Рішення № 140455798, 05.10.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1432/26

Провадження № 2-а/379/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, старшого сержанта поліції 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Київській області Бочкарьова Віталія Васильовича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

Позивач 29.07.2026 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 7574178 від 19.07.2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до оскаржуваної постанови 19.07.2026 о 08 год. 32 хв. він рухався зі швидкістю 74 км/год. в населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 24 км/год. та порушив вимоги п. 12.4 ПДР України Швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості TruCAM ІІ LTI 20/20 ТС000737.

Вважає, що у його діях відсутній склад правопорушення, з підстав того, що під час вимірювання швидкості його транспортного засобу в порушення ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» лазерний вимірювач знаходився в руках працівника поліції, тому результати виміру швидкості руху з такого приладу є доказом, який отриманий з порушенням закону.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 головуючим суддею визначено Невгада О.В. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою суду від 05.08.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами розгляду спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.08.2026 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Петухова С.С. через Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого19.07.2026 року о 08:32:11 під час несення служби на автодорозі Р-04 (118 км) за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam II LTI 20/20 (серійний номер TC000737) поліцейським було виявлено порушення Правил дорожнього руху. Водій транспортного засобу «БАЗ А079.23» з номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 74 км/год. у населеному пункті, де дозволено рух зі швидкістю не більше 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості руху на 24 км/год., порушивши вимоги п. 12.4 ПДР України. Після фіксації адміністративного правопорушення транспортний засіб було зупинено. Установивши факт правопорушення, поліцейський оголосив про початок розгляду справи, роз`яснив позивачу його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. За результатами розгляду справи відповідачем 2 було винесено постанову серії ЕНА № 7574178 за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. Копію постанови було вручено позивачу.

Зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. З відстані у 350-450 м. поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Основним аргументом позивача є твердження про те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam II LTI 20/20 № ТС000737 під час фіксації правопорушення знаходився в руках працівника поліції, а тому результати вимірювання швидкості не можуть вважатися належним та допустимим доказом у справі. Звертають увагу на те, що згідно інструкції по експлуатації та свідоцтва про повірку (містяться в матеріалах справи) вимірювач TruCAM можна використовувати у ручному режимі. Зазначене свідчить, що лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань та, відповідно, може розміщуватись безпосередньо в руках поліцейського при використанні по зовнішньому периметрі дороги для виявлення та фіксування правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо перевищень встановлених обмежень швидкості руху транспортними засобами на вулично-шляховій мережі. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідачем ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву та пояснень до суду подано не було.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, висновує наступне.

В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позивач звернувся до суду 29.07.2026 з позовом про оскарження постанови від 19.07.2026 року, тобто в межах визначеного строк для звернення до суду із адміністративним позовом.

Судом встановлено, що 19.07.2026 року поліцейським 2-го взводу 1-ї роти 2-го батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Київській області старшим сержантом поліції Бочкарьовим В.В. складено постанову серії ЕНА №7574178 від 19.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Постанова мотивована тим, що 19.07.2026 о 08:32 год. на дорозі А/Д Р-4 118 км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74 км/год. в населеному пункті де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 24 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCAM ІІ LTI 20/20 №ТС00037, чим порушив п.12.4 ПДР України порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач зазначав про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності складу інкримінованого йому правопорушення, оскільки під час фіксації правопорушення прилад TruCAM знаходився в руках працівника поліції, що є порушенням ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», а тому вимірювання швидкості було здійснено працівником поліції з порушенням наведеної правової норми, внаслідок чого результати такого вимірювання не можуть вважатися допустимим доказом у справі. Інших обставин вчинення правопорушення, відображених у оскаржуваній постанові (дату, час, місце вчинення, транспортний засіб та факт керування ним) позивач не оспорює.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Приписами частини другої ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з статтею 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР України, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху, в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Позивач посилається на неправомірність використання відповідачем приладу TruCam, а саме, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, що є порушенням ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

З цього приводу слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 № 1231-ІХ, який набрав чинності 17.03.2021, було внесено зміни до Закону України «Про Національну поліцію», з урахуванням яких, положення статті 40 Закону надають поліції право розміщувати по зовнішньому периметру доріг фото- і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, при цьому зазначене поширюється на технічні засоби які працюють як і в автоматичному режимі, так і не в автоматичному режимі.

Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15м до 1200м.

З відстані у 350-450м. поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCam LTI 20/20 зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для LTI 20/20 TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено «Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів» затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 №193.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34994 від 10.10.2025 року чинного до 10.10.2026 року вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam № ТС 000737 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Судом встановлено, що вимірювач LTI 20/20 TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач LTI 20/20 TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; + 1 % в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год.

Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад LTI 20/20 TruCam пройшов випробування відповідності, сертифікат якого був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі.

Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як доказ по справі.

Таким чином, твердження позивача про те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam не може використовуватися в ручному режимі, є помилковими, оскільки спростовуються вищенаведеними доводами. Частина 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не містить заборони працівникам поліції використовувати технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень в ручному режимі, а ст. 31 цього Закону передбачає, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

При цьому, позивачем не доведено того, що тримання поліцейським в руках лазерного вимірювача LTI 20/20 TruCam призвело до неправильного встановлення швидкості руху транспортного засобу.

Крім того, стосовно постанови про накладення адміністративного стягнення та процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд констатує, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відтак, суд зазначає, що взяття судом до уваги лиш формальні підстави для скасування постанови не забезпечить дотримання принципу справедливості та не спростує вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.

Матеріалами справи підтверджено той факт, що позивачем 19.07.2026 о 08 год. 32 хв., в населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год., було перевищено встановлене обмеження максимальної швидкості руху, передбаченого п. 12.4 ПДР України (50 км./год.) на 24 км./год.

При вчиненні з боку позивача порушення, за що передбачена адміністративна відповідальність, докази мають бути обов`язково вказані у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення зафіксоване як в автоматичному режимі так і не в автоматичному режимі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду в постанові від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17.

Так, складаючи оскаржувану постанову та зазначаючи в ній порушення з боку позивача ОСОБА_1 - перевищення встановленного обмеження максимальної швидкості руху, передбаченого п. 12.4 ПДР України, тобто скоєння правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, поліцейським в постанові зазначено, що до неї додаються докази: відео з БК 477736,477664 (п. 7 оскаржуваної постанови).

Судом було досліджено DVD диски, додані представником відповідача до відзиву на позов, на яких містяться цифрові файли з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських від 19.07.2026, з яких вбачається, що обставини, викладені у постанові, дійсно відбувались 19.07.2026. Крім того, відеозапис містить підтвердження факту того, що лазерний прилад для вимірювання швидкості на момент фіксування правопорушення знаходився в руках у працівника патрульної поліції. Надані стороною відповідача відеофайли фіксації порушення транспортного засобу, яким керував позивач містить вказівку на координати (геолокацію), місця, де відбулась фіксація перевищення швидкості позивачем.

Таким чином, надані стороною відповідача докази обставин правопорушення дають можливість ідентифікувати особу водія, державний номерний знак транспортного засобу - автобуса «А079.23», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вимірювання швидкості його руху, яка у момент вимірювання становила 74 км/год., що на 24 км/год. перевищувало допустиму швидкість руху в населеному пункті, що є порушенням вимог п.12.4 ПДР України. Вказані відеозаписи є належними та допустимими доказами наявності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тому, за таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є доведеним.

За таких обставин, дослідивши долучені представником відповідача відеофайли фіксації правопорушення, з яких вбачається використання приладу «TruCAM» LTI 20/20, яким безпосередньо здійснювалось вимірювання порушення швидкісного режиму, суд вважає, що ці відеозаписи є належними і допустимими доказами, які повністю підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, та, як наслідок, відмови у задоволенні позову.

Таким чином, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, а позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 7, 9, 121, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст. 2-14, 72-77, 122, 241-246, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволення позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, старшого сержанта поліції 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Київській області Бочкарьова Віталія Васильовича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Поліцейський 2 взводу 1 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в м. Біла Церква та білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП старший сержант поліції Бочкарьов Віталій Васильович, місце знаходження: вул. Сухоярська, буд. 18А, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09109.

Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048.

Повне судове рішення складено та підписано 05.10.2026 року.

Суддя О.В. Невгад