Ухвала суду № 140465141, 08.10.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/13360/26

Номер провадження 1-кс/205/5236/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 м.Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який є захисником підозрюваного ОСОБА_4 та представляє інтереси власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026042120001158 за ч. 1 ст. 263 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ відділу поліції № 1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12026042120001158 за ч. 1 ст. 263 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.08.2026 до відділу поліції № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_7 , в якій він просить вжити заходи до військовослужбовця, який має намір збути вогнепальну зброю.

За даним фактом 29.08.2026 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042120001158 з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 263 КК України.

В ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженню, 29.09.2026 слідчим проведено обшук транспортного засобу марки «НONDA», моделі «СІТУ» сіті, д.н.з. НОМЕР_1 , на відкритій ділянці місцевості за координатами 48.441224,34.954746, м. Дніпро. Під час невідкладного обшуку було виявлено та вилучено: п`ять паперових конвертів з імітаційними грошовими коштами номіналом по 500 грн з серійним номером ЗГ 1649464 у загальній кількості 428 шт, супровідний лист та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки HONDA моделі CITY, ключи від транспортного засобу, листи паперу, які містять рукописні написи чорного кольору, мобільний телефон блакитного кольору марки «IPhone», коробка від мобільного телефону марки «IPhone», планшет марки «Lenovo» сірого кольору, пакет із полімерного матеріалу, в якому знаходились п`ять паперових конвертів білого кольору, в яких знаходились імітаційні грошові кошти транспортний засіб марки «HONDA» моделі «С?ТІ» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_1 ; схожі на боєприпаси предмети в кількості 7 шт предмет, схожий на пістолет з гравіюванням ИВ 996Л, мобільний телефон у чохлі чорного кольору, сліди папілярних візерунків.

Вказані предмети відповідно до постанови слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026042120001158.

Крім того встановлено, що ОСОБА_4 є власником супровідного листа, листів паперу, які містять рукописні написи чорного кольору, мобільного телефону блакитного кольору марки «IPhone», коробки від мобільного телефону марки «IPhone», планшета марки «Lenovo» сірого кольору, мобільного телефона у чохлі чорного кольору, які були виявлені та вилучені 29.09.2026 в ході проведення обшуку. Право володіння та користування майном підтверджується фактом його перебування у володінні зазначеної особи на момент проведення обшуку.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, остання подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.

Захисник ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5 ОСОБА_3 не заперечував проти розгляду клопотання без участі вказаних учасників, враховуючи, що він представляє їх інтереси під час судового розгляду.

Подав до суду заперечення, які мотивував тим, що з протоколу обшуку від 29.09.2026 не вбачається, що сам транспортний засіб HONDA CITY, д.н.з. НОМЕР_1 , був вилучений.

Також зазначає, що серед матеріалів, наданих стороні захисту та покладених в основу клопотання про арешт, відсутня ухвала слідчого судді, постановлена за результатами обов`язкового наступного судового контролю, передбаченого ч. 3 ст. 233 КПК України. Стороні захисту також не надано доказів того, що після проведення невідкладного обшуку слідчий за погодженням із прокурором взагалі невідкладно звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Просить врахувати, що саме по собі винесення слідчим постанови про визнання транспортного засобу речовим доказом не є достатнім доказом відповідності цього майна критеріям ст. 98 КПК України. У цьому випадку автомобіль був місцем проведення процесуальної дії, під час якої вилучались окремі предмети. Однак із цього автоматично не випливає, що сам транспортний засіб був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди такого правопорушення чи містить відомості, які можуть бути використані як доказ. Слідчий у клопотанні не наводить конкретних слідів, властивостей або інших індивідуалізованих ознак автомобіля, які потребують його подальшого утримання органом досудового розслідування. Не зазначено також, які саме слідчі чи експертні дії необхідно провести безпосередньо з автомобілем та чому відповідні цілі неможливо забезпечити без фактичного позбавлення власника права ним користуватися. Просить відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Дослідивши клопотання прокурора про арешт майна та долучені до нього додатки (копії матеріалів кримінального провадження), заслухавши доводи захисника ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що 30.09.2026 слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні №12026042120001158 за ч.1 ст.263 КК України про арешт майна, вилученого під час обшуку транспортного засобу марки HONDA CITY НОМЕР_1 29.09.2026 на відкритій ділянці місцевості за координатами 48.44.1224,34.954746 у місті Дніпро. Клопотання погоджено прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 .

01.10.2026 ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра повернуто прокурору Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 клопотання про арешт майна та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення недоліків.

06.10.2026 прокурором на виконання ухвали слідчого судді, отриманої 05.10.2026, усунуто недоліки та подано виправлене клопотання до суду.

Таким чином, прокурором дотримано строк звернення до слідчого судді відповідно до ч.3 ст.172 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Разом із тим за змістом частини 1 статті 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини 1 статті 170 цього Кодексу, а відповідно до частини 2 статті 173 КПК України обов`язково враховує правову підставу для арешту, наявність зв`язку майна з кримінальним правопорушенням, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки такого арешту для третіх осіб.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. При цьому сам по собі факт винесення слідчим постанови про визнання речей речовими доказами не створює безумовних підстав для накладення арешту та не звільняє сторону обвинувачення від процесуального обов`язку довести доказове значення кожного вилученого об`єкта у взаємозв`язку з предметом доказування за статтею 91 КПК України.

Дослідивши зміст клопотання прокурора та додані матеріали, слідчий суддя встановив, що сторона обвинувачення обмежилася виключно загальним переліком вилученого майна та посиланням на постанову слідчого про визнання його речовими доказами, взагалі не розкривши та не навівши індивідуального доказового значення кожного конкретного предмета для кримінального провадження за частиною 1 статті 263 КК України. Така неконкретність та повна відсутність правового й фактичного обґрунтування щодо зв`язку низки вилучених об`єктів з розслідуваним діянням виключають можливість автоматичного застосування обмежень права власності до всього вилученого майна без диференційованої оцінки його правового режиму.

Оцінюючи доводи клопотання в частині накладення арешту пакета з полімерного матеріалу та розташованих у ньому п`яти паперових конвертів з імітаційними грошовими коштами номіналом по 500 грн у кількості 428 штук, а також вилучених слідів папілярних візерунків, слідчий суддя погоджується, що у межах провадження за фактом незаконного збуту зброї імітаційні грошові кошти є матеріальним засобом та безпосереднім результатом проведення контролю за вчиненням злочину, що фіксує сам факт відплатної передачі предметів, а сліди папілярних візерунків є безпосередніми матеріальними слідами події, збереження яких необхідне для проведення дактилоскопічних експертиз та ідентифікації осіб, причетних до злочину.

Водночас щодо вимог прокурора про накладення арешту на автомобіль, ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та супровідний лист, слідчий суддя доходить висновку про повну відсутність законних підстав для їх задоволення. Як встановлено під час судового розгляду, зазначений транспортний засіб належить на праві власності не підозрюваному, а третій особі ОСОБА_5 , яка згідно зі статтею 64? КПК України наділена відповідними правами щодо захисту права власності. Згідно з вимогами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке втручання у право власності третьої особи повинно бути законним, суворо обґрунтованим та пропорційним. Стороною обвинувачення у клопотанні та постанові слідчого не наведено жодної обставини чи доказу, які б підтверджували використання вказаного автомобіля саме як спеціально пристосованого засобу або знаряддя вчинення злочину, наприклад, наявності в ньому спеціально обладнаних схованок для незаконного перевезення зброї чи наявності на кузові автомобіля слідів діяння, які потребують тривалого збереження без повернення володільцю. За відсутності наведення доказового значення автомобіля накладення на нього арешту покладе на його законного власника надмірний та неспівмірний тягар, що суперечить приписам частини 2 статті 173 КПК України. Оскільки сам транспортний засіб не підлягає арешту, законні підстави для арешту ключів від нього, свідоцтва про реєстрацію та супровідного листа також відсутні, так як вказані предмети є супутніми реєстраційними документами й засобами доступу, доказове значення яких прокурором жодним чином не обґрунтовано.

Аналогічним чином клопотання сторони обвинувачення підлягає відхиленню в частині вимог про арешт мобільного телефону блакитного кольору марки «IPhone», коробки від нього, планшета марки «Lenovo» сірого кольору, мобільного телефону в чохлі чорного кольору, а також аркушів паперу із чорновими записами. Прокурор та слідчий у своїх процесуальних документах не зазначили жодної конкретної інформації щодо їх значення для розслідування, не навели відомостей про те, що зазначені електронні пристрої використовувалися для зв`язку між учасниками збуту чи фіксації домовленостей, не надали даних про зміст чорнових записів та їхнє відношення до обігу вогнепальної зброї. Отже, за відсутності обов`язкового доказового обґрунтування застосування арешту до засобів зв`язку та особистих паперів без зазначення конкретних відомостей, які вони містять або можуть містити, є необґрунтованим та непропорційним втручанням у права особи.

Аналізуючи доводи адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя зазначає, що у протоколі обшуку від 29.09.2026 зазначено, що автомобіль HONDA CITY НОМЕР_1 вилучається до ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Окрім того, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя згідно з вимогами статей 132, 170 та 173 КПК України перевіряє виключно відповідність вилученого майна критеріям речових доказів за статтею 98 КПК України, дотримання процесуального строку подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та пропорційність втручання в майнові права особи. При цьому розгляд клопотання за частиною третьою статті 233 КПК України здійснюється слідчим суддею за правилами статті 234 КПК України, тобто без виклику володільця майна чи підозрюваного, а отже відповідне судове рішення ухвалюється в окремому процесуальному порядку. Ненадання прокурором захиснику ухвали за частиною третьою статті 233 КПК України на момент звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не свідчить про невиконання органом досудового розслідування процесуального обов`язку щодо легалізації слідчої дії та не може бути самостійною підставою для відмови у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню щодо арешту імітаційних грошових коштів з упаковкою та слідів папілярних візерунків, а в іншій частині щодо автомобіля, належного третій особі, документів на нього, ключів, телефонів, планшета і листів паперу задоволенню не підлягає з негайним поверненням зазначеного майна законним володільцям згідно з частиною 3 статті 173 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.115, 170-173, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12026042120001158 за ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування з метою збереження речових доказів на таке майно:

-п`ять паперових конвертів з імітаційними грошовими коштами номіналом по 500 грн з серійним номером ЗГ 1649464 у загальній кількості 428 шт;

-пакет із полімерного матеріалу, в якому знаходились п`ять паперових конвертів білого кольору, в яких знаходились імітаційні грошові кошти.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Тимчасово вилучене майно, в арешті якого відмовлено:

-супровідний лист, листи паперу, які містять рукописні написи чорного кольору, мобільний телефон у чохлі чорного кольору, мобільний телефон блакитного кольору марки «IPhone», коробку від мобільного телефону марки «IPhone», планшет марки «Lenovo» сірого кольору повернути ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «HONDA» моделі «CITY» сірого кольору д.н.з НОМЕР_1 , ключі від транспортного засобу, транспортний засіб марки «HONDA» моделі «С?ТІ» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, підозрюваному та власнику майна (його представнику), а в разі їх відсутності в судовому засіданні - надіслати не пізніше наступного робочого дня.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення (а особою, яка перебуває під вартою або не була присутня під час оголошення, - з дня отримання її копії). Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1