Ухвала суду № 140459606, 07.10.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/709/26 Провадження №2/478/495/2026У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

07.10.2026 року с-ще Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Миколаївської обласної прокуратури про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

В с т а н о в и в:

31.03.2026 року позивач ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Заливчий Ярослав Валерійович звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Миколаївської обласної прокуратури про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року провадження у справі було відкрито, до розгляду призначено розгляд по суті у порядку загального позовного провадження, признечено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 07 вересня 2026 року о 10 год 00 хв.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Казанківського районного суду Миколаївської області №19 від 21 вересня 2026 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2026 року матеріали даної цивільної справи передано 24 вересня 2026 року на розгляд судді Іщенко Х.В. у зв`язку з відрахуванням судді Томашевського О.О. зі штату Казанківського районного суду Миколаївської області 23 вересня 2026 року з підстав призначення його на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

В матеріалах справи є заява судді Іщенко Х.В. про самовідвід з тієї підстави, що вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 у справі №478/501/17-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, визнано невинним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України та ч. ч. 2,3 ст. 186 КК України та виправдано. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01.12.2022 вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 стосовно ОСОБА_1 в частині засудження за ст. 356 КК України скасовано. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 356 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції від 05.04.2001 року, зі змінами внесеними Законами № 245-VII від 16.05.2013, № 1183-VII від 08.04.2014) у зв`язку з закінченням строків давності. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. В іншій частині вирок суду залишено без змін. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з Державного бюджету України 1 500 000 грн моральної шкоди та стягнути з Державного бюджету Україна на його користь 30000,00 грн. матеріальної шкоди та витрати на правову допомогу, у зв`язку з чим 28.05.2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Заливчий Я.В. звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Миколаївської обласної прокуратури про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, де інтереси обвинуваченого нині позивача у цій справі ОСОБА_1 представляв адвокат Гелахвіїдзе Джондо Романович. Дана особа раніше надавала судді професійну правничу допомогу та представляла її інтереси у її особистих справах в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду справи № 9901/79/19 та № 9901/3/19, а також надає і далі юридичну допомогу по особистим справам судді, тому вона не може розглядати справу і підлягає самовідводу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 ЦПК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.

ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Бусчемі проти Італії»), від судових органів вимагається максимальна обачність для збереження іміджу неупередженості. Наявність позапроцесуальних відносин (надання правничої допомоги судді особисто) з представником однієї зі сторін може викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у безсторонності головуючого. Згідно з поясненнями судді Іщенко Х.В. від 07.10.2026 року , наданами на аргументування підстав для самовідводу вбачається, що вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 у справі №478/501/17-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, визнано невинним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України та ч. ч. 2,3 ст. 186 КК України та виправдано. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01.12.2022 вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 стосовно ОСОБА_1 в частині засудження за ст. 356 КК України скасовано. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 356 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції від 05.04.2001 року, зі змінами внесеними Законами № 245-VII від 16.05.2013, № 1183-VII від 08.04.2014) у зв`язку з закінченням строків давності. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. В іншій частині вирок суду залишено без змін, у зв`язку з чим 28.05.2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Заливчий Я.В. звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Миколаївської обласної прокуратури про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокуратури, де інтереси обвинуваченого нині позивача у цій справі ОСОБА_1 представляв адвокат Гелахвіїдзе Джондо Романович. Дана особа раніше надавала судді професійну правничу допомогу та представляла її інтереси у її особистих справах в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду справи № 9901/79/19 та № 9901/3/19, а також надає і далі юридичну допомогу по особистим справам судді. Тому враховуючи те, що довіра до суду є однією із ознак, які впливають як на якість судочинства так і на утвердження поваги громадян до закону і судової влади, для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді при вирішенні даної справи та забезпечення права сторін на справедливий суд, вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.

Керуючись ч. 1 ст. 36, 40, 41 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

Заяву судді Іщенко Христини Валеріївни про самовідвід, - задовольнити.

Відвести суддю Іщенко Христину Валеріївну від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Миколаївської обласної прокуратури про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Миколаївської обласної прокуратури про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-передати до канцелярії суду для вирішення питання про її повторний розподіл відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Х.В. Іщенко