Ухвала суду № 140455234, 05.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/750/26

Провадження № 2/355/915/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєва Наталія Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєва Н.О. з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Під час розгляду цивільної справи за відповіддю Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було надано копію актового запису про смерть №489 від 05 грудня 2025 року з якого стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 36 років, документ, що підтверджує факт смерті лікарське свідоцтво про смерть(остаточне) від 01 грудня 2025 року, видане Переяславським відділенням Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи».(а.с.52-53)

Від 02 вересня 2026 року №2387/26-Вих листом було повідомлено представника позивача про смерть відповідача ОСОБА_1 з проханням визначитися з позицією щодо вирішення питання стосовно можливості закриття провадження по справі або залучення правонаступника. Однак ніякого реагування стосовно повідомлення надано не було.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви позивач просив розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.

Згідно з ч. 3 ст. 211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 05.06.2025-100001014 від 05.06.2025 року у розмірі 33110,12 гривень позовна заява надійшла до суду 01 квітня 2026 року вхідний №3728.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до звернення позивачем до суду з позовом.

Згідно зі ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відтак, позов не може бути пред`явлено до померлої особи.

За змістом ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Тобто, процесуальне правонаступництво у цивільній справі допускається у разі, якщо позов пред`явлено до сторони - фізичної особи, за її життя, і уже після пред`явлення позову фізична особа померла і правовідносини допускають правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку статті 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.

Спадкоємці померлого на момент відкриття провадження у справі боржника не є процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.

Отже, відповідач у справі помер до пред`явлення до нього позову, тому підстави для застосування статті 55 ЦПК України та встановлення правонаступників відсутні у зв`язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, тобто до відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України справа підлягає закриттю, якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства. За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з огляду на те, що позов заявлений до особи, яка не може бути стороною у справі, у зв`язку з відсутністю у неї правоздатності.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закон України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00091934 від 31 березня 2026 року.(а.с.12)

Відтак, означена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з огляду на закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 258-261, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєва Наталія Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок), сплачений відповідно до платіжної інструкції № СЦ00091934 від 31 березня 2026 року.

Ухвала в частині повернення судового збору набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Баришівського районного суду С. І. Чехов