Ухвала суду № 140461615, 09.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВСТАНОВЛЕННІ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВОГО РІШЕННЯ

09 жовтня 2026 рокуСправа № 280/2517/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 280/2517/25 позовні вимоги задоволено, між іншого:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без його індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру його пенсії у сумі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 відповідно та на коефіцієнт у розмірі 1,115 з 01.03.2025;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи спеціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 02.10.2024;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №280/2517/25 змінено, виклавши абзац 2,3 та 4 його резолютивної частини в наступній редакції:

«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без його індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру пенсії на коефіцієнти у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 відповідно та на коефіцієнт у розмірі 1,115 з 01.03.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи спеціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 02.10.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025. В решті позову відмовити».

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 280/2517/25 залишено без змін.

14.04.2026 до суду надійшла заява представника позивача, подана в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №280/2517/25;

зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №280/2517/25;

за наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 21.04.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №280/2517/25.

Наразі, судом здійснюється контроль за виконанням рішення в частині виплати у повному обсязі перерахованої пенсії, на виконання постанови суду від 03.02.2026 по справі № 280/2517/25 у розмірі 89906,97 грн.

07.10.2026 до суду надійшла заява позивача, подана в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №280/2517/25;

зобов`язати відповідача подати до Запорізького окружного адміністративного суду у встановлений судом строк звіт про виконання зазначеного судового рішення;

зобов`язати відповідача відобразити у звіті відомості про фактичне виконання судового рішення в частині перерахунку та щомісячної виплати пенсії, зокрема зазначити: який розмір пенсії визначено за результатами перерахунку; з яких причин з 01 березня 2026 року фактична щомісячна виплата здійснюється у розмірі 11012,68 грн замість визначеного після перерахунку розміру 14061,11 грн; яким чином обліковується різниця між перерахованим розміром пенсії та фактично виплаченими сумами; які заходи вжито для забезпечення належного виконання судового рішення в частині щомісячної виплати пенсії та виплати недоотриманих сум.

Заява обґрунтована тим, що згідно з розпорядженням органу Пенсійного фонду, розмір пенсії після перерахунку з 01.03.2026 становить 14061,11 грн. Однак, фактична щомісячна виплата пенсії здійснюється позивачу в іншому, меншому розмірі. З 01 березня 2026 року і до цього часу Пенсійний фонд продовжує виплачувати позивачу пенсію в розмірі 11 012,68 грн, тобто в розмірі, який відповідає попередній, неперерахованій пенсії. Так, 05 жовтня 2026 року на банківський рахунок позивача надійшла пенсійна виплата за жовтень 2026 року в сумі 11 012,68 грн замість визначеного після перерахунку розміру 14 061,11 грн. Таким чином, різниця між розміром пенсії після перерахунку та фактично виплаченою сумою становить 3048,43 грн щомісяця. Водночас, у особистому кабінеті позивача на вебпорталі Пенсійного фонду України відображається сума поточної заборгованості, яка станом на жовтень 2026 року становить 19686,45 грн. Це свідчить про те, що різниця між перерахованим розміром пенсії та фактично виплаченою сумою обліковується Пенсійним фондом окремо, тоді як щомісячно на банківський рахунок позивача продовжує надходити пенсія в попередньому розмірі. Вважає, що зазначені обставини свідчать про відсутність належного фактичного виконання судового рішення в частині щомісячної виплати пенсії відповідно до проведеного перерахунку та потребують перевірки судом у порядку судового контролю.

Враховуючи те, що положення ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не передбачають обов`язку призначення судового засідання для розгляду заяви про встановлення судового контролю, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).

Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).

З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Водночас, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком.

Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2018 у справі №823/1265/16 (адміністративне провадження №К/9901/16261/18).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12.05.2011 у справі Ліпісвіцька проти України (заява №11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13.06.2006 у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), №2132/02).

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі №704/1167/19.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Так, суд зазначає, що розглядаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №280/2517/25, судом встановлено, що на виконання рішення №280/2517/25 позивачу відповідачем проведено перерахунок пенсії, за наслідками якого розмір пенсії позивача з 02.10.2024 склав 12546,37 грн, а з 01.03.2025 - 13794,84 грн. Вказане підтверджується наданими відповідачем протоколами перерахунку пенсії. Отже у цій частині рішення суду є виконаним.

Проте, як зазначено у звіті, сума заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_1 , яка утворилася після виконання постанови суду від 03.02.2026 по справі № 280/2517/25 у розмірі 89906,97 грн виплачена у частково, у розмірі 15371,00грн.

Як зазначено вже судом вище, наразі, судом здійснюється контроль за виконанням рішення в частині виплати у повному обсязі перерахованої пенсії, на виконання постанови суду від 03.02.2026 по справі № 280/2517/25 у розмірі 89906,97 грн.

Звертаючись із новою заявою про встановлення судового контролю позивачем зазначено, що розпорядженням органу Пенсійного фонду, розмір пенсії після перерахунку з 01.03.2026 становить 14061,11 грн. Однак, фактична щомісячна виплата пенсії здійснюється позивачу в іншому, меншому розмірі, що становить 11012,68 грн.

Суд встановив, що ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято розпорядження №084050005579 від 24.04.2026. Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 24.04.2026 позивачу проведено перерахунок: вид перерахунку «Макетна обробка»; дата перерахунку, вік, ознаки роботи «24.04.2026, 65 р 2 м 24 д, Не працює»; особливості перерахунку «Рішення суду згідно ПКМУ №821 - з 03.02.2026 по довічно». Також у перерахунку вказано про розмір пенсій щомісячно: з 01.03.2026 довічно 14061,11 грн.

Наданий до суду позивачем перерахунок пенсії від 24.04.2026 у розділі «Особливості» містить інформацію щодо проведеного перерахунку «Рішення суду згідно ПКМУ №821 - з 03.02.2026 по довічно».

Отже, в даному випадку є фактично наявна незгода позивача, яка полягає у пониженні суми поточної пенсії з 01.03.2026.

Таким чином, суд констатує, що в даному випадку оскаржувані позивачем дії відповідача стосуються, в тому числі, і виплати поточної пенсії в меншому розмірі, що зумовлено виконанням пенсійним органом положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок №821).

Суд наголошує, що предметом спору в справі №280/2517/25, відносно якого судом ухвалено рішення від 05.06.2025, було незастосування індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

У свою чергу, правомірність виплати позивачу пенсії в порядку, встановленому Постановою №821, з огляду на момент прийняття такого підзаконного нормативно-правового акту, не була та не могла бути предметом судового розгляду в межах даної адміністративної справи.

Суд зазначає, що в даному випадку виплата позивачу пенсії в меншому розмірі зумовлені новими юридичними підставами (Постановою №821).

Суд зазначає, що такі дії відповідача, не лише формально пов`язані з виконанням судового рішення, але й містять нову юридичну оцінку права позивача, що не відповідає підходу, визначеному в рішенні у справі №280/2517/25, оскільки висновки останнього не розкривають механізм виплати пенсії (тобто, не визначають врахування відповідачем наступних змін нормативних актів, що визначають порядок виплати перерахованої пенсії, що не були охоплені попереднім судовим рішенням).

Таким чином, предметом поданої позивачем заяви є не усунення перешкод у виконанні вже встановлених судом у справі №250/2517/25 зобов`язань, а перевірка правомірності нових рішень та дій відповідача, які стосуються нових обставин, що не можуть бути предметом оцінки та судового контролю в межах даної справи.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25 (адміністративне провадження №К/990/6643/26), судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений положеннями статей 382, 383 КАС України, стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов`язків у межах існуючого рішення. Натомість, підставою для нового позову є виникнення нових правовідносин, коли суб`єкт владних повноважень допускає бездіяльність, приймає нові рішення або вчиняє нові дії (навіть якщо вони фактично пов`язані з виконанням попередніх судових рішень), які стосуються інших періодів, ґрунтуються на нових фактичних обставинах чи нормативно-правових актах, та, на думку особи, знову порушують її права чи законні інтереси.

Існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого статтями 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до адміністративного суду з новим позовом, якщо дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені у зв`язку з виконанням попереднього судового рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - забезпечення реалізації вже винесеного судового рішення в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені.

Застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж якщо після формального виконання судового рішення, тобто, в даному випадку, здійснення перерахунку пенсії, виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові (пункт 47 постанови Верховного суду від 30.04.2026 у справі №340/7985/25).

Відтак, доводи заявника щодо наявності підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи викладене, суд висновує про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/2517/25 з підстав наведених позивачем у заяві від 07.10.2026. Отже, у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 382 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю від 07.10.2026, - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295, 297 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник