Ухвала суду № 140458301, 09.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15828/26

Провадження №: 2/755/12201/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

"09" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, у складі головуючого судді - Хромової О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь Трейдінг», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Акрополь Трейдінг», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошових коштів.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами першою, другою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Статтею 175, 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).

Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачем ОСОБА_1 заявлено такі вимоги:

1)Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Акрополь Трейдінг»;

2)Зобов`язати ТОВ «Акрополь Трейдінг» видати ОСОБА_1 копію наказу про звільнення та належно оформлену трудову книжку;

3)Стягнути з ТОВ «Акрополь Трейдінг» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки;

4)Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві внести відомості про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Акрополь Трейдінг» до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також частиною п`ятою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно із частинами першою, другою статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до вимог пункту 8 частини третьої статті

175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 зазначає, що перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Акрополь Трейдінг», водночас, до матеріалів позовної заяви не долучено копії трудової книжки ОСОБА_1 , копії наказів про прийняття на роботу чи копії відповідного трудового договору, займану посаду також не зазначено.

Про неможливість надання вказаних документів позивач не зазначає.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати документи, що підтверджують обґрунтування заявлених позовних вимог або докази неможливості надання таких документів.

Також суд звертає увагу позивача на таке.

Розпорядження своїм правом на захист є припис цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.

Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.

Суд звертає увагу позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.

Спосіб захисту порушеного права обирає позивач, а суд захищає порушене право позивача з урахуванням ефективного способу захисту та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Слід звернути увагу позивача на те, що прохальна частина позовної заяви має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чіткою та конкретною, сформульованою відповідно до суті позову.

Тобто, це та частина позову, яка відображає звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов`язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспореного чи невизнаного права.

Прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить вимогу про визнання трудових відносин припиненими, водночас позивач не зазначає відповідну підставу припинення трудового договору відповідно до положень Кодексу законів про працю України та дату, з якої трудові відносини слід вважати припиненими.

Викладене також стосується вимоги про стягнення з ТОВ «Акрополь Трейдінг» компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Так, пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Водночас, позивачем не зазначено ціну позову (суму до стягнення) та не надано обґрунтованого розрахунку, не зазначено кількість днів невикористаної щорічної основної чи додаткової відпустки, тощо, вимогу не конкретизовано.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід конкретизувати позовні вимоги та викласти прохальну частину позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладеного у даній ухвалі, надати обґрунтований розрахунок суми до стягнення, що відповідає сумі компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Також суд звертає увагу позивача на таке.

За приписами частини першої статті 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, саме останній є особою, яка є процесуальним суб`єктом, який на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушив його права та до якого позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов) звернувшись при цьому до органу суду.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношень, з приводу яких виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У відповідності до частини другої статті 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Отже, особа, визначена стороною у справі, має відповідати ознакам, властивим фізичним або юридичним особам, або бути державою.

Прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить вимогу зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві внести відомості про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Акрополь Трейдінг» до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування, що є самостійною позовною вимогою.

Поряд з цим, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві залучено до складу учасників справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних позовних вимог.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві також слід уточнити коло учасників справи та процесуальний статус кожного, з урахуванням заявлених вимог.

Також відповідно до пункту 7 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Всупере вимогам вказаної норми позивач не зазначає чи зверталася до відповідача ТОВ «Акрополь Трейдінг» із заявою про звільнення (припинення трудових відносин, розірвання трудового договору, контракту тощо), копії відповідної заяви з доказами направлення відповідачу та вручення до позовної заяви не долучено, про неможливість надання не зазначено.

Також позовна заява ОСОБА_1 всупереч вимогам пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України від

08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.

Як уже зазначалося раніше, позовна заява ОСОБА_1 містить самостійну немайнову вимогу про визнання трудових відносин припиненими та похідну вимоги про зобов`язання ТОВ «Акрополь Трейдінг» видати копію відповідного наказу про звільнення та трудової книжки.

Також позовна заява ОСОБА_1 містить вимогу про стягнення з ТОВ «Акрополь Трейдінг» сум, належних до виплати при звільненні (компенсації за невикористані щорічної відпустки), що є похідною вимогою майнового характеру.

Суд звертає увагу позивача, що частиною першою статті 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною є позовна вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги - основної.

Заявлені вимоги про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів залежать від вирішення основної вимоги про визнання трудових відносин припиненими, а тому є похідними. Водночас похідний характер таких вимог не позбавляє її статусу окремої позовної вимоги немайнового та майнового характеру відповідно.

Також позовна заява ОСОБА_1 містить самостійну вимогу до ГУ Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зобов`язання вчинити дії з внесення відомостей про припинення трудових відносин до державного реєстру.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при поданні позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру сума, що підлягає сплаті, становить 1 331,20 грн.

Позовна заява ОСОБА_1 містить три самостійні вимоги немайнового характеру, таким чином сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за такі вимоги складає 3 993,60 грн.

Підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як уже зазначалося раніше, позовна заява ОСОБА_1 містить одну самостійну вимоги майнового характеру. Ціну позову позивачем не визначено, суму до стягнення не конкретизовано.

Відповідно до частини другої статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Оскільки з долучених до матеріалів справи документів та з тексту самої позовної заяви не вбачається розмір заявленої позивачем суми до стягнення, суд позбавлений можливості встановити дійсну ціну позову.

Таким чином, позивачу слід визначитися з дійсною ціною позову та, виходячи з цього, сплатити судовий збір згідно із вимогами наведеного законодавства України, а у випадку, якщо на момент пред`явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, судовий збір попередньо визначається судом у сумі 16 640,00 грн, що відповідає 5 розмірам прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

До позовної заяви ОСОБА_1 долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору

На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що до 17 серпня 2026 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Внаслідок протиправних дій відповідача позбавлена можливості офіційно працевлаштуватися на нове місце роботи та отримувати заробітну плату. За період з січня по серпень 2026 року заробітна плата у позивача від трудової діяльності повністю відсутня. Інші доходи позивача мають разовий характер, пасивний, дрібний або цільовий характер, а саме: соціальна допомога при народженні дитини (по 860,00 грн щомісячно), орендна плата за земельну ділянку (29 553,24 грн одноразово), одноразова виплата за державними цінними паперами (3 960,00 грн), інші суми, що є дрібними банківськими нарахуваннями, кешбеки, бонуси.

Враховуючи відсутність будь-якого постійного трудового доходу, виховання малолітньої дитини, бездіяльність та ігнорування з боку роботодавця, що унеможливлює нове працевлаштування, майновий стан позивача не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Заявлена ОСОБА_1 вимога про визнання трудових відносин припиненими не входить до переліку вимог, за якими позивачі звільняються від сплати судового збору при зверненні до суду, відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Також за частиною першою статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

На вимогу позивача про проведення остаточного розрахунку при звільненні відповідно до статті

47 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті

5 Закону, не поширюється, оскільки вимога про зобов`язання провести остаточний розрахунок при звільненні не є вимогою про стягнення заробітної плати або поновлення на роботі у розумінні пунктом

1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).

За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для його зменшення чи розстрочення або повного звільнення від сплати.

В даному випадку, вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ним не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з даним позовом перешкоджає сплаті судового збору в установлених законодавством порядку і розмірі, при цьому навіть відсутність відомостей про доходи не є беззаперечним і достатнім доказом скрутного майнового стану позивача та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що позивач не може сплатити судовий збір, оскільки одночасно доведенню також підлягає відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, грошових коштів на банківських рахунках.

Поряд з цим, позивач самостійно зазначає, що отримує пасивний дохід у вигляді орендних платежів та виплату за цінними паперами. Слід також врахувати, що нарахування кешбеків, бонусів та інших банківських нарахувань проводиться банківськими установами внаслідок здійснення банківських операцій за певними категоріями в залежності від суми таких операцій, тобто, також є підтвердженням наявності та руху грошових коштів на банківських рахунках ОСОБА_1 . Окремо суд враховує, що до матеріалів клопотання не долучено відомостей про наявність у позивача рухомого чи нерухомого майна, заощаджень, інформації про банківські рахунки та їх стан, тощо.

Таким чином, судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачу слід надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA 478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь Трейдінг», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошових коштів, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова