Рішення № 140466104, 09.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 р. №520/26814/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення індексації моєї пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн., у розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, 1,121 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити індексацію моєї пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення моєї пенсії за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,15; 1,121, у зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2026 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,15; 1,121 для забезпечення індексації пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву без руху.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Позивач подав до суду додаткові пояснення, де заперечував проти доводів відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 27.07.2018 отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням приписів Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

З 27.07.2018 року призначено пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2016-2017 роки 5377,90 грн., що передбачено ч. 2 ст.40 Закону № 1058.

У позовній заяві зазначає, що органи пенсійного фонду для розрахунку розміру пенсії не застосовують середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за (2016-2017 ) у розмірі 5377,90 грн., органи пенсійного фонду протиправно здійснюють розрахунок ( індексацію ) пенсії виходячи з розміру 3764.40 грн., що призвело до протиправного зменшення розміру пенсії, тобто права на належне пенсійне забезпечення порушені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, принципи, засади і механізми функціонування відповідної системи, а також порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій урегульовано Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа у разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Ч Кс, де П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за відповідною формулою, одним із елементів якої є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

При цьому для пенсій, призначених у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, законодавцем було встановлено застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, пенсію за віком позивачу призначено у 2018 році, а при її обчисленні застосовано показник середньої заробітної плати за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн.

Таким чином, саме показник 5377,90 грн є тим показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні.

Ключове значення для вирішення цього спору мають положення частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Відповідно до зазначеної норми для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, який визначається у встановленому законом порядку.

Отже, буквальне та системне тлумачення частини другої статті 42 Закону №1058-IV свідчить, що об`єктом щорічного збільшення є не будь-який умовно визначений показник середньої заробітної плати, а саме той показник, який враховується для обчислення конкретної пенсії.

Механізм реалізації положень частини другої статті 42 Закону №1058-IV визначений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 (далі - Порядок №124).

Пунктом 4 Порядку №124 передбачено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 01 березня.

Пунктом 7 Порядку №124 передбачено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій.

Отже, нормативне регулювання передбачає не одноразове застосування відповідного коефіцієнта, а послідовне збільшення показника середньої заробітної плати, внаслідок чого результат попередньої індексації є базою для наступного перерахунку.

Суд враховує, що пунктом 5 Порядку №124 передбачено застосування показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 року, який становить 3764,40 грн.

Водночас застосування цього положення Порядку №124 не може здійснюватися відокремлено від положень частини другої статті 42 Закону №1058-IV, яка прямо визначає об`єкт індексації - показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії конкретної особи.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, у разі колізії між положеннями Закону №1058-IV та підзаконного нормативно-правового акта пріоритетному застосуванню підлягають саме приписи Закону №1058-IV.

Аналогічний підхід сформульовано Верховним Судом у постановах від 12.03.2019 року у справі №913/204/18 та від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19, відповідно до якого суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти у судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Особливого значення для вирішення цієї справи набуває правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 10.06.2026 року у справі №440/7571/25.

У зазначеній постанові Верховний Суд, аналізуючи співвідношення частини другої статті 42 Закону №1058-IV та Порядку №124, дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з метою її індексації положення Порядку №124 можуть застосовуватися лише в частині, яка не суперечить Закону №1058-IV, а тому при проведенні такого перерахунку має використовуватися показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії при її призначенні.

Верховний Суд у цій же постанові наголосив, що механізм індексації, передбачений частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, має послідовний (накопичувальний) характер, оскільки кожний наступний перерахунок здійснюється з урахуванням показника, збільшеного за результатами попередніх індексацій. Тому застосування лише коефіцієнта відповідного поточного року без урахування коефіцієнтів попередніх років порушує встановлений законом механізм індексації.

Крім того, суд враховує постанову Верховного Суду від 18.03.2026 року у справі №620/15985/24, обставини якої є суттєво подібними до обставин цієї справи.

У справі №620/15985/24 предметом судового розгляду також було питання правомірності проведення індексації пенсії, призначеної у 2018 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 20162017 роки у розмірі 5377,90 грн, тоді як пенсійний орган при подальших індексаціях використовував показник 3764,40 грн за 20142016 роки. Позовні вимоги у тій справі стосувалися застосування до показника 5377,90 грн коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796.

Таким чином, правова проблема, яка виникла у цій справі, вже була предметом касаційного перегляду Верховного Суду.

Також Верховний Суд у постанові від 19.05.2026 року у справі №520/22229/24 зазначив, що для забезпечення індексації пенсій у 2019-2021 роках Кабінетом Міністрів України були визначені коефіцієнти збільшення: у 2019 році - 1,17, у 2020 році - 1,11, у 2021 році - 1,11 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №124, №251 та №127.

У подальшому відповідні коефіцієнти становили: з 01.03.2022 року - 1,14; з 01.03.2023 року - 1,197; з 01.03.2024 року - 1,0796; з 01.03.2025 року - 1,115.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 встановлено, що з 01.03.2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121. Постанова №236 набрала чинності 01.03.2026 року.

Отже, у період, який охоплюється предметом спору, були встановлені такі коефіцієнти збільшення: 2019 рік - 1,17; 2020 рік - 1,11; 2021 рік - 1,11; 2022 рік - 1,14; 2023 рік - 1,197; 2024 рік - 1,0796; 2025 рік - 1,115; 2026 рік - 1,121.

Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а, відповідно до якої у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи у національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосовувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 року у справі №440/7571/25 наголосив, що, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності пенсіонерів шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення їх пенсій, причому такий показник не є сталою величиною.

Суд також враховує, що коефіцієнти індексації повинні застосовуватися послідовно, а не ізольовано один від одного.

Кожний наступний коефіцієнт має застосовуватися з урахуванням результатів попередньої індексації, оскільки в іншому випадку фактично втрачається накопичувальний ефект механізму, встановленого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Саме такий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 10.06.2026 року у справі №440/7571/25: кожний наступний перерахунок повинен здійснюватися з урахуванням показника середньої заробітної плати, збільшеного у попередні роки.

Отже, для належного визначення розміру пенсії позивача станом на 01.03.2026 року показник 5377,90 грн підлягає послідовному збільшенню на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121.

При цьому суд наголошує, що позивач просить здійснити перерахунок пенсії саме з 01.03.2026 року, а не стягнути недоотримані суми пенсії окремо за кожний із 2019-2025 років. У прохальній частині позову заявлено вимогу зобов`язати відповідача з 01.03.2026 року здійснити індексацію та перерахунок пенсії шляхом послідовного збільшення показника 5377,90 грн на зазначені коефіцієнти.

Така конструкція способу захисту узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо накопичувального характеру індексації: правильний розмір пенсії на відповідну дату визначається з урахуванням усіх попередніх коефіцієнтів, які мали бути послідовно застосовані до належного базового показника.

Більше того, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 безпосередньо покладено на Пенсійний фонд України обов`язок забезпечити відповідний перерахунок пенсій за матеріалами пенсійних справ.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався при її обчисленні, на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121, однак листом відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених правових висновків Верховного Суду суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності не проведення індексації пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії позивача із застосуванням до показника середньої заробітної плати за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн коефіцієнтів збільшення 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн., у розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, 1,121 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення моєї пенсії за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,15; 1,121, у зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2026 року, із врахуванням раніше виплачених сум

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 8519,68 грн. (вісім тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 68 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Пасечнік О.В.