Ухвала суду № 140466040, 08.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року № 520/11193/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2026 представник позивача звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просила:

- прийняти заяву до розгляду в межах справи № 520/11193/26 та дослідити наведені обставини порушення прав позивача, підтверджених рішенням від 19.06.2026;

- витребувати зазначені в розділі 5 реєстрові й службові докази; запропонувати відповідачу невідкладно забезпечити збереження відповідних журналів та електронних документів, у тому числі через належного адміністратора, без видалення історії під час виправлення поточних даних.

- за результатами дослідження доказів визнати протиправними дії відповідача, які призвели до відображення станом на 19.09.2026 категорії «Військовозобов`язаний» замість «Не військовозобов`язаний» та втрати відомостей про виключення ОСОБА_1 з обліку, як порушення прав, підтверджених рішенням у цій справі, за відсутності встановленої нової законної підстави такої зміни;

- у порядку частини шостої статті 383 і статті 249 КАС України постановити окрему ухвалу та направити її відповідачу і компетентному вищому органу для усунення встановлених порушень, їх причин та умов. У межах установленого зв`язку з виконанням рішення визначити необхідність виправлення неправомірно змінених відомостей із відновленням відображення виключення з обліку на підставі рішення 2009 року та збереженням результату виключення відомостей про порушення правил обліку;

- установити строк повідомлення суду про заходи, вжиті на виконання окремої ухвали, десять днів з дня її отримання, з наданням документального підтвердження внесених виправлень і відомостей про фактичного виконавця.

- у разі виявлення ознак кримінального правопорушення вирішити питання про реагування відповідно до статті 249 КАС України без наперед установленої оцінки вини конкретних осіб.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що судовим рішенням по даній справі встановлено виключення позивача з військового обліку 30.06.2009 ІНФОРМАЦІЯ_2 , правонаступником якого є відповідач. Підставою визначено пункт 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній на той час, попереднє засудження до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин. Доказом суд визнав довідку № 4/620 від 30.06.2009.

Зазначає, що станом на 16.09.2026 відображалося виключення позивача з військового обліку без відомостей про звернення до поліції, а станом на 19.09.2026 відображено протилежну категорію обліку

Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Розгляд заяви відбувається з урахуванням днів перебування судді Ольги Горшкової на навчанні.

Суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 у справі №520/11193/26 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 . Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 по справі №520/11193/26 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення ХОАС від 19.06.2026 повернуто скаржнику.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 12.08.2026.

З програми «Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що на виконання вказаного судового рішення Харківським окружним адміністративним судом виготовлено виконавчий лист, та отримано позивачем 25.09.2026.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах виконавчої служби.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначено, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до ст. 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Указана стаття (ст.383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.

Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України.

У вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказано, що зважаючи на відсутність такої інформації (про хід виконавчого провадження), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення заяви відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду не погодилася з доводами про те, що суд першої інстанції обмежив право на доступ до правосуддя, оскільки рішення суду першої інстанції про повернення заяви зумовлене не відсутністю бажання суду з якихось причин не розглядати подану заяву, а недотриманням автором заяви обов`язкових вимог ч. 2 ст. 383 КАС України щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.

Також, у постанові від 20.01.2021 (справа №640/1364/19) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.».

Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №420/10177/21.

Однак, при зверненні до суду із даною заявою позивачем не дотримано вимог п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України.

У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли остання не використала можливість виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, - є передчасним, а тому відсутні підстави для задоволення даної заяви.

З огляду на визначене, подана заява не відповідає вимогам, визначеним ч. 5 ст. 383 КАС України, які наведено вище, та підлягає поверненню заявнику.

При цьому, суд зазначає, що відмова у задоволенні відповідних вимог заявника (позивача) не є обмеженням права останнього на ефективний судовий захист, зокрема, на стадії виконання судового рішення, а зумовлена необхідністю дотримання обов`язкових (наведених вище) норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до вимог частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Оскільки відсутні підстави для задоволення заяви в порядку 383 КАС України, то суд відмовляє в постановленні ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ГОРШКОВА