Рішення № 140459173, 08.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12538/26

2/760/15684/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30.08.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 30.08.2025- 100001511. Відповідно до умов кредитного договору відповідачці надано кредит у розмірі 2000,00 грн. на строк 154 дні з дати його надання, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, встановленому Договором. В подальшому між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Додаткові договори від 02.09.2025 року, від 11.09.2025 року, від 12.09.2025 року, від 17.09.2025 року та від 18.09.2025 року. Загальна сума кредиту, наданого відповідачці на підставі вказаних Договорів становить 7000,00 грн. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 22460,00 грн., що складається з: тіла кредиту - 7000,00 грн. та процентів - 7270,00 грн.; комісії, пов`язаної з наданням кредиту - 210,00 грн.; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 980,00 грн.; відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України - 7000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказаною ухвалою відповідачці встановлено строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачці за зареєстрованим місцем її проживання. Відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася. Заяв, клопотань від відповідачки до суду не надходило.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

30 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферта) № 30.08.2025-100001511 в електронній формі.

Відповідно до п. 2.1. пропозиції (оферти), Електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію"

Згідно з пунктом 2.2. пропозиції (оферти), Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця, 2.2.2. заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем, 2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до заявки ОСОБА_1 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 30.08.2025 року, позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума Кредиту - 2000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 154 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 30.01.2026; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 7% від суми Кредиту та дорівнює 140 грн. 00 коп., нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 140 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту данного договору - "проценти річних"). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: НОМЕР_1.

Зазначені вище електронні документи підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е155.

На виконання умов Кредитного договору № 30.08.2025-100001511 від 30.08.2025 року ТОВ «Споживчий центр» було надано відповідачці кредит у розмірі 2000,00 гривень. Грошові кошти перераховані 30.08.2025 року безготівковим переказом на рахунок відповідачки за допомогою платіжної системи i.Pay.ua, що підтверджується Довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-1903 від 19.03.2026 року. У довідці зазначено про успішне перерахування коштів 30.08.2025 року о 15:36:02 в сумі 2000,00 на платіжну картку клієнта: НОМЕР_1 (номер транзакції в системі iPay.ua - 848329591, призначення платежу: Видача за договором кредиту №30.08.2025-100001511).

В подальшому, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 були укладені Додаткові договори (оферта) до Кредитного договору (кредитної лінії) від 02.09.2025 року, від 11.09.2025 року, від 12.09.2025 року, від 17.09.2025 року, від 18.09.2025 року, згідно з якими сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити суму кредиту. За умовами цих Додаткових договорів загальна сума кредиту складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За цими Додатковими договорами відповідачці було надано наступні 5 (п`ять) траншів по 1000,00 грн. кожний. При цьому змінився строк кредитування, як вбачається з графіку платежів до Додаткового договору від 18.09.2025 року, дата повернення кредиту - 16 січня 2025 року, комісія, пов`язана з наданням чергового Траншу становила 7% від суми такого Траншу (70,00 грн. за кожний), комісія за обслуговування з дати укладення кожного Додаткового Договору встановлювалася у розмірі 210,00 грн., 280,00 грн., 350,00 грн., 420,00 грн., 490,00 грн. відповідно.

Загальна сума отриманого відповідачкою кредиту за Договором №30.08.2025-100001511 від 30.08.2025 з урахуванням Додаткових договорів склала 7000,00 грн.

Грошові кошти за вказаними Додатковими договорами від 02.09.2025 року, від 11.09.2025 року, від 12.09.2025 року, від 17.09.2025 року, від 18.09.2025 року були перераховані безготівковим переказом на рахунок відповідачки (картка № НОМЕР_1 ) за допомогою платіжної системи i.Pay.ua, що підтверджується Довідками Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», а саме довідкою №1-1903 від 19.03.2026 року (02.09.2025 року перераховано кошти в сумі 1000,00 грн.), Довідкою №1-1903 від 19.03.2026 року (11.09.2025 року перераховано кошти в сумі 1000,00 грн.), довідкою №1-1903 від 19.03.2026 року (12.09.2025 року перераховано кошти в сумі 1000,00 грн.), довідкою №1-1903 від 19.03.2026 року (17.09.2025 року перераховано кошти в сумі 1000,00 грн.) та довідкою №1-1903 від 19.03.2026 року (18.09.2025 року перераховано кошти в сумі 1000,00 грн.).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором 30.08.2025-100001511 від 30.08.2025 року, станом на 17.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 22460,00 грн., з яких: основний борг (тіло кредиту) - 7000,00 грн.; залишок відсотків - 7270,00 грн.; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 7000,00 грн.; залишок комісій - 1190,00 грн. Як вбачається з розрахунку, відсотки за користування кредитом нараховані з 30.08.2025 року по 16.01.2026 року включно (з 30.08.2025 по 05.12.2025 включно за ставкою 1,0% в день, з 06.12.2025 по 16.01.2026 за ставкою 0,5% в день). При цьому, 12.09.2025 року відповідачкою було сплачено в рахунок погашення заборгованості 690,00 грн.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За правилами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як визначено статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у зв`язку з укладенням кредитного договору № 30.08.2025-100001511 від 30.08.2025 року та Додаткових договорів до нього від 02.09.2025 року, від 11.09.2025 року, від 12.09.2025 року, від 17.09.2025 року, від 18.09.2025 року.

Загальна сума кредиту, яку отримала відповідачка, склала 7000,00 грн., факт отримання вказаної суми підтверджено матеріалами справи.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті. ОСОБА_1 було повідомлено про умови та правила надання кредиту фінансовою установою, а також розмір відсотків за його користування, однак відповідачка не виконала обов`язок з повернення кредитних коштів і кредитодавець вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 становить 22460,00 грн., з яких: основний борг (тіло кредиту) - 7000,00 грн.; залишок відсотків - 7270,00 грн.; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 7000,00 грн.; залишок комісій - 1190,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість та правильність розрахунку заборгованості за відсотками, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Як вбачається з Додаткового договору від 18.09.2025 року до Договору № 30.08.2025-100001511 від 30.08.2025 року, дата повернення кредиту - 16 січня 2026 року.

Судом установлено, що відсотки нараховані кредитодавцем виключно в межах строку кредитування. Після 16.01.2026 року нарахування відсотків за договором не здійснювалося. Арифметичний розрахунок заборгованості за сумою кредиту та за відсотками перевірено судом, він є належним, обґрунтованим, відповідає умовам договору та матеріалам справи, здійснений з урахування сплаченої відповідачкою суми у розмірі 690,00 грн., а тому приймається судом.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала, не заперечила факти укладання кредитного договору та додаткових договорів до нього, отримання кредиту, не спростувала розрахунку та розміру боргу, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачкою не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову, відтак позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та відсотків за його користування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення комісії суд зазначає наступне.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Такі висновки суду зроблено у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) та від 13 липня 2022 року у справі 363/1834/17 (провадження №14-53цс21).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з умов кредитного договору та Додаткових договорів до нього, комісія за видачу кредиту становить 140 грн. (7% від суми кредиту), за видачу кожного наступного траншу комісія становить 70,00 грн. (7% від суми траншу). Таким чином комісія за видачу кредиту в загальному розмірі становить 490,00 грн. (140,00 грн. +70,00 грн. + 70,00 грн. + 70,00 грн. + 70,00 грн. + 70,00 грн.).

Разом із цим з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем 30.08.2025 року за видачу кредиту була нарахована комісія в сумі 140,00 грн., 02.09.2025 року нарахована комісія в сумі 70,00 грн. за надання другого траншу , а 11.09.2025 року - в сумі 70,00 грн. за видачу третього траншу, що в загальному розмірі склало 280,00 грн. 12.09.2025 року відповідачкою були внесені кошти в сумі 690,00 грн., частина з яких пішла на погашення нарахованої цієї комісії в сумі 280,00 грн.

Таким чином суд доходить висновку, що комісія за видачу кредиту є обґрунтованою, проте стягненню підлягає в сумі 210,00 грн. (490,00 грн. - 280,00 грн.), що залишилась невідшкодованим з урахуванням внесеного відповідачкою платежу.

Решта нарахованої комісії відповідно до умов кредитного договору та Додаткових договорів до нього є комісією за обслуговування кредитної заборгованості

З огляду на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, суд доходить висновку, що встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачці. Отже вимоги в частині стягнення додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 980,00 грн. (1190,00 грн. - 210,00 грн.) не підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем відсотків за ст. 625 ЦК України в розмірі 7000,00 гривень суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що бржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

Отже, у період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, відтак позивачеві слід відмовити у стягненні відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 7000,00 гривень.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача частково, шляхом стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 30.08.2025-100001511 від 30.08.2025 року в розмірі 14480 грн. (7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7270,00 грн. - заборгованість за відсотками; 210,00 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту). У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідачки відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 7000,00 грн. та комісії нарахованої за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 980,00 грн., слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

З огляду на те, що позов задоволено на 64,47 % (14480,00 грн із заявлених 22460,00 грн), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1716,45 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 205, 207, 627, 628, 634, 639, 1054 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 30.08.2025-100001511 від 30.08.2025 року у розмірі 14480 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 45 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 08.10.2026.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Н.В. Сердюк