Рішення № 140457248, 28.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/468/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Київ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ТРЦ"

про стягнення заборгованості в сумі 997 218 грн 59 коп.

представники сторін не з"явилися

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Київ" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ТРЦ" про стягнення заборгованості за договором оренди майна від 01.01.2025 №01012025-01 у сумі 997 218 грн 59 коп., з яких: 906 562 грн 36 коп. - основна заборгованість; 90 656 грн 23 коп. - штраф.

Хід процесуальних дій та вирішення процесуальних питань у цій справі відображений в протоколах судових засідань та ухвалах постановлених за наслідками розгляду поданих сторонами клопотань, які містяться в матеріалах справи.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди №01012025-01 від 01.01.2025 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за оренду майна, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 906 562 грн 36 коп. За неналежне виконання договірних зобов`язань позивач на підставі умов договору нарахував 90 656 грн 23 коп. штрафу. Обґрунтовані позовні вимоги статтею 525 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначив, що між сторонами існували договірні відносини, однак станом на 05.04.2026 заборгованість перед позивачем відсутня. До відзиву долучив акти здачі -приймання робіт (надання послуг) та платіжні інструкції.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

01.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Київ" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенік ТРЦ" (орендар) уклали договір оренди №01012025-01, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування майно (надалі - "об`єкт оренди") для здійснення господарської діяльності. У користування передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до п. 1.2. Договору Об`єкт оренди передається Орендареві для використання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням без права передачі в суборенду.

Місце використання об`єкту оренди (адреса): згідно акта приймання-передачі (специфікації) (п. 1.3 договору).

В пункті 1.4 Договору передбачено, що ціна, строк оренди, відновлювальна вартість та перелік майна, що передається в оренду, визначається у специфікаціях та/або актах приймання-передачі майна, що є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди, за яким об`єкт оренди передається у користування орендарю (надалі - "акт прийняття в оренду").

Орендар зобов"язаний повернути об"єкт оренди орендодавцю очищеним від бетону та бруду в тому ж стані, у якому його було передано в користування за цим Договором, з урахуванням нормального зносу, а також у стані придатному для подальшого використання об"єкта оренди за цільовим призначенням без будь-якого ремонту або заміни складових об"єкта оренди (п.3.2).

У разі порушення вимог п.3.2 Договору, Орендар зобов"язаний відшкодувати вартість ремонту та/або очищення об"єкта оренди, а у разі неможливості відновлення об"єкта оренди- відшкодувати його вартість відповідно до ринкової вартості об"єкта оренди, станом на день відшкодування, але не менше розміру відновлювальної вартості, вказаної у специфікаціях та/або актах прийняття в оренду (п.3.4).

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (пп. 4.3.1 п. 4.3).

Умовами п. 5.1 Договору сторони погодили, що за користування об`єктом оренди орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату з моменту передачі майна в оренду до моменту його повернення орендодавцеві. Розрахунки здійснюються наступним чином: перший платіж - на умовах 100% передплати суми оренди за розрахунковий період, наступні платежі - на умовах 100% передплати суми оренди за розрахунковий період, що здійснюються не пізніше, як за 5 днів до початку розрахункового періоду. Розрахунковий період дорівнює 30 календарних днів.

Розмір орендної плати, в т.ч. ПДВ, визначається у специфікаціях та/або актах прийняття в оренду (п. 5.2.).

Відповідно до п. 6.1 Договору, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення п. 5.1 договору орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється сторонами протягом 1 (одного) року (п. 7.3.).

Договір укладений на невизначений строк. Строк кожної окремої оренди визначається у специфікаціях та/або актах приймання-передачі об`єкта оренди. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.2.).

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, ТОВ "ТС Київ" на виконання умов Договору оренди №01012025-01 від 01.01.2025 передав в оренду майно виробничо - технічного призначення, що підтверджується Актами здачі - приймання робіт (надання послуг) , копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Відповідач на виконання умов Договору 04.09.2025, 05.09.2025, 12.09.2025, 03.10.2025, 16.10.2025, 24.10.2025, та 05.11.2025 повернув частину майна виробничо - технічного призначення, а 18.11.2025 повернув все обладнання, що підтверджується Актами повернення, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Однак в порушення умов Договору орендну плату за користування майно виробничо - технічного призначення сплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 906 562 грн 36 коп.

Станом на 05.04.2026 відповідач заборгованість з орендної плати в сумі 906 562 грн 36 коп. не оплатив, у зв"язку з чим позивач керуючись п. 7.2 Договору нарахував штраф в сумі 90 656 грн 23 коп. та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди №01012025-01 від 01.01.2025. Доказів розірвання договору чи визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Твердження відповідача про відсутність заборгованості з посиланням на платіжну інструкцію №33 від 30.03.2026, суд оцінює критично, оскільки в призначенні платежу останньої вказано "сплата за опалубку згідно договору №01012025-01 від 01.01.2025", в той час як предметом позову є стягнення заборгованості з орендної плати, та всі долучені відповідачем платіжні інструкції містять призначення платежу "оплата за оренду майна".

Інших доказів оплати орендної плати чи відсутності обставин, визначених в п.3.4. Договору відповідач не подав.

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати орендної плати в строк, встановлений договором, підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 906 562 грн 36 коп. заборгованості з орендної плати обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем штрафу в сумі 90 656 (дев"яносто тисяч шістсот п"ятдесят шість) грн 23 коп. та задовольняє його за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично правильним.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи заявлення позивачем однієї майнової вимоги (стягнення заборгованості в сумі 997 218 грн 59 коп.) за подання позову останній мав сплатити судовий збір в сумі 14 958 грн 28 коп.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 22 500 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №1779 від 20 березня 2026 року.

Згідно з п.1, 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлений законом, судовий збір в сумі 7 541 грн 72 коп. як зайво сплачений належить до повернення позивачу у разі заявлення останнім відповідного клопотання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 14 958 грн 28 коп. належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ТРЦ" про стягнення заборгованості в сумі 997 218 грн 59 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ТРЦ", участок Прелуки, буд. 607 Ш, с. Поляниця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78593

(код 44876218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Київ", вул. Київська, буд. 53, офіс 1032, м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08205 (код 44978512) - 906 562 (дев"ятсот шість тисяч п"ятсот шістдесят дві) грн 36 коп. основної заборгованості та 90 656 (дев"яносто тисяч шістсот п"ятдесят шість) грн 23 коп. штрафу, а також 14 958 (чотирнадцять тисяч дев"ятсот п"ятдесят вісім) грн 28 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.10.2026

Суддя Т. В. Максимів