Рішення № 140464659, 09.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/15944/26Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1доГоловного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській областіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі іменується відповідач №1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі іменується відповідач №2) в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На обґрунтування спірних правовідносин зазначив, що вона як потерпіла від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, проте відповідач відмовив йому у призначенні такої пенсії. Позивач вважає, що факт її проживання в зоні радіологічного контролю повністю підтверджується відповідними довідками, а тому вона має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні).

Відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечив щодо позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки відсутній період проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993 - 4 роки. Тому просить суд відмовити в позовних вимогах, викладених в адміністративному позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (4 категорія), що підтверджується відповідним посвідченням, копія якого знаходиться з матеріалах справи.

04.08.2026 позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.08.2026 року №172850008043 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку із відсутністю необхідного періоду проживання на 01.01.1993. Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон №796).

Згідно з ст. 9 Закону № 796 (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

Згідно з ст.55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов:

1) початкова величина зниження пенсійного віку 2 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;

2) проживання щонайменше 4 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 3 роки проживання, роботи.

Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року щонайменше 4 років.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено позивачу у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на відсутність необхідного періоду проживання в зоні посиленого радіологічного контролю.

До періоду постійного проживання (постійної роботи) у зоні гарантованого Баня по Добровільного відселення не зараховано період з 01.09.1960 по грудень, добровільного відселення не зараховано період з 01.09.1986 по грудень 1986, з 01.01.1989 по 01.05.1990, згідно довідки №1034 від 16.07.2025, оскільки в 01.01.1989 по 01.03.1990, згідно довідки №1034 від 16.07.2025, оскільки в зазначений період заявниця навчалась в Млинівському радгоспу-технікуму м. Млинів, яке не відноситься у зоні посиленого радіологічного контролю; - до періоду постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не зараховані періоди з 25.01.1987 по 11.02.1987, з 02.07.1987 по 31.08.1987, з 25.01.1988 по 11.02.1988, 3 05.07.1988 по 31.08.1988, з 25.01.1989 по 16.02.1989, з 29.06.1989 по 31.08.1989, з 06.10.1989 по 10.12.1989, з 16.04.1990 по 03.05.1990, з 07.06.1991 по 10.05.1992 по рішенню Володимирецького районного суду №556/687/26 від 03.06.2026, оскільки це непередбачено абз.7 пп. 7 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Водночас, наявними у матеріалах справи повністю спростовується висновки пенсійного органу про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням віку.

Відповідно до довідки, виданої Городецьким старостинським округом Сарненської міської ради №18/13/04-01/26 від 01.01.2026 ОСОБА_1 проживала в с. Велихів Володимирецького (нині Сарненського) району Рівненської області з:

01.01.1986 року по грудень 1986 року;

01.01.1989 року по 15.04.1990 рік;

01.01.1996 року по 28.11.2006 рік;

08.11.2024 року по даний час.

Село Велихів згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 до 31.12.2014 було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю (ІV категорія) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що з 01.09.1986 року заявниця навчалась в Млинівському радгоспу-технікуму м. Млинів, яке не відноситься у зоні посиленого радіологічного контролю.

Крім того, вбачається з матеріалів справи, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 03.06.2026 року у справі №556/687/26 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , постійно проживала без реєстрації в с. Велихів Сарненського (раніше Володимирецького) району Рівненської області в період: 3 25.01.1987 року по 11.02.1987 року, з 02.07.1987 року по 31.08.1987 року, з 25.01.1988 року по 11.02.1988 року, з 05.07.1988 року по 31.08.1988 року, з 25.01.1989 року по 16.02.1989 року, з 29.06.1989 року по 31.08.1989 року, з 06.10.1989 року по 10.12.1989 року, з 16.04.1990 року по 03.05.1990 року, з 07.06.1991 року по 10.05.1992 року.

Рішення суду набрало законної сили, а тому вищезазначені обставини в силу положень ч.4 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають.

Довідкою Володимирецької селищної ради Рівненської області від 26.08.2025 року №336, підтверджено, що позивач проживала з 04.05.1990 року по 06.06.1991 року у с. Берестівка Володимирецького району Рівненської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (категорія 3).

Село Берестівка Рівненської області, згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (ІІІ категорія) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Довідкою Володимирецької селищної ради Рівненської області від 09.10.2025 №1249 підтверджено, що позивач проживала з 11.05.1192 року по 13.05.1997 року у с. Володимирець Вараського району Рівненської області.

Село Володимирець Вараського району Рівненської області., згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (ІІІ категорія) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що висновки пенсійного органу щодо не підтвердження періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення є необґрунтованими.

Пунктом 2 розділу І Закону № 76-VІІІ у статтю 2 Закону № 791а-ХІІ внесено зміни, якими абз.5 ч. 2 ст. 2 цього закону виключено. Зазначені зміни набрали законної сили з 01.01.2015.

Отже, з 01.01.2015 стаття 2 Закону № 791а-ХІІ визначає такі категорії зон радіоактивного забруднення територій:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов`язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км-2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км-2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км-2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км-2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км-2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км-2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Отже, з 01.01.2015 зона посиленого радіоекологічного контролю виключена з переліку зон радіоактивного забруднення територій, визначених Законом № 791а-ХІІ.

Суд зауважує, що відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.

Висновок аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17, що обов`язково враховується судом при вирішенні даних спірних правовідносин.

З системного аналізу норм права слідує, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналогічна правова позиція щодо встановлення початкової величини зниження пенсійного віку висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №556/1153/17.

Надаючи правову оцінку характеру обчислення періодів проживання позивача на різних територіях радіоактивного забруднення, суд зазначає таке.

Чинне законодавство України не передбачає механічного чи прямого арифметичного сумування періодів проживання в різних зонах забруднення як відірваних один від одного юридичних фактів для досягнення цензу проживання по кожній із зон окремо.

Водночас, системний та телеологічний (цільовий) аналіз положень Закону № 796-XII у поєднанні із загальноправовим принципом "a maiori ad minus" (від більшого до меншого) свідчить про обґрунтованість і правомірність зарахування періоду проживання у зоні з вищим рівнем радіоактивного забруднення (зоні з більш суворим правовим режимом) до періоду проживання у зоні з нижчим рівнем забруднення.

Статтею 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено категорії зон. За рівнем негативного впливу радіаційного чинника зона гарантованого добровільного відселення (3 зона) характеризується вищою щільністю забруднення порівняно із зоною посиленого радіологічного контролю (4 зона).

Оскільки проживання особи в умовах вищого радіаційного навантаження (3 зона) завдає здоров`ю людини інтенсивнішого негативного впливу, перебування у такій зоні повністю охоплює за своїм шкідливим потенціалом перебування у зоні посиленого радіологічного контролю. Проживаючи у 3 зоні, особа апріорі перебувала в умовах екологічного неблагополуччя, які щонайменше дорівнюють або перевищують умови 4-ї зони.

Неврахування періоду проживання у 3 зоні до загального строку проживання у 4 зоні є виявом надмірного правового формалізму, який порушує баланс інтересів та нівелює сутність права на соціальний захист. Держава, гарантуючи пільги особам, які зазнали меншого радіаційного впливу, не може позбавляти аналогічного захисту особу, яка перебувала в умовах значно більшого радіаційного впливу за той самий проміжок часу.

З огляду на це, період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення (3 зона) підлягає зарахуванню до періоду його проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю (4 зона) для обчислення сумарного строку, необхідного для зниження пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.

Суд враховує, що в окремих постановах Верховного Суду сформульовано підхід, за яким зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII застосовується лише за однією з передбачених цією статтею підстав, а сумування періодів проживання (роботи) у різних зонах радіоактивного забруднення законом не передбачено. Разом із тим, наведена практика стосується ситуацій, коли особа, не досягнувши встановленого законом цензу проживання в жодній із зон окремо, прагне штучно, шляхом прямого арифметичного додавання розрізнених періодів проживання у формально різних зонах, досягнути потрібного порогового значення.

Обставини цієї справи є іншими: період роботи позивача у зоні гарантованого добровільного відселення (3 зона), яка відповідно до статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" законодавчо віднесена до території з вищим рівнем радіоактивного забруднення і суворішим правовим режимом, ніж зона посиленого радіологічного контролю (4 зона), суд зараховує саме до періоду проживання у менш забрудненій (4-й) зоні, ценз перебування в якій позивач частково підтвердив самостійно. Таке зарахування не є забороненим законом сумуванням розрізнених цензів проживання у різних зонах з метою одержання пільги, а випливає з логічного співвідношення обсягу гарантій, наданих Законом № 796-XII особам, які зазнали більшого і меншого радіаційного впливу відповідно.

Сукупний період проживання (роботи) позивача у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 4 роки 0 місяців 13 днів, тобто перевищує визначений законом мінімальний ценз (4 роки) для зони посиленого радіологічного контролю.

Щодо застосування початкової величини.

В матеріалах справи наявні докази проживання позивача у період з 26.04.1986 по 31.07.1986 в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Відтак, наведене свідчить про наявність підстав для зарахування початкової величини та зниження пенсійного віку на 2 роки.

Крім того, проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 понад 4 роки та станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії, надає такій особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку додатково на 1 рік за 3 повні роки проживання в такій зоні (на 5 років), тобто у 55 роки відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема:

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років.

При цьому, частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ обумовлено, що особам, з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

В даному випадку достатність необхідного страхового стажу відповідачем не заперечується, відтак доказуванню не підлягає.

З метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити позивачу пенсію у відповідності до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Визначаючись щодо дати з якої слід призначити позивачу пенсії, суд зауважує, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач звернувся до пенсійного орану із заявою про призначення пенсії 04.08.2026 року, тобто поза межами трьох місячного строку з дня досягнення 55 річного віку, відповідно призначення пенсії має відбутися саме з 04.08.2026 року - з дня, звернення із заявою про призначення пенсії.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.08.2026 №172850008043 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 04.08.2026 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 з 04.08.2026 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 21084076)

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49094, код ЄДРПОУ 2191427)

Суддя В.В. Щербаков