Ухвала суду № 140462198, 06.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/357/26

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

06 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.

при секретарі судових засідань Горбунову О.С.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача Змислої М.Р.

представника відповідача Садівник Н.П.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними дій та рішень, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо нарахування та відображення в інтегрованій картці платника податків (ІКП) ОСОБА_1 грошових зобов`язань та податкового боргу на загальну суму 1 609 000, 00 грн;

- скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 22.04.2024 № 00181970901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 643 600,00 грн;

- скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 22.04.2024 № 00181990901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 643 600,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 22.04.2024 № 00181940901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 321 800,00 грн;

- судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 13 січня 2026 року у справі № 380/357/26 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою від 19 січня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 09 лютого 2026 року у справі № 380/357/26 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 19 лютого 2026 року у справі № 380/357/26 витребувано від сторін докази у справі.

Ухвалою від 26 лютого 2026 року у справі № 380/357/26 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою від 2 квітня 2026 року у справі № 380/357/26 продовжено розгляд справи №380/357/26 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними дій та рішень. Перейдено до розгляду справи №380/3574/26 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними дій та рішень - за правилами загального позовного провадження. Питання щодо строків звернення до суду ухвалено розглянуто у підготовчому судовому засіданні.

До суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду 24.02.2026. Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та податкове повідомлення-рішення від 22.04.2024 були належним чином надіслані позивачу рекомендованим листом за податковою адресою та отримані ФОП ОСОБА_1 03.05.2024, що підтверджується фіскальним чеком, повідомленням про вручення та підписом адресата. Відтак саме з 03.05.2024 позивач був обізнаний про прийняття спірних рішень і мав можливість реалізувати право на судовий захист у межах строків, визначених КАС України. Однак із відповідним позовом позивачка звернулася лише 08.01.2026, а вимоги про скасування рішень та ППР заявив 02.02.2026, тобто з істотним пропуском установленого законом строку. Відповідач посилається на положення статей 42, 45, 58 Податкового кодексу України, статей 120 122 КАС України, Порядок №1204, а також правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких документи вважаються належним чином врученими у разі їх направлення рекомендованим листом за податковою адресою платника податків, а добросовісний платник зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції за адресою, зазначеною в ЄДР. На думку відповідача, позивач не навів об`єктивних та непереборних причин пропуску строку звернення до суду, не довів наявності істотних перешкод для своєчасного подання позову, а тривала пасивна процесуальна поведінка не може вважатися поважною причиною для поновлення строку.

3.03.2026 представник позивача подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви та поновлення процесуального строку звернення до суду. Зазначає про те, що позивач не володіє спеціальними знаннями у сфері права, необхідними для самостійного та ефективного захисту своїх прав у спорі з суб`єктом владних повноважень, у зв`язку з чим реалізувала гарантоване статтею 59 Конституції України право на професійну правничу допомогу та уклала договір про надання правової допомоги №364/24к від 20.06.2024 з адвокатом Гретченком П.Є. Відповідно до умов договору адвокат зобов`язався представляти інтереси позивачки в адміністративних судах та інших органах. За таких обставин ФОП ОСОБА_1 мала обґрунтовані підстави вважати, що її права захищаються належним чином професійним представником. Однак адвокат фактично не вчинив жодних необхідних процесуальних дій: не оскаржив рішення в адміністративному порядку, не звернувся до суду, не забезпечив належного інформування клієнта про перебіг справи та наслідки прийнятих рішень. Натомість позивачці систематично повідомлялася недостовірна інформація про нібито здійснення необхідних заходів захисту. З жовтня 2024 року комунікація з адвокатом була фактично припинена, а з жовтня 2025 року він взагалі перестав виходити на зв`язок. Вказані обставини підтверджуються матеріалами листування у месенджері Viber. Позивач не мав об`єктивної можливості перевірити добросовісність дій свого представника та був введений в оману щодо реального стану справи. Лише після відкриття виконавчого провадження та ознайомлення 24.12.2025 з матеріалами справи №380/7039/25 їй стало відомо про фактичне порушення прав та відсутність належного захисту. Уже 08.01.2026, тобто протягом 15 днів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, що свідчить про його добросовісну та активну процесуальну поведінку. Просить визнати причину пропуску строку звернення до суду поважними.

Представник відповідача подав заперечення на заяву про поновлення строку. Зазначає про те, що статті 59 та 68 Конституції України гарантують кожному право на професійну правничу допомогу та одночасно покладають обов`язок неухильно додержуватись вимог законодавства. При цьому незнання закону не звільняє особу від юридичної відповідальності. Отже, посилання позивача на відсутність достатніх знань у сфері матеріального та процесуального права не можуть визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Неналежне виконання адвокатом своїх обов`язків, незадовільна комунікація з представником чи незгода з якістю наданої правничої допомоги не є такими обставинами, оскільки процесуальні наслідки дій або бездіяльності представника покладаються на особу, яку він представляє. Позивач мав можливість контролювати перебіг справи, змінити представника та забезпечити дотримання процесуальних строків. Крім того, відповідно до статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Належних і допустимих доказів існування об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду позивачем не подано. Долучені скріншоти листування у месенджері Viber не відповідають вимогам статей 73, 74, 94 КАС України, оскільки не містять належної ідентифікації осіб, підтвердження цілісності даних та не засвідчені у встановленому законом порядку, а відтак не можуть вважатися належними і допустимими доказами поважності причин пропуску строку. Також слід звернути увагу на суперечливість позиції позивача. У позовній заяві зазначалось про необізнаність щодо прийняття спірних рішень, тоді як у заяві про усунення недоліків вказано, що після отримання інформації про винесення оспорюваних рішень ФОП ОСОБА_1 звернулась за правничою допомогою до адвоката. Це свідчить про обізнаність позивача щодо існування та змісту податкових повідомлень-рішень.

До суду надійшло заява 15.05.2026 про усунення недоліків позовної заяви та поновлення процесуального строку звернення до суду. Представник позивача повторно зазначає про те, що Позивач опинився у складній процесуальній ситуації внаслідок неналежного виконання адвокатом Гретченком П.Є. своїх професійних обов`язків, що проявилося, зокрема, у ненаданні інформації про перебіг справи, неповідомленні про ухвалене судове рішення, невчиненні дій щодо його оскарження та неповідомленні про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин пропуск строку звернення до суду не залежав від волі позивача, яка через відсутність спеціальних правових знань була вимушена покладатися на професійну правничу допомогу. Неналежне виконання адвокатом своїх обов`язків фактично позбавило її можливості своєчасно реалізувати право на судовий захист.

Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог ч.13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 ст. 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв`язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, зокрема, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України).

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно з частиною 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.

Як встановлено судом предметом оскарження у цій справі є зокрема скасування: рішення про застосування фінансових санкцій від 22.04.2024 № 00181970901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 643 600,00 грн, рішення про застосування фінансових санкцій від 22.04.2024 № 00181990901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 643 600,00 грн, скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 22.04.2024 № 00181940901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 321 800,00 грн.

Представник позивача зазначає, що причиною пропуску строку звернення до суду стало неналежне виконання адвокатом Гретченком П.Є. своїх професійних обов`язків, зокрема відсутність належної комунікації, невчинення необхідних процесуальних дій та введення позивача в оману щодо фактичного стану справи.

Разом з тим, вказані обставини не можуть визнаватися поважними причинами пропуску процесуального строку у розумінні статті 123 КАС України, оскільки поважними є лише об`єктивні, непереборні та підтверджені належними доказами обставини, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду незалежно від волі особи.

Натомість неналежне виконання обов`язків представником, недоліки комунікації або неналежна організація правничої допомоги належать до сфери взаємовідносин між довірителем і його представником та не є зовнішніми перешкодами, що виключають можливість реалізації права на судовий захист.

Крім того, позивач не позбавлений був можливості контролювати хід надання правничої допомоги, змінити представника або вжити інших заходів для захисту своїх прав, що виключає кваліфікацію наведених причин як непереборних.

Отже, зазначені доводи не підтверджують наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду та не відповідають критеріям поважності причин пропуску строку, визначеним статтею 123 КАС України.

Оцінюючи причини пропуску строку звернення до суд, суд зазначає таке.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 628/1946/16-а та від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково підлягають залишенню без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частково залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.240, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду - відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до суду.

Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними дій та рішень залишити без розгляду у частині позовних вимог про:

- скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.04.2024 № 00181970901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 643 600,00 грн;

- скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.04.2024 № 00181990901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 643 600,00 грн;

- скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 22.04.2024 № 00181940901 згідно з яким нараховано штраф у розмірі 321 800,00 грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 9.10.2026.

Суддя Брильовський Р.М.