Рішення № 140459164, 07.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/11889/26

В справі 760/31712/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

07 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

05 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10003923848 від 12 червня 2021 року у розмірі 27.136,63 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 12 червня 2021 року Відповідач з використанням сервісу онлайн-кредитування https://cashberry.com.ua/ подав заявку на отримання кредиту, яка знаходиться в його особистому кабінеті на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор). Договір підписано Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що, на думку Позивача, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, підтверджує прийняття Відповідачем умов договору про надання споживчого кредиту № 10003923848 від 12 червня 2021 року (далі - Кредитний договір). Позивач посилається також на презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Як зазначає Позивач, 12 червня 2021 року Відповідачу перераховано кредитні кошти на банківську картку в сумі 7.300,00 грн, що підтверджується листом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» від 02 серпня 2024 року № KHO-/55 та витягом з додатка до нього; з метою отримання первинного банківського документа Позивач заявив клопотання про витребування доказів.

Позивач зазначає, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, включаючи періоди пролонгації, за методом «факт/факт». Відповідач належним чином зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим 05 вересня 2022 року на підставі договору факторингу № 556/ФК-22 Первісний кредитор відступив Позивачу право вимоги за Кредитним договором. Найменування Первісного кредитора змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс» (код ЄДРПОУ 40284315). На підтвердження відступлення права вимоги Позивач надав договір факторингу, витяг з реєстру боржників та платіжні інструкції.

Згідно з договором факторингу заборгованість Відповідача становить 27.136,63 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7.300,00 грн, заборгованість за відсотками - 19.836,63 грн, заборгованість за комісією та пенею - 0,00 грн. Позивач вважає, що кредитор може розраховувати на проценти за кредитом за весь час до його повернення незалежно від закінчення строку дії договору, посилаючись на постанову від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17. Позивач повідомляв Відповідача про відступлення права вимоги та направив йому досудову вимогу про сплату заборгованості.

Позивач також просить стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6.000,00 грн, розгляд справи здійснювати без участі його представника, а в разі неявки Відповідача - ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує.

05 грудня 2024 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В. 06 грудня 2024 року суд отримав відповідь з Реєстру територіальної громади міста Києва щодо місця реєстрації Відповідача.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року в Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» витребувано інформацію про емітування на ім`я Відповідача платіжної картки № НОМЕР_2 та виписку з карткового рахунку, а в Національного банку України - інформацію щодо банку-емітента. На виконання цієї ухвали надійшли лист Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» від 25 червня 2026 року № 8110-490/П, з якого вбачається, що Відповідачу емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , та лист Національного банку України від 02 липня 2026 року, згідно з яким BIN 535466 використовувався для емісії платіжних карток Акціонерним товариством «ОКСІ Банк».

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року, у зв`язку з тим, що витребувана виписка не охоплювала дату спірної операції, в Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» повторно витребувано виписку з карткового рахунку Відповідача за період з 12 червня 2021 року по 14 червня 2021 року. На виконання цієї ухвали надійшов лист Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» від 15 вересня 2026 року № 1410-663/П з випискою.

Відповідач, зареєстроване місце проживання якого невідоме, викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України. Відповідно до цієї норми з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У судове засідання 07 жовтня 2026 року сторони не з`явилися. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки всі зазначені умови наявні, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалено провести заочний розгляд справи (стаття 281 ЦПК України). У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи. Неподання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 14839 з лімітом кредитної лінії 40.000,00 грн та 12 червня 2021 року - Спеціальні умови № 10003923848 до нього (далі разом - Договір). Згідно з пунктом 1.3 договору кредитної лінії для отримання кредиту Позичальник подає заяву про надання кредиту, а в разі позитивного рішення сторонами укладаються Спеціальні умови, які відповідно до пункту 3.1 Спеціальних умов є невід`ємною частиною договору. Відповідно до пункту 9.10 договору кредитної лінії договір і Спеціальні умови вважаються укладеними з моменту їх підписання електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який направляється на номер мобільного телефону Позичальника.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону).

За правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер (або тільки цифр чи тільки літер), яку заявник отримує, зокрема, у вигляді SMS-коду, надісланого на телефон; договір, підписаний позичальником за допомогою такого одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.

Суд зауважує, що в наданих копіях оферти та акцепту поле підпису Позичальника містить лише напис «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором» без відображення самого ідентифікатора, а довідки про ідентифікацію Позичальника матеріали справи не містять. Тому висновок про укладення Договору суд робить на підставі сукупності інших доказів.

У Договорі зазначено персональні дані Позичальника: паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 05 жовтня 2010 року, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_5 .

Згідно з листом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» від 02 серпня 2024 року № KHO-/55 та витягом з додатка до нього 12 червня 2021 року о 15 год 46 хв 19 с успішно здійснено транзакцію з видачі кредиту в сумі 7.300,00 грн на картку НОМЕР_6 . Витребуваними судом доказами встановлено, що платіжну картку № НОМЕР_6 емітовано Акціонерним товариством «ОКСІ Банк» на ім`я ОСОБА_1 (лист від 25 червня 2026 року № 8110-490/П, лист від 15 вересня 2026 року № 1410-663/П), а з виписки з його карткового рахунку вбачається, що 12 червня 2021 року на картку зараховано переказ 7.300,00 грн з описом «CASHBERRY*A2C», тобто від сервісу Кредитодавця, назва якого зазначена в Договорі (https://cashberry.com.ua), у сумі, визначеній пунктом 1.1.1 Спеціальних умов.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідач у подальшому тричі - 11 липня 2021 року, 27 липня 2021 року та 09 серпня 2021 року - сплачував Кредитодавцю по 1.401,00 грн на погашення процентів з метою продовження строку кредиту, що свідчить про визнання ним Договору та схвалення правочину.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір є укладеним, а факт отримання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 7.300,00 грн - доведеним.

Щодо зміни найменування Первісного кредитора та переходу права вимоги

Наказом від 15 квітня 2024 року № 15-04-2024-1, виданим на підставі протоколу загальних зборів учасників від 12 квітня 2024 року № 2024-04-12-1, найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс». Ідентифікаційний код юридичної особи (40284315) не змінився, тому зміна найменування не є зміною особи кредитора.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Підпунктом 4 пункту 5.1 договору кредитної лінії передбачено право Кредитодавця укладати договори відступлення права вимоги або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Позичальника.

05 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу № 556/ФК-22, відповідно до пункту 4.1 якого право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог. Згідно з витягом з Реєстру прав вимог (додаток № 1 до договору факторингу) Позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за кредитним договором № 10003923848 від 12.06.2021 із загальною заборгованістю 27.136,63 грн, з яких тіло кредиту - 7.300,00 грн, відсотки - 19.836,63 грн. Фінансування за договором факторингу у розмірі 2.976.000,00 грн (пункт 3.1.1) сплачено Позивачем платіжними інструкціями від 06 вересня 2022 року № 2474 (1.488.000,00 грн), від 12 вересня 2022 року № 2493 (744.000,00 грн) та від 20 вересня 2022 року № 2544 (744.000,00 грн).

Отже, Позивач набув право вимоги до Відповідача за Договором. Водночас відповідно до статті 514 ЦК України обсяг прав Позивача не може перевищувати обсягу прав Первісного кредитора, а тому правомірність кожної складової заборгованості суд перевіряє виходячи з умов Договору та вимог закону.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З розрахунку заборгованості вбачається, що всі три платежі Відповідача (по 1.401,00 грн) зараховано в погашення процентів, а в погашення тіла кредиту коштів не надходило. Строк кредитування сплив (мотиви наведено нижче). Доказів повернення кредиту Відповідач суду не надав.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7.300,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Пунктами 1.1.2-1.1.4 Спеціальних умов визначено первинний строк кредиту - 30 календарних днів, процентну ставку - 1,37 % в день, базову процентну ставку - 2,37 % в день; графіком розрахунків передбачено повернення 7.300,00 грн та сплату процентів 3.000,30 грн 12 липня 2021 року. Відповідно до пункту 3.3 договору кредитної лінії у разі користування кредитом понад строк, встановлений Спеціальними умовами або Угодами про продовження, більш ніж на 3 календарних дні особливі умови, встановлені для Позичальника Програмою лояльності, втрачають силу, застосовується Базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування кредитом (у разі наявності Угоди про продовження - за період останньої Угоди про продовження) підлягають перерахуванню за Базовою процентною ставкою. Розділом 4 договору кредитної лінії передбачено можливість продовження строку кредиту Угодою про продовження, яка укладається шляхом сплати Позичальником Платежу.

З розрахунку заборгованості та додаткових угод про зміну умов Договору вбачається таке. За первинний строк кредиту Кредитодавець нараховував проценти по 100,01 грн на день (7.300,00 грн х 1,37 %). 11 липня 2021 року Відповідач сплатив 1.401,00 грн, і додатковою угодою від 11 липня 2021 року строк кредиту продовжено до 26 липня 2021 року. 27 липня 2021 року Відповідач сплатив 1.401,00 грн, і додатковою угодою від 27 липня 2021 року строк кредиту продовжено до 10 серпня 2021 року. 09 серпня 2021 року Відповідач сплатив ще 1.401,00 грн, однак додатковою угодою від 09 серпня 2021 року строк кредиту визначено так само - «до 10/08/2021 року».

Отже, Відповідач вчиняв активні дії, спрямовані на пролонгацію, - тричі сплачував платежі, передбачені Договором для продовження строку кредиту. Тому періоди продовження в межах погоджених сторонами строків є частиною строку кредитування, а проценти за ці періоди підлягають стягненню за первісною незбільшеною ставкою.

Водночас доказів продовження строку кредиту понад 10 серпня 2021 року Позивач не надав: єдиний документ, яким оформлено останнє продовження, - додаткова угода від 09 серпня 2021 року - визначає строк кредиту до 10 серпня 2021 року. Сам по собі розрахунок заборгованості, складений Первісним кредитором, такого доказу не замінює. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Тому суд виходить з того, що строк кредитування сплив 10 серпня 2021 року.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 12 червня 2021 року по 10 серпня 2021 року включно Кредитодавець нарахував проценти за 58 днів по 100,01 грн, тобто 5.800,58 грн. Зазначена ставка не перевищує ставок, погоджених Спеціальними умовами та додатковими угодами. З цієї суми Відповідач сплатив 4.203,00 грн (1.401,00 грн х 3), а отже, заборгованість за процентами в межах строку кредитування становить 1.597,58 грн, що відповідає загальному боргу за розрахунком Кредитодавця станом на 10 серпня 2021 року (8.897,58 грн - 7.300,00 грн).

Решту заявлених процентів у розмірі 18.239,05 грн нараховано після спливу строку кредитування, а саме: 1.400,14 грн - за період з 11 серпня 2021 року по 24 серпня 2021 року по 100,01 грн на день; 1.095,00 грн - донарахування 24 серпня 2021 року за базовою ставкою за 15 днів періоду, який Кредитодавець вважав останнім продовженням (по 73,00 грн на день); 15.743,91 грн - за період з 25 серпня 2021 року по 23 листопада 2021 року (91 день) за базовою ставкою 2,37 % по 173,01 грн на день на прострочене тіло кредиту.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України; після цього права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України. Аналогічного висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18). Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому доводи Позивача про право кредитора на проценти до дня фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії договору суд відхиляє. Договірна умова про нарахування процентів після спливу строку кредитування права на їх стягнення не створює, а вимог на підставі статті 625 ЦК України Позивач не заявляв.

Крім того, донарахування процентів за базовою ставкою 2,37 % замість 1,37 % зумовлене виключно простроченням Позичальника, що прямо випливає з пункту 3.3 договору кредитної лінії. Відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» «у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті». Договір укладено 12 червня 2021 року, тобто до 22 січня 2024 року включно, а прострочення допущено в період, визначений цією нормою. Застереження пункту 3.3 договору кредитної лінії про те, що застосування базової ставки не є зміною процентної ставки, цього висновку не спростовує, оскільки правова природа нарахування визначається його підставою, а не найменуванням у договорі.

Отже, підстав для стягнення процентів у розмірі 18.239,05 грн немає.

З огляду на викладене вимога про стягнення процентів за користування кредитом підлягає задоволенню частково - у розмірі 1.597,58 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» підлягають частковому задоволенню - на суму 8.897,58 грн, з яких тіло кредиту - 7.300,00 грн, проценти за користування кредитом - 1.597,58 грн. У стягненні процентів у розмірі 18.239,05 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 04 грудня 2024 року № 7390-8376-3297-5156. Позов задоволено на 32,79 % (8.897,58 грн / 27.136,63 грн), тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 794,26 грн.

Згідно з частиною третьою статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої - третьої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті; для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг). Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивачем подано договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01 квітня 2024 року, укладений з адвокатом Білецьким Б.М., додаткову угоду № 10003923848 від 16 вересня 2024 року щодо представництва у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , детальний опис робіт (наданих послуг) та акт від 16 вересня 2024 року на суму 6.000,00 грн. Згідно з актом адвокатом надано такі послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання консультацій (1,5 години) - 2.250,00 грн, складання позовної заяви, у тому числі попереднього розрахунку судових витрат (3 години) - 3.000,00 грн, формування додатків до позовної заяви (1 година) - 750,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виснувала, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України не заявляв. Враховуючи, що позов задоволено на 32,79%, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1.967,28 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12 та пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 128, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 10003923848 від 12 червня 2021 року у розмірі 8.897 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн 58 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 7.300,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 1.597,58 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 18.239,05 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 794 (сімсот дев`яносто чотири) грн 26 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1.967 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят сім) грн 28 коп.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання невідоме; остання відмова адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: