Постанова № 140466, 22.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.2006

Справа №2-17/10358-2006

За позовом Прокурора м. Алушти в інтересах Держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим, м. Сімферополь

До відповідача ЗАТ “Харчосмакова фабрика”, м. Алушта

про стягнення 340 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

При секретарі Т.Ю Шенягіной

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Кузьминський А.К., дов. № 01 від 10.01.2006 року

Від відповідача – не з’явився

Прокурор – Домнікова Я.І., посв.

Сутність спору:

Прокурор просить стягнути з відповідача - 340 грн., які він повинен сплатити згідно постанови № 48-АР від 24.03.2004 року “Про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів”.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Згідно постанови позивача № 48-РА від 24.03.2004 року за ухилення від виконання розпорядження позивача № 108-АР від 17.12.2003 року про усунення порушень діючого законодавства про цінні папери, на відповідача накладений штраф в розмірі 20 необлагаємих податком мінімумів доходів громадян – 340 грн.

По справі проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачем прийнято 24.03.2004 року постанову за № 48-АР “Про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів”, згідно з якою на відповідача накладений штраф в розмірі 20 необлагаємих податком мінімумів доходів громадян – 340 грн. у зв’язку з порушенням діючого законодавства про цінні папери, що підтверджується указаною постановою.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

Відповідно ст. 11 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати штрафи на юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів.

Постанова позивача № 48-АР від 24.03.2004 року в судовому порядку недійсною або нечинною не визнана, а також не скасована судом чи уповноваженим органом.

Таким чином, указана Постанова являється дійсною, і не брати до уваги дану постанову, у суду немає підстав, тобто немає підстав не приймати до уваги документ, яким до відповідача застосовані санкції.

Якщо відповідач вважає, що підстав для вживання штрафних санкцій немає, або ж вони повинні застосовуватися в меншому розмірі, йому необхідно було у встановленому законом порядку звернутися про визнання даної постанови недійсною, або нечинною, або про її скасування повністю або частково по підставах, за якими він вважає Постанову не відповідною законодавству.

Виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не повинен розв’язувати вимоги, якщо зацікавлена сторона не заявила про це у встановленому Законом порядку.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право звертатися до Господарського суду з позовами у зв’язку з порушеннями діючого законодавства України про цінні папери.

Згідно п. 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підлягає розгляду за нормами КАС України.

Необхідно відмітити, що суд не застосовує санкції за порушення, а стягує заборгованість по вже застосованим позивачем санкціям.

Згідно статті 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно довідки реєстратора – діяльність відповідача не припинена.

Оскільки докази про припинення діяльності відповідача, а також докази в обґрунтування заперечень не представлені зацікавленою стороною до прийняття постанови по цій справі, немає підстав їх приймати після прийняття постанови.

Крім цього, якщо діяльність відповідача буде припинена, зацікавлена сторона вправі звернутися із заявою про перегляд цієї постанови за нововиявленими обставинами, або з відповідною заявою до Державної виконавчої служби, коли буде відкрито виконавче провадження.

Згідно ст. 156 КАС України у суду немає підстав у теперішній час зупиняти провадження по справі, а також немає підстав не приймати рішення.

Необхідно також відмітити, що законне та обґрунтоване рішення не може бути відмінено.

Таким чином не стягувати з відповідача суму позову у суду немає підстав.

Підстав для стягнення судових витрат згідно зі ст. 94 КАС України у даному випадку немає.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 94, 162,163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача ЗАТ “Харчосмакова фабрика” (98500, м. Алушта, вул. Баглікова 27, код. ЗКПО 32639298, в ЯФ АППБ “Аваль”, МФО банку 334340, рахунок № 26001335) заборгованість перед Державним бюджетом України (код платежу 23030300 р/рахунок 31110106600007 Управління Державного казначейства в Автономній республіці Крим, МФО 824026 код ЄДРПОУ 24040754, Одержувач: Державний бюджет України) в сумі 340,00 грн.

Ст. 254 КАС України передбачено, що постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:

про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.