Ухвала суду № 140460653, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа № 216/2480/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В.за участі секретаря судового засіданняЗонової Л.В.за участі:представника позивача представника відповідачане з`явився Лещенко О.Д.розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами в адміністративній справі за позовною заявою Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року Департамент патрульної поліції звернувся з позовом до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства «СК «Український страховий стандарт», ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року по справі №216/2480/18 позов задоволено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 кошти в загальному розмірі 87 245,58 грн. Стягнуто з відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь Департаменту патрульної поліції матеріальну шкоду у розмірі 100 000 грн. Стягнуто з відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь Департаменту патрульної поліції пеню в розмірі 11 676,71 грн. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції судовий збір в сумі 1 289,37 грн. Стягнуто з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь Департаменту патрульної поліції судовий збір в сумі 1 696,63 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Щербачов А.П., задоволено частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року скасовано в частині задоволення позовних вимог Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди - закрито.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.08.2023 року заяву Департаменту патрульної поліції про направлення справи в частині позовних вимог Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди за встановленою юрисдикцією - задоволено.

Передано справу в частині позовних вимог Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди до Дніпровського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд вказаних позовних вимог.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №216/2480/18 позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) матеріальну шкоду в розмірі необхідних витрат на ремонт пошкодженого ОСОБА_1 транспортного засобу - 87 245,58 грн. (вісімдесят сім тисяч двісті сорок п`ять гривень п`ятдесят вісім копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №216/2480/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року в адміністративній справі №216/2480/18 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року в адміністративній справі №216/2480/18 залишено без змін.

01.09.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, в якій заявник просить суд переглянути рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року по справі №216/2480/18 за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заяви зазначено, що у 2025 році Департамент патрульної поліції знову звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (справа №160/4728/25), в якому просив: визнати дії за наслідком яких ОСОБА_1 будучи суб`єктом владних повноважень за наслідком дорожньо-транспортної пригоди завдав Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди протиправними та стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції матеріальну шкоду у розмірі необхідної витрати на ремонт пошкодженого позивачем транспортного засобу 105812,81 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року, у задоволенні позову відмовлено (справа №160/4728/25) . Постановою Верховного Суду від 29.12.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі №160/4728/25 за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення матеріальних збитків. У межах обох справ №216/2480/18 та №160/4728/25 розглядалися події стосовно одного і того ж ДТП, у зв`язку з чим виникли вимоги у позивача стосовно шкоди. Судові рішення по справі №160/4728/25: постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року; ухвала Верховного Суду від 12 грудня 2025 року, під час прийняття постанови Третім апеляційним адміністративним судом від 20.11.2024 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 по справі №216/2480/18 не було відомо та не могло бути відомо. Вказані судові рішення є нововиявленими обставинами у межах справи №216/2480/18. У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року вказано: «Суд враховує ту обставину, що позивач звернувся до суду у 2018 році в порядку цивільного судочинства і лише з підстав закриття провадження у справі у 2025 році змушений був подати адміністративний позов, проте норми чинного законодавства мають пресічний строк матеріальної відповідальності, який обраховується з дня виявлення завданої шкоди.» Після постановлення судових рішень апеляційною та касаційною інстанціями у межах справи №160/4728/25 стали відомі обставини до чого призвело формальне збереження унікального номеру справи 216/2480/18, а саме до формального збереження дати звернення Позивача до суду, а саме 3-х років з дня виявлення завданої шкоди. Фактичне ж звернення Позивача до суду було поза межами 3-х річного строку. Тобто судові рішення постановленні у межах справи №160/4728/25 вказали що існують обставини щодо формального збереження унікального номеру справи та його наслідки, а саме не застосування 3-х річного строку з дня виявлення шкоди до суду. Раніше вказані обставини, а саме до чого може призвести збереження унікального номеру справи, позивачу не були відомі.

Ухвалою від 07 вересня 2026 року суд відкрив провадження за нововиявленими обставинами та ухвалив розглядати заяву за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 05.10.2026 року о 10:30.

Від Департаменту патрульної поліції надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в яких зазначено, що у заяві заявник як нововиявлені обставини зазначає постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 року та ухвалу Верховного Суду від 29.12.2025 року. Однак наведені заявником документи є судовими рішеннями, ухваленими після постановлення судового рішення у даній справі, а тому не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні статті 361 КАС України. Нововиявленою обставиною може бути виключно факт, який існував на момент розгляду справи, однак не був і не міг бути відомий суду та учасникам справи. Судове рішення не є фактом, а є результатом правової оцінки вже існуючих та досліджених обставин. Фактично заявник намагається прирівняти нове судове рішення до нововиявленої обставини, що суперечить правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Посилання заявника на те, що відповідні обставини не були встановлені судом, не відповідають матеріалам справи. Під час розгляду справи судом були встановлені та досліджені всі істотні обставини, необхідні для вирішення спору, зокрема: дата виникнення спірних правовідносин; дата дорожньо-транспортної пригоди; дата звернення позивача до суду; обставини передачі справи за належною юрисдикцією; процесуальний рух справи; обставини, пов`язані із перебігом строків звернення до суду. Саме зазначені обставини були предметом дослідження суду та отримали відповідну правову оцінку. Отже, заявник не навів жодної фактичної обставини, яка існувала під час розгляду справи, однак не була встановлена судом. Фактично заявник висловлює лише незгоду із правовими висновками суду, що не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. З аналізу заяви вбачається, що заявник не посилається на нові фактичні обставини, які існували на час розгляду справи, але не були відомі суду. Натомість заявник фактично просить суд повторно оцінити правильність застосування норм матеріального та процесуального права, повторно надати оцінку строкам звернення до суду, а також повторно оцінити процесуальні наслідки передачі справи за належною юрисдикцією. Однак такі доводи свідчать лише про незгоду заявника з правовими висновками суду. Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не призначений для повторного перегляду вже встановлених судом фактів або повторної оцінки доказів.

Ухвалою суду від 02.10.2026 року заяву представника відповідача (заявника) про проведення у справі №216/2480/18 судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Допущено до участі представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 05 жовтня 2026 року об 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.

В судове засідання призначене на 05.10.2026 року з`явився представник відповідача (заявника).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача (заявника) підтримав позицію викладену у заяві, та зазначив, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Істотними та нововиявленими обставинами, на думку представника відповідача, є постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі №160/4728/25 за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення матеріальних збитків.

Розглянувши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Статтею 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, на який як на підставу перегляду посилається заявник, встановлено, що однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд зауважує, що за своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

З аналізу наведеної статті слідує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, і обставини мали існувати на момент ухвалення рішення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Отже, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову.

Заявник як на підставу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, що у 2025 році Департамент патрульної поліції знову звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (справа №160/4728/25), в якому просив: визнати дії за наслідком яких ОСОБА_1 будучи суб`єктом владних повноважень за наслідком дорожньо-транспортної пригоди завдав Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди протиправними та стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції матеріальну шкоду у розмірі необхідної витрати на ремонт пошкодженого позивачем транспортного засобу 105812,81 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року, у задоволенні позову відмовлено (справа №160/4728/25) .

Постановою Верховного Суду від 29.12.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі №160/4728/25 за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення матеріальних збитків.

У межах обох справ №216/2480/18 та №160/4728/25 розглядалися події стосовно одного і того ж ДТП, у зв`язку з чим виникли вимоги у позивача стосовно шкоди.

Відтак, на думку заявника, висновок викладений у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі №160/4728/25 (щодо пресічного строку матеріальної відповідальності) та постанова Верховного Суду від 29.12.2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №160/4728/25 фактично є нововиявленою обставиною у межах справи №216/2480/18.

З цього приводу, суд зазначає, що рішенням суду у зазначеній справі була надана оцінка всім фактичним обставинам, які мали значення для цієї справи (дата виникнення спірних правовідносин; дата дорожньо-транспортної пригоди; дата звернення позивача до суду; обставини передачі справи за належною юрисдикцією; процесуальний рух справи; обставини, пов`язані із перебігом строків звернення до суду), у зв`язку з чим підстави для перегляду справи за нововиявленими обставинами, передбачені пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Суд також зазначає, що по суті всі доводи заявника, викладені ним у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами фактично зводяться до незгоди з прийнятим судом рішенням, яке набрало законної сили, та намаганням здійснити переоцінку доказів, повторно оцінити правильність застосування норм матеріального і процесуального права, проте це також не є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами відповідно частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду судового рішення, не є нововиявленими в розумінні положень ч. 2 ст. 361 КАС України, а відтак не є підставою для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.

Згідно з п.1 ч.4 ст.368 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Положеннями ч.1, ч.2 ст.369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

З огляду на те, що заява не містить у собі посилань на істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року в адміністративній справі №216/2480/18.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 365, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами в адміністративній справі №216/2480/18 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 08.10.2026 року.

Суддя Н.В. Турлакова