Ухвала суду № 140454992, 02.10.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/1304/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Луцкової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Моторно (транспортне) страхове бюро України про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Від стягувача Моторне (транспортне) страхове бюро України надійшла заява про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 278/1304/20.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 05.08.2020 року у справі №278/1304/20 позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу було задоволено. Судом стягнуто на користь МТСБУ 100852,60 грн. завданих збитків у порядку регресу та 2102,00 грн судового збору. На виконання зазначеного рішення судом було видано виконавчий лист. Виконавчий лист було пред`явлено до примусового виконання. Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 має статус «Завершено». Водночас жодних постанов державного виконавця, у тому числі постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи іншого документа, яким було завершено виконавче провадження, на адресу МТСБУ не надходило. Виконавчий лист також не отримували.

Представник заявника просить видати повторно виконавчий лист, оскільки даний виконавчий лист було втрачено.

Представник Моторного (страхового) транспортного бюро України, посилаючись на пункт 17.4 Перехідних положень ЦПК України, просить видати дублікат виконавчого листа по справі, оскільки рішення суду по справі № 278/1304/20 не виконано.

Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи у його відсутність ( а.с. 30-31).

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився; про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. 21.09.2026 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення з яких вбачається, що останній заперечує проти задоволення заяви у повному обсязі. Оскільки під час здійснення виплати потерпілому та подальшого звернення до суду заявник проігнорував факт того, що збитки вже були частково погашені. Крім того, зазначив, що поновлення строків та видача дублікату виконавчого листа призведе до несправедливого стягнення з боржника коштів за один і той самий збиток, що суперечить с. 61 Конституції України (а.с. 23).

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05.08.2020 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдані збитки в порядку регресу у сумі 100852,60 грн (а.с. 16-17).

Відповідно до довідки від 07.09.2026 року Моторно (транспортне) страхове бюро України підтверджує, що згідно рішення Житомирського районного суду Житомирської області на розрахунковий рахунок страхової компанії жодних зарахувань не надходило та виконавчий лист втрачений (а.с. 15).

На підтвердження обставин, викладених у заяві про видачу дубліката виконавчого листа, заявником до матеріалів справи долучено, зокрема, результати пошуку виконавчих проваджень в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП), заяву щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, а також зображення екрана, яке, за твердженням заявника, підтверджує направлення відповідного звернення.

Дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що вони не є достатніми для підтвердження обставин, на які посилається заявник.

Так, надані результати пошуку виконавчих проваджень в АСВП містять відомості щодо значної кількості осіб, які не є учасниками цієї справи та зв`язок яких із виконавчим документом, дублікат якого просить видати заявник, із наданих матеріалів не вбачається. Водночас зазначені документи не містять достатньо чітких та однозначних відомостей, які б давали змогу ідентифікувати виконавче провадження, пов`язане з виконанням судового рішення у цій справі, встановити його номер, сторони виконавчого провадження та з`ясувати обставини перебування виконавчого документа на виконанні. За таких обставин подані результати пошуку не дають суду можливості достовірно встановити обставини, на підтвердження яких вони надані (а.с. 6-11).

Крім того, заявником долучено заяву про хід виконавчого провадження, зі змісту якого неможливо однозначно встановити, до якого саме органу державної виконавчої служби або до якої посадової особи його адресовано, щодо якого конкретно виконавчого провадження подано запит та які саме відомості заявник просив надати. Зміст документа не дає змоги належним чином ідентифікувати адресата звернення та встановити його безпосередній зв`язок із виконавчим документом, дублікат якого є предметом розгляду (а.с. 13).

На підтвердження направлення зазначеної заяви заявником також надано зображення екрана, яке саме по собі не дає можливості достовірно встановити адресата відправлення, зміст надісланого повідомлення та документів, що могли бути до нього долучені, а також факт їх отримання відповідним органом чи посадовою особою. Відтак, за відсутності інших належних доказів, зазначене зображення не може вважатися достатнім підтвердженням належного направлення відповідного звернення та вжиття заявником заходів для отримання інформації щодо перебігу виконавчого провадження і місцезнаходження оригіналу виконавчого документа (а.с. 12).

Таким чином, подані заявником документи не усувають невизначеності щодо обставин виконання судового рішення, місцезнаходження оригіналу виконавчого листа та причин його відсутності. Наведені матеріали не містять достатніх відомостей, які б у своїй сукупності підтверджували факт втрати оригіналу виконавчого документа та обставини, за яких така втрата відбулася.

Крім того, від скаржника надійшли письмові пояснення, до яких долучено розписку про отримання коштів.

Разом із тим, дослідивши зміст зазначених письмових пояснень та долученої до них розписки, суд дійшов висновку, що такі матеріали не стосуються предмета розгляду цієї справи, оскільки з їх змісту не вбачається жодного зв`язку з обставинами виконання судового рішення у цій справі, пред`явленням виконавчого листа до виконання, його місцезнаходженням або обставинами втрати його оригіналу (а.с. 24).

Зокрема, долучена розписка про отримання коштів не містить відомостей, які б підтверджували обставини, що мають значення для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. Відтак зазначені письмові пояснення та додана до них розписка не мають доказового значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, та не спростовують висновків суду щодо недоведеності підстав для видачі дубліката виконавчого документа.

Водночас матеріали справи не містять жодних належних відомостей, які б давали змогу встановити факт відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого у цій справі.

Зокрема, заявником не вказано номера відповідного виконавчого провадження у поданій заяві; не надано копії постанови про його відкриття чи інших процесуальних документів, які б підтверджували його існування та дозволяли ідентифікувати що відкрито чи закрито певне виконавче провадження (існування виконавчого провадження з виконання рішення суду по справі за №278/1304/20 від 05.08.2020 року). За відсутності таких відомостей суд позбавлений можливості встановити, чи пред`являвся виконавчий лист до примусового виконання, яким органом або виконавцем здійснювалося його виконання, а також з`ясувати подальшу долю виконавчого документа. Таким чином, із наданих матеріалів неможливо встановити, про яке саме виконавче провадження йдеться у заяві, що унеможливлює перевірку наведених заявником доводів щодо втрати оригіналу виконавчого листа.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження», встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю у повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту ч.1 ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином заявник повинен довести, по-перше, що оригінал виконавчого документа втрачено ним або виконавчою службою; по-друге, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився на час подачі заяви про видачу дубліката і у випадку, якщо він закінчився - довести, що він пропущений.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд вважає, що представник заявника не довів допустимими, достовірними та достатніми доказами як втрати виконавчого документу так і поважності пропуску строку пред`явлення його до виконання.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Встановлення у законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана із розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Отже, суд вважає, що при зверненні до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, представник заявника не надав належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, що підтверджували поважність підстав для поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 12, 22 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.12, 81, 76-79, 263, 433 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Моторно (транспортного) страхове бюро України про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повну ухвалу складено та підписано 08.10.2026.

Відомості про учасників:

Заявник: Моторно (транспортне) страхове бюро України, адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ: 21647131.

Боржник: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Дубовік