Ухвала суду № 140460892, 09.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2026 рокуСправа №160/29720/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Секірської А.Г. розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд у загальному позовному провадженні справи № 160/29720/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

18.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 08.07.2026 № 111252, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» (код ЄДРПОУ 44797154) визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» (код ЄДРПОУ 44797154) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 23.09.2026 відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів: протокол засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2026 в частині розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Трейд Оіл Нафта» критеріям ризиковості.

08.10.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи №160/29720/26 за правилами загального позовного провадження, а у разі відмови у розгляді справи №160/29720/26 за правилами загального провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін ,в обґрунтування якого зазначено таке.

Відповідно до пунктів 1, 3, 7 частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи за правилами спрощеного провадження судом враховується значення справи для сторін, категорію та складність справи, думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Виходячи з вищенаведених норм права, Відповідач 1 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, оскільки зацікавлений в тому, щоб розгляд справи відбувся за участю представника Відповідача 1.

Враховуючи приписи статей 257 та 260 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган висловлює свою думку щодо значення даної справи та її розгляду за правилами спрощеного провадження.

Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження. Отже, в даному випадку у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції.

Відповідач просить врахувати значимість даної справи, а також те, що, розгляд справи в порядку загального позовного провадження за участі сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання.

Таким чином, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить суд забезпечити можливість присутності представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області при розгляді адміністративної справи №160/29720/26 шляхом переходу до розгляду вказаної справи в порядку загального позовного провадження.

Крім того, відповідач зазначив, що справа має значний суспільний інтерес.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд встановив таке.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.

Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.

Перелік справ незначної складності для цілей КАС України визначено в частині шостій статті 12 КАС України.

Однак зазначений перелік справ не є вичерпним.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною першою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно із частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою статті 262 КАС України унормовано, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Оцінивши категорію та складність справи, предмет спору, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний представником позивача спосіб захисту, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення попереднього або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У свою чергу, ГУДПС у Дніпропетровській області не обґрунтувало ні необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, ні необхідності проведення судового засідання,та не повідомило суду обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Ймовірна відсутність у контролюючого органу можливості оскаржити в касаційному порядку прийнятого рішення суду у справі, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, також не є тією обставиною, яку відповідно до положень частини третьої статті 257 КАС України суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, та існування якої обумовлює розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Зазначаючи про значний суспільний інтерес справи, відповідач не наводить жодних обґрунтувань, які б свідчили про наявність такого інтересу.

Також відповідачем не обгрунтовано, яким чином розгляд справи судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження за участі сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання.

Суд наголошує, що зазначена справа не є справою значної складності, перешкод для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження судом не встановлено.

Суд також зауважує, що дотримання принципів гласності, рівності усіх учасників справи перед законом і судом, диспозитивності та змагальності, відбувається й під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та у повній мірі забезпечено встановленою КАС України процедурою обміну сторонами заявами по суті справи, подання доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано вимоги чи заперечення, подання відповідних заяв та клопотань тощо.

Так, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Сторони не обмежені у своєму праві подавати заяви по суті справи, зокрема, відповідь на відзив, заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Підсумовуючи викладене, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, а також, що з поданої заяви судом не установлено обставин, що зумовлюють проведення підготовчого або судового засідання у справі з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.

Керуючись статтями 12, 161, 241, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи № 160/29720/26 за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя А.Г. Секірська