Рішення № 140462800, 08.10.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/548/26

Провадження № 2/162/439/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 жовтня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П., розглянувши справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») надійшов до Любешівського районного суду Волинської області 30 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі. Постановлено розглянути справу з повідомленням сторін. Розгляд справи відкладався у зв`язку з витребуванням доказів по справі.

На призначену дату судового розгляду сторони не з`явилися.

Відповідач будь-яких заяв по суті справи не подав.

Ухвалою від 08 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд цієї справи.

Згідно з частиною другою статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

2. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві вказує, що 14 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео») та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 486461992, згідно з яким відповідач отримав 5900 гривень кредиту.

Відповідач не виконує свого зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує.

ТОВ «Манівео» передало ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно договору факторингу № МВ-ТП/53 від 16 вересня 2025 року.

Відповідно до договору факторингу № 27/0226-01 від 27 лютого 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» доводить, що набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно реєстру прав вимоги №1 від 27 лютого 2026 року та виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 48646992 від 14 липня 2025 року складає 20969,78 гривень, з яких 5900 гривень заборгованість по тілу кредиту, 11765,78 гривень заборгованість по процентах, 354 гривня комісія, 2950 гривень штрафні санкції.

Представник позивача звертає увагу суду, що вимога щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляється, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 18019,78 гривень кредитної заборгованості відповідно до кредитного договору № 1486461992, з яких 5900 гривень заборгованість по тілу кредиту, 11765,78 гривень заборгованість по процентах, 354 гривня комісія.

Крім вказаної суми, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2662,40 гривні, пов`язані з оплатою судового збору, та 7 тисяч гривень витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач будь-яких заяв по суті справи не подав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ТОВ «Манівео» та відповідач ОСОБА_1 14 липня 2025 року в електронній формі уклали кредитний договір № 486461992, згідно з яким відповідач отримав 5900 гривень кредиту. Строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення). За користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 292,00 процентів річних, що становить 0,80 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.2 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 357,70 процентів річних, що становить 0,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Договір кредитної лінії підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора.

Інформація щодо основних умов кредитування ТОВ «Манівео» також відображена у паспорті споживчого кредиту «Смарт».

Згідно платіжного доручення від 14 липня 2025 року ТОВ «Манівео» здійснило переказ коштів згідно договору № 48646992 ОСОБА_1 на платіжну карту № НОМЕР_1 у сумі 5900 гривень.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за договором № 486461992 від 14 липня 2025 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість.

ТОВ «Манівео» передало ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно договору факторингу № МВ-ТП/53 від 16 вересня 2025 року.

Відповідно до договору факторингу № 27/0226-01 від 27 лютого 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» ередало ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» доводить, що набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно реєстру прав вимоги №1 від 27 лютого 2026 року та виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 48646992 від 14 липня 2025 року борг ОСОБА_1 складає 20969,78 гривень. Вимога щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляється, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 18019,78 гривень кредитної заборгованості відповідно до кредитного договору № 1486461992, з яких 5900 гривень заборгованість по тілу кредиту, 11765,78 гривень заборгованість по процентах, 354 гривня комісія.

5. Норми права, які застосував суд.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК) засадами цивільного судочинства зокрема є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин першої, другої, абзацу 1 частини третьої статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК у редакції, яка діяла на момент набуття позивачем права вимоги до відповідача, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з пунктами 4, 10, 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до частин першої-восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

6. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першої статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 надав кредитодавцю свої персональні дані, підписав договір одноразовим цифровим ідентифікатором. Таким чином, договір підписано сторонами у належній формі та у передбачений законом спосіб.

Аналіз доданих до позовної заяви договорів факторингу, витягів з реєстрів боржників тощо, приводить суд до висновку про набуття ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 486461992 від 14 липня 2025 року.

Між тим, пред`явлені до стягнення суми суд вважає завищеними з таких міркувань.

Суд констатує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.

ТОВ «Манівео» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит на суму 5900 гривень на 30 днів з дня отримання кредиту (дисконтний період), тобто з 14 липня 2025 року по 13 серпня 2025 року. Протягом цього періоду діяла процентна ставка у 0,80 % від суми кредиту за кожний день користування. Доказів того, що первісний кредитор та позичальник пролонгували чи поновили дисконтний період, суду не надано. Таким чином, у період з 14 липня 2025 року по 13 серпня 2025 року ОСОБА_1 мав сплатити 1416 гривень відсотків (5900 ?0,80 % ?30).

ТОВ «Юніт Капітал» не надало суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, які надаються позичальником та за які встановлена комісія за обслуговування кредиту. Таким чином, в частині стягнення із ОСОБА_1 у користь ТОВ «Юніт Капітал» 354 гривні комісії за договором № 486461992 від 14 липня 2025 року необхідно відмовити. Такий висновок суду узгоджується з правою позицією Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.

З огляду на наведене вище суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково.

7. Питання розподілу судових витрат.

ТОВ «Юніт Капітал» при поданні позовної заяви сплатило 2662,4 гривень судового збору, які у зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог (40,59 % від заявлених вимог).

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 7 тисяч гривень витрат на правничу допомогу. Вирішуючи це питання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року з адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», протокол погодження вартості послуг до договору, додаткову угоду № 25771545103, акт прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року. Відповідно до вказаних документів адвокатським бюро було складено позивачу позовну заяву (2 години, 5 тисяч гривень), вивчено матеріали справи (2 години, 1 тисяча гривень), підготовлено адвокатський запит (1 година, 500 гривень), підготовлено та складено клопотання щодо отримання інформації (1 година, 500 гривень).

Отже, враховуючи ціну позову, незначну складність справи, розмір задоволених вимог, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , до 2 тисяч гривень.

8. Висновок суду щодо позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265, 282 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 486461992 від 14 липня 2025 року, що укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», у сумі 7316 (сім тисяч триста шістнадцять) гривень, з яких 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень тіло кредиту, 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень відсотки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 1080 (одну тисячу вісімдесят ) гривень 66 копійок судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 1581 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят один) гривень 74 копійки залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2000 (дві тисячі) гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження позивача: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, № 34, офіс № 333; ЄДРПОУ позивача: 43541163.

Ім`я відповідача: ОСОБА_1 ; місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 ; РНОКПП відповідача: НОМЕР_2 .

Суддя В.Д. Глинянчук