Рішення № 140458288, 08.10.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1672/26

2/134/959/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 жовтня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі

головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

11 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10.11.2025-100000794 від 10 листопада 2025 року у розмірі 8550,00 грн, а також судові витрати пов`язані з розглядом справи 2662,40 грн судового збору, 120,18 грн витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10 листопада 2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 10.11.2025-100000794. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 2500,00 грн, строком на 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 14.06.2026 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9 % від суми кредиту та дорівнює 225,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 225,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за перший черговим періодом. 9. Комісія за обслуговування нараховується кредитом та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Денна процентна ставка 0,72%.

Відповідно до Договору від 10 листопада 2025 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 2500,00 гривень.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 8550,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2500,00 грн, по процентам в розмірі 3100,00 грн; 450,00 грн додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості); відсотків, нараховані по ст. 625 ЦК України - 2500,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену заборгованість та судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у сумі 120,18 грн.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання, призначене на 08 жовтня 2026 року сторони не з`явилися.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує щодо можливого розгляду справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 був належно повідомлений про час і місце судового розгляду, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. 08 жовтня 2026 року подав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, позов визнає та просить зменшити розмір судових витрат.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10 листопада 2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 10.11.2025-100000794.

Відповідно до умов Договору Позичальнику 10 листопада 2025 року надано кредит у розмірі 2500 грн, строком на 217 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 14.06.2026 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена; Процентна ставка «Стандарт»- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9 % від суми кредиту та дорівнює 225,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21ХХ-ХХХХ-7381.

Відповідно до Договору від 10 листопада 2025 року та довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1804 від 18.04.2026 року про перерахунок коштів, ТОВ «Споживчий центр» надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 2500,00 гривень на картку № НОМЕР_1 .

Своїм підписом на договорі відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився з усіма умовами, в тому числі й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії у разі їх наявності, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Договір № 10.11.2025-100000794 від 10 листопада 2025 року про надання кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Е634.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною і вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про її прийняття. Акцепт електронного договору може бути здійснений, зокрема, шляхом підписання електронного повідомлення чи електронної форми або вчинення дій, які відповідно до умов інформаційної системи свідчать про прийняття пропозиції.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до статті 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання 1) електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та / або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 10.11.2025-100000794 від 10 листопада 2025 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 8550,00 грн з яких: 2500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 3100,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 450,00 грн заборгованість по додатковій комісії (за обслуговування кредитної заборгованості); 2500,00 грн, заявлених позивачем як проценти (відповідальність), нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов договору за 217 днів користування кредитом за ставкою 1 % на день за період користування кредитом з 10 листопада 2025 року по 10 лютого 2026 року включно та за ставкою 0,5 % за період користування кредитом з 11 лютого 2026 року по 14 червня 2026 року включно.

Процентні ставки за користування кредитом у розмірі 1 % та 0,5 % за день передбачені умовами договору. Денна процентна ставка за договором становить 0,72 %. Питання про відповідність умов договору вимогам законодавства щодо граничного розміру денної процентної ставки суд оцінює з урахуванням установлених законом обмежень та умов укладеного договору.

Щодо вимог позивача про стягнення комісій суд зазначає таке.

Умовами кредитного договору № 10.11.2025-100000794 від 10 листопада 2025 року передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 225,00 грн, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 225,00 грн у кожному з двох наступних періодів, загальна сума якої становить 450,00 грн.

Вирішуючи питання про правомірність нарахування зазначених платежів, суд виходить із того, що відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит мають визначати, зокрема, загальні витрати за кредитом та платежі, які сплачує споживач у зв`язку з його отриманням і обслуговуванням.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору прямо передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 225,00 грн. Вказана комісія передбачена умовами договору та врахована у загальних витратах за споживчим кредитом. Матеріали справи не містять доказів того, що зазначена умова договору суперечить вимогам законодавства або що відповідач не був належним чином ознайомлений із нею під час укладення договору. За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення 225,00 грн комісії за надання кредиту.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд ураховує, що за змістом умов договору вона встановлена у фіксованому розмірі за кожний визначений договором період. При цьому матеріали справи не підтверджують, що за цю плату позивач надавав відповідачу окрему, конкретно визначену договором послугу, яка мала самостійну споживчу цінність і виходила за межі дій, необхідних кредитодавцю для ведення обліку кредиту та виконання власних договірних обов`язків.

Отже, сама назва платежу «комісія за обслуговування кредитної заборгованості» - не підтверджує наявності окремої послуги. За відсутності доказів надання такої послуги зазначений платіж фактично є платою за дії, що здійснюються кредитодавцем у власних інтересах у межах виконання кредитного договору, а тому не може бути покладений на споживача лише на підставі відповідної умови договору.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що вимога про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 450,00 грн не підлягає задоволенню.

Як вбачається із розрахунку заборгованості наданим позивачем відповідач 03.03.2026 року здійснив оплату за зазначеним договором в розмірі 1000,00 гривень (тому твердження позивача в позовній заяві, що відповідач 03.03.2026 року здійснив оплату в сумі 2000,00 грн не знайшло підтвердження). За рахунок зазначеної суми позивач зарахував 775,00 грн у рахунок погашення процентів за користування кредитом, а 225,00 грн - у рахунок погашення комісії. Оскільки суд дійшов висновку, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає стягненню, сплачені відповідачем 225,00 грн не можуть бути зараховані в рахунок погашення такої комісії, а тому підлягають зарахуванню в рахунок погашення процентів за користування кредитом. Як вбачається станом на 03.03.2026 року проценти за користування кредитом становили 2587,50 грн, а тому із врахування оплати відповідачем 03.03.2026 року проценти станом на 03.03.2026 року становили 1587,50 грн (2587,50-1000).

Тому станом на 14 червня 2026 року (день закінчення користування кредитом) проценти за користуванням кредитом становили 2875,00 = 1587,50 + 1287,50 (проценти за користуванням кредитом за період з 04.03.2026 року по 14.06.2026 року включно).

Окрім того, як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення з ОСОБА_1 2500,00 грн, зазначених як відсотки, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. Щодо вказаної вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому зазначеним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивач, обґрунтовуючи вимогу про стягнення 2500,00 грн, посилається на те, що договір укладено 10 листопада 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» викладено у новій редакції, а пункт 6-1 виключено.

Однак наведені доводи позивача не спростовують дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який безпосередньо встановлює звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором настав у період дії воєнного стану в Україні, який на час розгляду справи не припинений та не скасований.

Отже, з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правові підстави для стягнення з відповідача 2500,00 грн, заявлених позивачем як відсотки, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, відсутні.

За таких обставин позовна вимога про стягнення 2500,00 грн відсотків, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи підтверджується, що 10 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 10.11.2025-100000794 шляхом акцептування відповідачем оферти за допомогою одноразового ідентифікатора Е634. На підтвердження укладення договору та перерахування кредитних коштів позивач надав оферту, заявку, акцепт, лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішну транзакцію на суму 2500 грн та розрахунок заборгованості.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують виникнення кредитних правовідносин між сторонами та виконання позивачем зобов`язань щодо надання кредиту. Відповідач позов визнав, просив зменшити розмір судових витрат.

Оскільки ОСОБА_1 у передбачений договором строк кредитні кошти та проценти за користування ними в повному обсязі не повернув, утворилася заборгованість у розмірі 5600,00 грн, що складається з 2500,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 2875,00 грн процентів та 225,00 грн комісії, пов`язаної з наданням кредиту. Указаний розмір заборгованості підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

У задоволенні вимог про стягнення 2500,00 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити з підстав, наведених вище. Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються: з судового збору у розмірі 2662,4 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Ч. 3 ст. 133 ЦПК України зазначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № СЦ00144352 від 10 вересня 2026 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на 65,50%, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (8550,00 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1743,87 гривень (3328 х 0,8 х 65,50%).

Частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг оператора поштового зв`язку позивач подав до суду квитанцію про оплату поштового відправлення № 2246967 від 10.09.2026 року на суму 120,18 гривень.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на 65,50%, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 78,72 гривень (120,18 х 65,50%).

Таким чином, беручи до уваги встановлені судом обставини щодо розміру понесених позивачем судових витрат, що підтверджено дослідженими вище доказами, відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо розміру понесених позивачем судових витрат, з огляду на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 1822,59 гривні (1743,87+78,72).

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) - заборгованість за кредитним договором № 10.11.2025-100000794 від 10 листопада 2025 року у розмірі 5600 (п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) - понесені позивачем судові витрати в загальному розмірі 1822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) гривні 59 копійок, з яких: в розмірі 1743,87 гривень судового збору та 78,72 гривень витрат, пов`язаних із направленням процесуальних документів поштовим зв`язком.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя