Рішення № 140465782, 05.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16223/25

Категорія 38

2/295/301/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

19.11.2025 позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 31.01.2022 у розмірі 48185,28 грн та судові витрати.

Позовну заяву позивач обгрунтовує тим, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг, на підставі яких відповідачу були надані кредитні кошти в межах встановленого на карту кредитного ліміту.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 21.10.2025 становить 48185,28 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 42298,32 грн та заборгованості за простроченими відсотками 5886,96 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до ухвали суду від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

Згідно з ухвалою суду від 17.12.2025 було відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.12.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог (а. с. 96). Зазначає, що з позовними вимогами не погоджується, під час укладення кредитного договору він перебував у тяжкому психічному та фізичному стані, що було наслідком кримінального переслідування за обвинуваченням у СЗЧ; його дії під час укладення договору не були повністю усвідомленими та вільними, а відтак фактичні обставини справи потребують комплексної оцінки. Вважає, що покладення на нього повної цивільно-правової відповідальності є передчасним і несправедливим. Також покликався на те, що у кримінальному провадженні за його обвинуваченням призначена судово-психіатрична експертиза, що вказує на те, що його дії не були повністю усвідомленими.

Відповідно до ухвали суду від 29.12.2025 розгляд цивільної справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ухвалою суду від 10.02.2026 задоволено клопотання представника позивача, витребувано з Вінницької філії судових експертиз ДУ Інститут судової психіатрїї МОЗ України інформацію про результати огляду/обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якого був складений лист № 1211 від 15.12.2025, а також за наявності витребувано завірену копію висновку лікаря-психіатра (комісії лікарів) за результатами проведення судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.03.2026 на виконання вимог ухвали суд від 10.02.2026 з Вінницької філії судових експертиз ДУ Інститут судової психіатрїї МОЗ України надійшов висновок судово-психіатричного експерта №948 від 11.12.2025 стосовно ОСОБА_1 (а.с.125-129).

13.04.2026 та 14.04.2026 ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку на електронну пошту суду направив ідентичні за змістом заяви про зупинення провадження у справі або відкладення судового розгляду у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи висновка експерта щодо встановлення його психічного стану, який необхідно витребувати. Посилається на те, що встановлення його психічного стану має визначальне значення для оцінки правомірності укладених договорів, визначення обсягу його цивільно-правової відповідальності, можливості покладення на нього грошових зобов`язань. Без з`ясування цієї обставини рішення у справі не може вважатися законним та обгрунтованим (а. с. 132, 136).

23.04.2026 представник позивача Адаменко Т.С. направила клопотання (а. с. 140), в якому заперечувала проти зупинення провадження у справі, посилалась на те, що з експертної установи надійшла відповідь, згідно з якою за результатам проведених досліджень встановлено, що на момент вчинення правочинів ОСОБА_1 розумів значення своїх дій та міг керувати ними. З приводу суті спору зазначила, що наявність заборгованості відповідача підтверджена належними доказами, які наявні у матеріалах справи, підстави для звільнення відповідача від відповідальності за грошовими зобов`язаннями відсутні, а тому заявлені вимоги підтримала і позов просила задоволити за наявними у справі доказами, подальший розгляд справи просила проводити за відсутності представника позивача.

Дослідивши клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення, зупинення провадження у справі та витребуванн доказів, оскільки 02.03.2026 з Вінницької філії судових експертиз ДУ Інститут судової психіатрїї МОЗ України надійшов висновок судово-психіатричного експерта №948 від 11.12.2025, на відсутність якого посилався відповідач, а клопотання про призначення у цій справі експертного дослідження відповідач не заявляв (а. с. 126-129).

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 131, 148-149, 156-157), причини неявки не повідомляв.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України в судовому засіданні 30.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до 05.10.2026.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 31.01.2022 ОСОБА_1 згідно зі ст. 634 ЦК України підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які разом становлять договір банківського рахунка (а. с. 9-20).

Відповідач особисто підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ознайомився і погодився з умовами кредитування, згідно з якими на його кредитну карту встановлювався кредитний ліміт до 200000,00 грн, строк кредитування - 12 місяців, відсоткова ставка у розмірі 42 % річних.

У подальшому відповідач повторно 12.02.2025 підписав у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою OTP пароля Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду №SAMDNWFC00051025134_01 до кредитного договору від 12.02.2025 (а. с. 21-39)

Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг таких змін: тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї додаткової угоди; процентна ставка, відсотків річних: 12,0%; мінімальний платіж зменшений до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення договору.

Отже, між сторонами в належній формі на підставі ст. 634, 638, 1054 ЦК України шляхом приєднання був укладений кредитний договір.

На виконання укладеного між сторонами кредитного договору ОСОБА_1 були видані кредитні картки «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії до 07/22, НОМЕР_2 з терміном дії 09/24 та НОМЕР_3 з терміном дії 01/26 (а. с. 80).

Зі змісту довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що відповідачу були доступні кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту, початковий кредитний ліміт 500,00 грн, максимальний розмір кредитного ліміту 05.12.2024 був збільшений до 75000,00 грн, станом на 17.02.2025 кредитний ліміт зменшений до 0,00 грн (а. с. 81).

Згідно з випискою по рахунку, ОСОБА_1 регулярно використовував кредитні кошти (а. с. 51-55).

Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, відкрив відповідачу кредитний рахунок, надав можливість користуватися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, проте відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано суду Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 31.01.2022 та виписку по рахунку, зі змісту яких вбачається, що станом на 21.10.2025 утворилась заборгованість у розмірі 48185,28 грн, яка складається із боргу за тілом кредиту 42298,32 грн та за простроченими відсотками 5886,96 грн (а. с. 47-55), який суд вважає правильним та таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Суд відхиляє доводи відповідача, що на момент укладення спірних договорів він не повністю усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, не мав повного обсягу цивільної дієздатності, оскільки вони не підтверджені належними доказами і відповідач не заявляв вимог про визнання недійсним кредитного договору з цих підстав.

Ключовою засадою цивільного процесу є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статей 12,81 ЦПК України).

Відповідач, будучи достовірно обізнаним про судове провадження, не надав докази, які б свідчили про те, що на момент укладення кредитних договорів - 31.01.2022 та 12.02.2025 - він не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.

Такі доводи відповідач підтверджував тим, що у межах кримінального провадження стосовно нього проводиться судова психіатрична експертиза з метою встановлення здатності ним усвідомлювати свої дії та керувати ними на час вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту висновку судово-психіатричного експерта № 948 від 11.12.2025 за результатами виконання експертизи, яка була проведена на підставі ухвали судді Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіної Д.С. від 10.10.2025 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, вбачається, що ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення виявляв психічний розлад у вигляді тривожного розладу, повною мірою міг усвідомлювати свої дії і керувати ними; у хворобливому стані не перебував; на теперішній час у ОСОБА_1 виявлений психічний розлад у вигляді тривожного розладу, що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії або керувати ними; повною мірою може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а. с. 126-129).

У висновку також вказано, що експертиза проводиться у провадженні згідно з обставинами того, що ОСОБА_1 , будучи 27.01.2023 призваним на військову службу до ЗСУ під час мобілізації 10.03.2023 вибув для проходження лікування, після проходження якого не повернувся для подальшого проходження військової служби.

Таким чином, на підставі дослідженого доказу, на який покликався і сам відповідач, судом не встановлено, що відповідач як на час укладення кредитного договору, так і на час судового розгляду справи перебуває у стані, в якому він не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними.

Клопотання про призначення будь-яких експертиз у цьому судовому провадженні відповідач не подавав, як і не надав докази, які спростовують факт укладення ним кредитного договору, отримання кредитних коштів та користування ними, що є його обов`язком.

За правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач за час судового розгляду не надав докази, які можуть бути підставами для звільнення його від виконання грошового зобов`язання.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання умов кредитного договору, що призвело до порушення майнових прав позивача, а відтак наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в повному обсязі в сумі 48185,28 грн.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 274, 277, 278, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 31.01.2022, яка утворилась станом на 21.10.2025, у розмірі 48185,28 грн, яка складається з боргу за тілом кредиту 42298,32 грн; за простроченими відсотками 5886,96 грн, а також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя О.В. Стрілецька