Ухвала суду № 140462659, 05.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6603/26

Провадження № 6/161/328/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ФілюкТ.М.,

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач АТ «Таскомбанк», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі, виданого у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Футорян С.М. звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою, поданою через систему "електронний суд" про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі, виданого у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обґрунтовує тим, що 09.06.2026 року рішенням Луцький міськрайонний суд Волинської області у справі № 161/6603/26 позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. 29.06.2026 між АТ «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 4262383- 506 від 20 вересня 2024р., укладеним між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Враховуючи вищевикладене, покликаючись на ст.ст. 512,514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», просить суд замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанк» у виконавчому листі № 161/6603/26, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованості за кредитним договором № 4262383-506 від 20 вересня 2024р., на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2).

В судове засідання представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явилася, в прохальній частині заяви міститься клопотання про розгляд даної заяви без участі представника.

Інші учасники справи, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились. Відповідності до положень ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09 червня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором № 4262383-506 від 20 вересня 2024 року в розмірі 39 006 ( тридцять дев`ять тисяч шість) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 1 367 ( одна тисяча триста шістдесят сім) гривень 95 копійок судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення, Луцьким міськрайонним судом Волинської області 24 липня 2026 року видано виконавчий лист № 161/6603/26 щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором № 4262383-506 від 20 вересня 2024 року в розмірі 39 006 ( тридцять дев`ять тисяч шість) гривень. Стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 1 367 ( одна тисяча триста шістдесят сім) гривень 95 копійок судового збору.

29 червня 2026 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф.

Згідно пункту 2.1. договору, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі,фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

До заяви про заміну стягувача у виконавчому листі долучено акт прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026 року, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги кількістю 32 534, після чого, з урахуванням пункту 2.1. договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу від позичальника і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів, та платіжну інструкцію від 29 червня 2026 року № 24400 за оплату згідно договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026 року.

Згідно додатку № 1 до договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29 червня 2026 року «Реєстр прав вимог» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4262383- 506 від 20 вересня 2024р.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є правонаступником права вимоги до боржника ОСОБА_1 за зобов`язаннями за кредитним договором № 4262383- 506 від 20 вересня 2024р.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заміна боржника або стягувача у виконавчому листі у випадку необхідності застосовується до відкриття виконавчого провадження.

Частина 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції України).

Після набрання законної сили відповідним судовим рішенням воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами по справі, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема,Законом України «Про виконавче провадження», тощо. При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є правонаступництвом і правонаступник кредитора має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-1207св18).

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадженнястягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядкустатті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченомуЗаконом України "Про виконавче провадження".

У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Верховний Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вказані правові висновки, зокрема, викладено в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 2-а-1864/10 (адміністративне провадження № К/9901/558/18). Також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012.

В Постанові від 30.07.2019р. справа: №5/128 Верховний Суд дійшов висновку про те, що до видачі виконавчого листа змінюється сторона (стягувач) у справі, після видачі виконавчого листа і до відкриття виконавчого провадження здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі, після відкриття виконавчого провадження - заміна сторони виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням положень статті 442 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача у виконавчому листі відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 442 ЦПК України. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо заміни стягувача у виконавчому документі.

Керуючись ст. ст. 260, 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач АТ «Таскомбанк», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі, виданого у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) у виконавчому листі № 161/6603/26, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4262383-506 від 20 вересня 2024 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 07 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк