Ухвала суду № 140465420, 08.10.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4477/25

2-о/214/133/26

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

08 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Саксаганський районной суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді

Малаховської І.Б.

за участі секретаря судового засідання Постригай А.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи №214/4477/25 за заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 з 12 січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 (по день смерті батька). Вказує, що батько був власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину від 29.01.2020 ВММ №891493.

Державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області Грабевник О.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру належну померлому батькові, у зв`язку з пропуском 6-місячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду для встановлення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 або факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У відповідності до положень ст.1268, ЦК України заявник вважає, що він прийняв спадщину як спадкоємець за законом першої черги, оскільки проживав разом з батьком не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, але місце його реєстрації є іншим ніж місце реєстрації батька, тому він звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 27 травня 2025 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини з призначенням справи до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26 червня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувані у державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області Грабевник О.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи №115/2025, заведену після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка надійшла на адресу суду 06 серпня 2025 року.

Ухвалою суду від 20 листопада 2026 року заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишена без розгляду.

Заявник оскаржив ухвалу суду від 20 листопада 2025 року в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року задоволена апеляційна скарга заявника, ухвала Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2025 року скасована з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.

Як слідує із заяви ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 відкрилася спадщина, а саме на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник звертається до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, оскільки вважає себе спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, але через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину не може оформити свої спадкові права на цю спадщину, а саме квартиру.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 (провадження №12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18.

У постанові Верховного Суду від 25 лютого 2018 року у справі №201/12876/17 (провадження №61-35697св18) зазначено, що "правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення".

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 (провадження №61-30812св18) зазначено, що "правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно".

За ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення ч.1 ст.293 ЦПК свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови від 31.03.1995 р. N5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив - у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Предметом заяви у справі є встановлення факту проживання позивача зі спадкодавцем однією сім`єю, з метою оформлення заявником його спадкових прав на нерухоме майно, а саме належну батькові квартиру, оскільки незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Отже, зазначені обставини свідчать про те, що в цьому випадку правовідносини стосуються спадкування нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - підсудність Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Справи щодо встановлення юридичних фактів, які породжують юридичні наслідки у вигляді спадкування нерухомого майна, повинні розглядатися за місцезнаходженням нерухомості.

Відтак, у цій справі вимоги заявника, пов`язані з його правом на нерухоме майно (квартиру), яке залишилося після смерті батька, тому підсудність цієї справи повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності (постанова Верховного суду від 20.03.2024 справа №523/14831/21). Окрім того, заявник просить встановити факт його постійного проживання зі своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 , яка теріторіально віднесена до Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності (п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).

З урахуванням наведеного вище суд вважає, що справа підсудна Центрально-Міському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за правилами виключної підсудності.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

При цьому ч. 3 ст. 31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4, 27, 30, 31, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за №214/4477/25 за заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, передати за підсудністю до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Передачу справи на розгляд вказаного суду за встановленою підсудністю здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч.3 ст.31 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: І.Б. Малаховська