Рішення № 140466289, 09.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 жовтня 2026 року № 200/8806/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюкова Ю.В.,

при секретарі - Трунов В.В.,

за участі позивача - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )

до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України (місто Київ, пр. Берестейський, будинок 5а, офіс 804, код ЄДРПОУ 41758154)

про визнання дій неправомірними, скасування пунктів рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України (надалі по тексту - відповідач, Асоціація в особі Ради приватних виконавців України), в якому просить суд:

- визнати неправомірною дію Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України щодо вимоги, викладеної в листі від 18.11.2024 № 502/01-14, про обов`язок приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 інформувати Асоціацію приватних виконавців України про зупинення діяльності на підставі Наказу Міністерства юстиції України №2767/7 від 08.11.2024, а також надіслання відповідної заяви на електронну адресу Секретаріату РПВУ у випадку неможливості самостійного вирішення питання свого заміщення;

- визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3 рішення Ради приватних виконавців України №72 від 02.08.2024.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що не погоджується зі змістом вимог у листі від 18.11.2024 № 502/01-14 та із пунктами 2, 3 Рішення №72 від 02.08.2024, оскільки статтями 35, 47, 48, 53, 54 Закону №1403-VIII не вбачається повноважень Ради приватних виконавців України самостійно приймати рішення, яким вносити зміни або розширювати норми Законів України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2025, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025, закрито провадження у справі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі №200/8806/24 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.

Зазначену справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано у провадження судді Бадюкову Ю.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 р. прийнято адміністративну справу до розгляду та вирішено здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду в порядку загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами ст. 264 КАС України та зобов`язано Некомерційну професійну організацію "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акта у даній справі, у виданні, де цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений у строк, встановлений приписами ст. 264 КАС України.

Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття справи до розгляду, подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи та попереджено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк від представника відзив на позов не подано.

За приписами ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У судові засідання позивач не з`являлась, до суду надавала заяви про розгляд справи без її участі, при цьому підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав та мотивів, наведених у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання не з`являвся, заяв та /або клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи не подавав, представника до судових засідань не направив.

З урахуванням поданих позивачем заяв про розгляд справи без участі та приписів ст. 205 КАС України, судом вирішено здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , з 27.10.2020 до 19.05.2023 здійснювала діяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області, є внутрішньо переміщеною особою та 19.05.2023 змінено виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області.

Рішенням Ради приватних виконавців України №72 від 02.08.2024 (далі - Рішення №72 від 02.08.2024), зокрема, зобов`язано приватних виконавців України, діяльність яких зупинена чи припинена, інформувати Асоціацію приватних виконавців України щодо зупинення, припинення та поновлення їх діяльності протягом 5 робочих днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру приватних виконавців України (пункт 2).

Пунктом 3 даного рішення зобов`язано приватних виконавців України, діяльність яких зупинена, інформувати Асоціацію приватних виконавців України щодо укладення договорів про заміщення приватних виконавців іншими приватними виконавцями протягом 5 робочих днів з дня їх укладення.

Рішення Ради приватних виконавців України № 72 від 02.08.2024 опубліковано на сайті Асоціації приватних виконавців України за посиланням - https://apvu.com.ua/tpost/j1dhz9zjc1-rshennya-rpvu-72-vd-02082024.

Наказом Міністерства юстиції України №2767/7 від 08.11.2024 зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1, відомості про що внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

19 листопада 2024 року Асоціацією приватних виконавців України за підписом Голови Ради приватних виконавців України направлено на електронну адресу позивачки лист №502/01-14, в якому повідомлялось, зокрема, що рішенням Ради приватних виконавців України №72 від 02.08.2024 зобов`язано приватних виконавців України, діяльність яких зупинена чи припинена, інформувати Асоціацію приватних виконавців України щодо зупинення, припинення та поновлення їх діяльності протягом 5 робочих днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Станом на 18.11.2024 від приватного виконавця ОСОБА_1 до Асоціації приватних виконавців України не надходила інформація щодо зупинення її діяльності, що свідчить про невиконання Рішення РПВУ № 72 від 02.08.2024. Також звернуто увагу, що відповідно до частини першої статті 35 Закону №1403-VIII Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним: статуту Асоціації приватних виконавців України; Кодексу професійної етики приватного виконавця; рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України, пов`язаних із діяльністю приватних виконавців. Зважаючи на зазначене вище, відповідно до Порядку визначення приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупинена, затвердженого Рішенням Ради приватних виконавців України № 74 від 27.09.2024, у випадку неможливості самостійного вирішення питання свого заміщення, відповідач просив надіслати відповідну заяву на електронну адресу Секретаріату РПВУ з метою проведення відбору приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупинена.

Спір виник між приватним виконавцем ОСОБА_1 та Некомерційною професійною організацією "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, з приводу незгоди із діями відповідача щодо вимоги, викладеної в листі від 18.11.2024 №502/01-14, про обов`язок приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 інформувати Асоціацію приватних виконавців України про зупинення діяльності на підставі Наказу Міністерства юстиції України №2767/7 від 08.11.2024, а також надіслання відповідної заяви на електронну адресу Секретаріату РПВУ у випадку неможливості самостійного вирішення питання свого заміщення та із пунктами 2, 3 Рішення №72 від 02.08.2024, позивач звернулася до суду із цим позовом, уважаючи, що статтями 35, 47, 48, 53, 54 Закону №1403-VIII не вбачається повноважень Ради приватних виконавців України самостійно приймати рішення, яким вносити зміни або розширювати норми Законів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII (далі по тексту - Закон № 1403) відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів щодо допуску до професії приватного виконавця, розгляду питань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, зупинення або припинення діяльності приватного виконавця регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно до ст. 35 Закону №1403-VIII Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:

1) статуту Асоціації приватних виконавців України;

2) Кодексу професійної етики приватного виконавця;

3) рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України, пов`язаних із діяльністю приватних виконавців.

Відповідно до частини третьої статті 47 Закону №1403-VIII Асоціація приватних виконавців України:

1) представляє приватних виконавців у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об`єднаннями та міжнародними організаціями;

2) захищає професійні права приватних виконавців;

3) забезпечує високий професійний рівень та розвиток приватних виконавців;

4) забезпечує престижність професії приватного виконавця;

5) організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність, ділову репутацію приватного виконавця, та вживає заходів щодо їх спростування;

6) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Частинами 6 та 7 Закону № 1403 встановлено, що з моменту державної реєстрації Асоціації приватних виконавців України її членами стають усі приватні виконавці, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Приватний виконавець стає членом Асоціації приватних виконавців України з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Органами Асоціації приватних виконавців України, за частиною першою статті 48 Закону №1403-VIII, є: 1) з`їзд приватних виконавців регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя); 2) рада приватних виконавців регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя); 3) голова ради приватних виконавців регіону; 4) Рада приватних виконавців України; 5) Голова Ради приватних виконавців України; 6) ревізійна комісія; 7) з`їзд приватних виконавців України.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону №1403-VIII у період між з`їздами приватних виконавців України функції самоврядування приватних виконавців здійснює Рада приватних виконавців України.

Повноваження і порядок роботи Ради приватних виконавців України визначаються цим Законом та Положенням про Раду приватних виконавців України, що затверджується з`їздом приватних виконавців України.

Рада приватних виконавців України підконтрольна і підзвітна з`їзду приватних виконавців України.

За приписами ч. 5 ст. 54 Закону № 1403 Рада приватних виконавців України:

1) формує порядок денний, скликає та забезпечує проведення з`їзду приватних виконавців України;

2) забезпечує виконання рішень з`їзду приватних виконавців України;

3) затверджує положення про з`їзд приватних виконавців регіону, раду приватних виконавців регіону та інші регіональні органи у разі їх утворення Асоціацією приватних виконавців України;

4) забезпечує діяльність органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України;

5) встановлює розмір та порядок сплати членських внесків Асоціації приватних виконавців України;

6) бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені цим Законом;

7) приймає рішення про внесення Міністерству юстиції України клопотання про зупинення діяльності приватного виконавця у випадках, передбачених цим Законом;

8) приймає рішення про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;

9) сприяє діяльності рад приватних виконавців регіонів, координує їхню діяльність;

10) сприяє забезпеченню гарантій діяльності приватних виконавців;

11) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Асоціації приватних виконавців України відповідно до затвердженого з`їздом приватних виконавців України кошторису;

12) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад приватних виконавців регіонів, їх голів, скасовує рішення рад приватних виконавців регіонів;

13) забезпечує створення і ведення веб-сайту Асоціації приватних виконавців України;

14) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та статутом Асоціації приватних виконавців України.

Зі змісту положень Закону №1403-VIII слідує, що рішення Ради приватних виконавців України є обов`язковими для всіх приватних виконавців.

У відповіді з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ №2805167 від 28.05.2026 зазначено основним видом діяльності Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України": " 84.11 Державне управління загального характеру".

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №816/2353/17 виснував, що юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

За визначенням, наведеним у пункті 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Отже, оскаржувані позивачем пункти рішення Ради приватних виконавців України №72 від 02.08.2024 встановлюють норми права (правила поведінки) щодо приватних виконавців, поширюють дію на необмежене коло приватних виконавців та підлягають довгостроковому та неодноразовому застосуванню.

У той же час, за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу вищезазначених норм права, а саме ст. ст. 35, 47, 48, 53, 54 Закону № 1403 доходимо висновку про відсутність повноважень Ради приватних виконавців України самостійно встановлювати приватним виконавцям додаткові правила поведінки у вигляді обтяження приватних виконавців додатковими обов`язками, встановленими пунктами 2 та 3 спірного рішення № 72 від 02.08.2024 року щодо зобов`язання приватних виконавців України, діяльність яких зупинена чи припинена, інформувати Асоціацію приватних виконавців України щодо зупинення, припинення та поновлення їх діяльності протягом 5 робочих днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру приватних виконавців України (пункт 2) та зобов`язання приватних виконавців України, діяльність яких зупинена, інформувати Асоціацію приватних виконавців України щодо укладення договорів про заміщення приватних виконавців іншими приватними виконавцями протягом 5 робочих днів з дня їх укладення (пункт 3), що є незаконним та не відповідає вказаним приписам Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.ч. 2 та 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

За змістом ч. 9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Водночас, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3 спірного рішення.

Суд відзначає, що позивач не завжди спроможний вірно сформулювати позовні вимоги, тому з урахуванням предмету спору та характеру спірних правовідносин, а також з метою повного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, суду надано повноваження з виходу за межі позовних вимог.

Тому, в цій справі суд виходить за межі позовних вимог в частині скасування пунктів 2, 3 спірного рішення, та визнає їх нечинними.

Стосовно позовної вимоги про визнання неправомірною дію Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України щодо вимоги, викладеної в листі від 18.11.2024 № 502/01-14, про обов`язок приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 інформувати Асоціацію приватних виконавців України про зупинення діяльності на підставі Наказу Міністерства юстиції України №2767/7 від 08.11.2024, а також надіслання відповідної заяви на електронну адресу Секретаріату РПВУ у випадку неможливості самостійного вирішення питання свого заміщення, суд зазначає наступне.

Дослідивши у судовому засіданні копію листа Асоціації приватних виконавців України за підписом Голови Ради приватних виконавців України №502/01-14 від 18.11.2024, суд відзначає про відсутність будь-яких вимог до позивачки. Дійсно вказаний лист містить посилання на певні приписи чинного законодавства, котрі на думку Асоціації, дає підстави для звернення до ОСОБА_1 . Натомість лист містить не вимогу, а прохання: «…просимо Вас надіслати відповідну заяву на електронну адресу Секретаріату РПВУ secretariat.apvu@gmail.com з метою проведення відбору приватного виконавця. Який здійснюватиме заміщення приватного виконавця діяльність якого зупинена.». Тобто, зазначений лист №502/01-14 не містить вказівних та категоричних приписів щодо надсилання вказаної заяви у певний строк та попереджень про наслідки такого неподання, застосування примусу, санкцій тощо та складений і надісланий позивачці у період відсутності спору щодо законності пунктів 2 та 3 рішення № 72 від 02.08.2024 р. та їх чинності. Через вказані обставини суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 264, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України (місто Київ, пр. Берестейський, будинок 5а, офіс 804, код ЄДРПОУ 41758154) про визнання дій неправомірними, скасування пунктів рішення - задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними та нечинними пункти 2 та 3 рішення Ради приватних виконавців України № 72 від 02.08.2024 р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09.10.2026 р.

Суддя Бадюков Ю.В.