Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
УХВАЛА
29.09.2026 Справа № 917/1676/26
м. Полтава
за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
Суддя Паламарчук В.В.
Секретар судового засідання Данько М.С.
Представники учасників справи: згідно протоколу
Обставини справи: ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою (вхід. №1738/26 від 25.08.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1676/26 та визначено головуючим суддю Паламарчука В.В.
Ухвалою суду від 28.08.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.
07.09.2026 від заявниці надійшла заява про усунення недоліків до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (вхід. №12001).
Ухвалою суду від 09.09.2026 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 29.09.2026.
Цією ж ухвалою заявницю зобов`язано надати суду уточнений конкретизований список кредиторів, розрахунки заборгованості щодо кожного кредитора станом на дату звернення до суду, документи на підтвердження розміру заборгованості та переходу прав вимоги до кредиторів-правонаступників, пояснення щодо виконання договору №000211122291 від 26.11.2021, уточнені відомості щодо майна, а також уточнений проект плану реструктуризації.
21.09.2026 від заявниці надійшли додаткові пояснення (вхід. №12668), до яких додано уточнений список кредиторів, зведені відомості щодо сум заборгованості, копії звернень до кредиторів, уточнені відомості про майно, декларації про майновий стан та уточнений проект плану реструктуризації боргів.
У додаткових поясненнях заявниця зазначила, що не має можливості надати повні розрахунки заборгованості щодо кожного кредитора, оскільки такі розрахунки перебувають у розпорядженні відповідних фінансових установ та можуть бути подані кредиторами після відкриття провадження у справі.
Також заявниця повідомила, що договір №000211122291 від 26.11.2021, первісним кредитором за яким є ТОВ «Форза», виконано шляхом сплати 4 000,00 грн 12.11.2025. На підтвердження здійснення платежу заявницею надано платіжну інструкцію від 12.11.2025, а на підтвердження звернення до ТОВ «Кредити Готівкою» - копію запиту та документи щодо його направлення.
У судовому засіданні 29.09.2026 заявницею надано документи для долучення до матеріалів справи, зокрема витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та відповідь ТОВ "Споживчий центр" від 24.09.2026 щодо заборгованості за договором №03.12.2021-010000157.
Заявниця підтримала заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та просила її задовольнити.
У судовому засіданні 29.09.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі з огляду на таке.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою Четвертою.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Відповідно до частини третьої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Отже, про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами і вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 посилається на наявність заборгованості перед кредиторами у загальному розмірі 925 972,33 грн, припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців та наявність загрози неплатоспроможності.
Разом з тим, заявниця зазначає, що джерелом її доходу є пенсія у розмірі 5 661,17 грн на місяць. У поданому описі нерухоме майна та рухоме майно не зазначено, тоді як до складу нерухомого майна включено дві земельні ділянки з кадастровими номерами 5323884901:01:005:0031 та 5323884901:01:005:0032, а також житловий будинок, розташовані у с. Сасинівка Лубенського району Полтавської області.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Завданням підготовчого засідання господарського суду з розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Заявницею подано уточнений конкретизований список кредиторів, сформований, за її поясненнями, на підставі відомостей Українського бюро кредитних історій та інформації, отриманої від окремих кредиторів. У списку зазначено 27 кредитних зобов`язань на загальну суму 925 972,33 грн, реквізити відповідних договорів, первісних кредиторів та кредиторів-правонаступників.
У додаткових поясненнях від 21.09.2026 заявниця зазначила, що загальна сума заборгованості складається з 581 825,56 грн основного боргу та 344 119,77 грн процентів. Однак сума наведених складових становить 925 945,33 грн та не відповідає загальній сумі заборгованості, зазначеній у списку кредиторів. В уточненому проекті плану реструктуризації до другої черги віднесено 581 852,56 грн, що також не узгоджується з додатковими поясненнями.
Повних розрахунків заборгованості за кожним із зобов`язань станом на дату звернення до суду, графіків платежів, відомостей про розмір щомісячних платежів, дати і суми здійснених платежів та порядок їх зарахування заявницею не надано.
Заявниця пояснила, що не має розрахунків заборгованості за кожним договором та вважає, що такі розрахунки можуть бути подані кредиторами після звернення з вимогами до боржника. Проте обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, покладається на заявника. Надсилання запитів кредиторам не замінює доказів наявності та розміру заборгованості. Клопотань про витребування відповідних доказів у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України заявниця не подавала.
Кредитний звіт Українського бюро кредитних історій від 02.09.2026 містить відомості про 95 кредитів, з яких 70 закриті та 25 відкриті. Водночас кредитний звіт має інформаційний характер та не містить повних умов кожного договору, погоджених графіків платежів, складових нарахованої заборгованості й розрахунків станом на дату звернення до суду. Отже, на підставі цього звіту неможливо встановити розмір щомісячного платежу за кожним зобов`язанням та перевірити припинення заявницею погашення понад 50 відсотків таких платежів упродовж двох місяців.
Надані окремими кредиторами документи також не усувають виявлених суперечностей. Так, згідно з довідкою ТОВ "Споживчий центр" від 24.09.2026 за договором №03.12.2021-010000157 заборгованість становить 10 240,00 грн, з яких 8 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 2 240,00 грн - прострочена заборгованість за процентами. Натомість в уточненому проекті плану реструктуризації за цим договором зазначено заборгованість у сумі 10 400,00 грн, з яких 2 400,00 грн - проценти.
Документи, подані щодо вимог ТОВ "ФК "Технофінанс", містять відомості про 12 000,00 грн основного боргу та 58 608,00 грн процентів, тоді як загальну суму вимог визначено у розмірі 49 900,00 грн. Крім того, заявницею не підтверджено належними документами весь ланцюг переходу права вимоги від первісного кредитора до кредитора, зазначеного у конкретизованому списку.
Щодо договору №000211122291 від 26.11.2021 заявниця зазначає про повне виконання зобов`язань шляхом сплати 4 000,00 грн. На підтвердження здійснення платежу боржницею надано платіжну інструкцію від 12.11.2025 на суму 4 000,00 грн, у якій отримувачем зазначено ТОВ "Кредити Готівкою", фактичним платником - ОСОБА_1 , а призначенням платежу - "Погашення заборгованості по кр. договору 000211122291 Forza/KF.UA".
Зазначена платіжна інструкція підтверджує здійснення окремого платежу, однак не містить відомостей про розмір заборгованості до та після його проведення, зарахування платежу в рахунок повного погашення заборгованості та припинення зобов`язання. Підтвердження кредитора про повне виконання договору і відсутність заборгованості суду не надано, тоді як у кредитному звіті відображено заборгованість перед ТОВ "Кредити Готівкою".
Заявницею також надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12016170290000374, відповідно до якого 11.07.2016 за заявою ОСОБА_1 внесено відомості за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України щодо викрадення невідомою особою з квартири заявниці грошових коштів у сумі понад 5 000,00 грн.
Разом з тим, зазначений витяг підтверджує лише факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Документів щодо результатів досудового розслідування, встановленого розміру завданої шкоди, повернення або неповернення викрадених коштів суду не надано.
Заявницею також не наведено пояснень щодо зв`язку події, яка сталася у 2016 році, з виникненням та невиконанням зазначених у конкретизованому списку кредитних зобов`язань. Витяг не підтверджує, що викрадені кошти були отримані за кредитними договорами або що саме ця подія спричинила неплатоспроможність заявниці.
Отже, поданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань сам по собі не підтверджує наявності обставин, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, та не доводить причин виникнення неплатоспроможності заявниці.
За змістом статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства саме на заявника покладено обов`язок навести обставини, що свідчать про його неплатоспроможність або загрозу неплатоспроможності, та підтвердити їх належними і допустимими доказами. Зокрема, для перевірки підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу, суду мають бути надані відомості про розмір і строки щомісячних платежів за кожним зобов`язанням та докази припинення погашення більше 50 відсотків таких платежів упродовж двох місяців.
За таких обставин подані матеріали не дають можливості встановити дійсний склад кредиторів, розмір і склад заборгованості перед кожним із них, строки виконання відповідних зобов`язань та наявність передбаченої пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд також звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб є правовим механізмом виходу добросовісного боржника зі скрутного фінансового становища та відновлення його платоспроможності.
У постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 Верховний Суд зазначив, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності набуває добросовісний боржник, який сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи або задоволення вимог кредиторів, та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами.
Добросовісна поведінка боржника передбачає повне розкриття причин виникнення неплатоспроможності, відомостей про використання отриманих кредитних коштів, рух основних активів, майновий стан боржника та членів його сім`ї.
Банківських виписок за рахунками, через які одержувалися та використовувалися кредитні кошти, заявницею не подано. Пояснень щодо розміру фактично одержаних коштів за кожним договором, напрямів їх використання та того, чи спрямовувалися нові кредитні кошти на погашення попередніх зобов`язань, матеріали справи не містять. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити причини накопичення заборгованості та рух отриманих від кредиторів коштів.
Крім того, у декларації про майновий стан за 2023 рік зазначено автомобіль Chevrolet Aveo, 2006 року випуску, вартістю 62 000,00 грн, у тому числі у відомостях щодо майна чоловіка заявниці. У деклараціях за 2024, 2025 роки та станом на 01.07.2026 відомості про цей транспортний засіб відсутні. Пояснень і документів щодо підстав та часу вибуття автомобіля, способу його відчуження, отриманих коштів і їх використання заявниця не надала.
Наведені обставини не розглядаються судом як самостійна підстава для відмови у відкритті провадження, однак у сукупності з неповними та суперечливими відомостями про заборгованість свідчать про невиконання заявницею обов`язку щодо повного й достовірного розкриття обставин своєї неплатоспроможності та майнового стану.
З огляду на мету процедури неплатоспроможності боржник повинен повно та всебічно сприяти суду і кредиторам у встановленні свого реального майнового стану та запропонувати обґрунтований і виконуваний проект плану реструктуризації. Виявлені неповнота та суперечливість відомостей оцінюються судом не як окрема підстава для відмови, а у сукупності з іншими доказами під час перевірки наявності підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
За приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Частиною 4 статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Суд вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти суду та кредиторам у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань.
Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточняється та погоджується з кредиторами.
У відповідності до статті 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021р. у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022р. у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Отже, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на сумлінній співпраці боржника з кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Відповідно до частини четвертої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів - проект плану реструктуризації.
Згідно зі статтею 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації має містити, зокрема, інформацію про визнані судом вимоги кредиторів, майновий стан боржника, доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури, суму, що щомісяця спрямовуватиметься на погашення вимог кредиторів, вимоги, які будуть списані, та розмір коштів, що залишатиметься боржнику.
Дослідивши наданий заявницею уточнений проект плану реструктуризації боргів, суд встановив, що сума вимог кредиторів, яка підлягає реструктуризації, у відповідному пункті плану не зазначена. Водночас у переліку вимог наведено 581 852,56 грн вимог другої черги та 344 119,77 грн вимог третьої черги, що загалом становить 925 972,33 грн.
При цьому у додаткових поясненнях від 21.09.2026 суму 344 119,77 грн заявниця визначила як проценти за користування кредитними коштами, тоді як у проекті плану ці вимоги віднесено до третьої черги. Отже, відомості про склад заборгованості, правову природу відповідних нарахувань та черговість їх задоволення не узгоджені між собою.
Проектом плану передбачено погашення вимог кредиторів виключно за рахунок коштів, отриманих від реалізації двох земельних ділянок та житлового будинку, загальну вартість яких заявниця визначила у розмірі 540 627,00 грн. Щомісячної суми, яка спрямовуватиметься на погашення вимог кредиторів за рахунок доходу боржниці, план не містить.
Залишок вимог другої черги у сумі 41 225,56 грн та вимоги третьої черги у сумі 344 119,77 грн заявниця пропонує списати, у загальній сумі 385 345,33 грн.
Водночас план не враховує витрат, пов`язаних із реалізацією майна, наявних обтяжень, черговості задоволення забезпечених вимог та можливого зменшення вартості майна під час його продажу. При цьому у самому проекті заявниця зазначає, що сума, отримана від реалізації майна, може бути меншою за визначену нею вартість.
Строк виконання плану реструктуризації визначено шість місяців. Разом з тим, відповідно до угоди №32/10-15 від 05.08.2026 винагорода арбітражного керуючого у загальному розмірі 49 920,00 грн підлягає сплаті заявницею щомісячними платежами по 4 992,00 грн протягом десяти місяців.
У додаткових поясненнях заявниця зазначила, що джерелом виплати винагороди арбітражному керуючому є її пенсія у розмірі 5 661,17 грн на місяць. Отже, після сплати винагороди у розпорядженні боржниці залишатиметься 669,17 грн на місяць. Водночас у проекті плану передбачено залишення боржниці всієї суми пенсії у розмірі 5 661,17 грн на задоволення побутових потреб. Таким чином, умови проекту плану щодо строку, джерела та порядку виплати винагороди керуючому реструктуризацією не узгоджуються між собою.
Крім того, у проекті плану причиною неплатоспроможності зазначено відсутність доходів для погашення заборгованості, хоча цим же планом визначено отримання заявницею щомісячного доходу у вигляді пенсії.
Суд звертає увагу, що План реструктуризації повинен містити саме умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання частини заборгованості.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021р.
Однак, на думку суду, за поданим боржником планом реструктуризації основною метою погашення боргу перед кредитором є його списання майже на 42%, що не узгоджується з правовою природою процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника, шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань перед кредиторами за планом реструктуризації, а лише засвідчує про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу з боржника.
Разом з тим, матеріали заяви не містять повної інформації щодо витрачання заявником коштів отриманих за кредитними договорами. Посилання на відсутність коштів для погашення кредитної заборгованості, як на підставу невиконання грошового зобов`язання, суд не приймає, так як зазначені факти не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитними договорами.
Враховуючи викладене у сукупності з іншими встановленими судом обставинами, наведені заявницею підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не підтверджені належними та достатніми доказами.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.
Частиною третьою статті 119 КУзПБ передбачено, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття такого провадження.
Заявницею не доведено належними доказами, що розмір саме прострочених зобов`язань перед кредиторами становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Також не надано належних доказів розміру місячних платежів за кожним кредитним та іншим зобов`язанням і припинення погашення більше 50 відсотків таких платежів упродовж двох місяців. Постанови у виконавчому провадженні про відсутність у заявниці майна, на яке може бути звернено стягнення, матеріали справи не містять; натомість заявниця зазначає про належність їй нерухомого майна. Неповні та суперечливі відомості про склад і розмір заборгованості, рух кредитних коштів, майновий стан та умови запропонованої реструктуризації не дають можливості встановити й наявність інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом заявниця не зможе виконувати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Баляби О.В. про участь у справі (вхід. №1738/26 від 25.08.2026).
Відповідно до частини сьомої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 39, 113, 115, 116, 119, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Баляби О.В. про участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.
Повна ухвала складена та підписана 09.10.2026.
Суддя Паламарчук В.В.
Судове рішення № 140457357, Господарський суд Полтавської області було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/1676/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: