Рішення № 140453257, 08.10.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/382/26

38

2/339/262/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

представник позивача звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором від 16 травня 2025 року №9056860 у розмірі 38400 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконання умов кредитного договору 16 травня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПЕЙПЕК» на платіжну картку №4149-49ХХ-ХХХХ-8561 відповідача, тобто виконав свої зобов`язання в повному обсязі.

03 березня 2026 року ТОВ «Авентус Україна» та позивач уклали договір факторингу №03032026, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Позивач не здійснено жодних нарахувань.

Відповідач належним чином не виконав своїх обов`язків щодо повернення коштів, тому за ним рахується заборгованість у розмірі 38400 грн, з яких: 30000 грн заборгованість по тілу кредиту; 8400 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредиту, що і стало підставою для звернення до суду.

05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з"явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі (а.с.5), що не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи згоду представника позивача на а.с.5, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів та прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості з приводу виконання зобов"язань кредитного договору.

Так, 16 травня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первинного кредитора укладено електронний Кредитний договір №9056860 на суму 30000 грн.

Відповідно до умов кредитного договору та Правил надання коштів у позику первинного кредитора, договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в Особистому кабінеті на вебсайті, проходження процедури ідентифікації та верифікації, оформлення заявки на отримання кредиту та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С4384, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Згідно з п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору первинний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 30000 грн, а відповідач зобов`язався повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки. Строк кредиту 360 дні. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось за фіксованою процентною ставкою: стандартна ставка становить 1% на день та застосовується у межах строку кредиту, знижена ставка становить 0.90% на день та застосовувалася за умови своєчасного виконання зобов`язань відповідно до графіка платежів. Денна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою становила 1% в день (а.с.8-12).

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором Н8945 (а.с.46-47).

16 травня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПЕЙТЕК» на платіжну картку №4149-49ХХ-ХХХХ-8561 відповідача (а.с.24, 65-66) та звертався до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості (а.с.13-16).

03 березня 2026 року ТОВ «Авентус Україна» та позивач уклали договір факторингу №03032026, згідно якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 16 травня 2025 року №9056860 (а.с.29-33).

03 березня 2026 року ТОВ «Авентус Україна» та позивачем підписаний акт прийому-передачі, реєстру прав вимог №1 до Договору Факторингу, за умовами якого клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги до відповідача на суму 38400 грн, з яких: 30000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 8400 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.34-35).

Як вбачається з картки обліку договору (розрахунок заборгованості) та виписки з особового рахунку, заборгованість відповідача складає 38400 грн, з яких: 30000 грн основний борг; 8400 грн проценти (а.с.36-40).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо неналежного виконання умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

З урахуванням описаних вимог законодавства, суд дійшов переконання, що ТОВ «Авентус Україна» та відповідач 16 травня 2025 року уклали договір про споживчий кредит №9056860 в електронному вигляді, що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а тому до цих правовідносин застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.

Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за спірним кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на належну йому банківську картку кредитні кошти, що підтверджується описаними вище документами відповідно до умов договору, з якими відповідач погодився, засвідчивши це своїм електронним підписом.

Як указано вище та підтверджується розрахунком заборгованості, який проведений ТОВ «Авентус Україна», на підставі укладеного кредитного договору, отримавши кредитні кошти, відповідач не повернув їх в повному обсязі, хоч, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержавння процентів встановлюються договором, кредитодавець нараховував позичальнику відсотки, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких відповідач погодився.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Відтак, право позивача за захистом яког він звернувся до суду підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за крудитним договором з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц викладено наступний правовий висновок.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Судом при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача враховано, що відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України, не заявляв.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано скан-копію акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн, скан-копію договору про надання правничої допомоги, скан-копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, скан-копію довіреності, скан-копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.41-44).

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які в даному спорі становлять 9662.40 грн (2662.40 грн - судовий збір при подачі позовної заяви, 7000 грн - витрати на професійну правничу допомогу).

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №9056860 від 16 травня 2025 року в розмірі 38400 (тридцять вісм тисяч чотириста), з яких: 30000 грн заборгованість по тілу кредиту; 8400 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредиту, судові витрати у розмірі 9662 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - бульвар Лесі Українки, 34 офіс 333 м.Київ, ЄДРПОУ 43541163.

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.С. Головенко