вибуху гранати, кинутої обвинуваченим, суд визнає обґрунтованим ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч.1 ст. 177 КПК).

Таким чином, прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: обґрунтованість підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існують вагомі ризики, передбачені п.1, п.3 та п. 5 ч.1 статті 177 цього Кодексу, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою з метою забезпечення судового розгляду кримінального провадження.

Підстав вважати, що менш суворий запобіжний захід буде стримуючим заходом протиправної поведінки обвинуваченого на даному етапі - підготовчій стадії судового розгляду суд не вбачає. Доводи захисника про можливість застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд відхиляє, як недостатньо переконливі, такий захід не усуне наведені прокурором ризики, що об`єктивно існують.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є виправданим втручанням у права свободу особи, оскільки забезпечить виконання завдань кримінального провадження та відповідає ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням того, що дане кримінальне провадження стосується злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає підстав для визначення обвинуваченому застави.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 315, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 04.12.2026 включно.

Строк дії ухвали є рівним строку тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1