Ухвала суду № 140451873, 06.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1002/26

№ 2-п/688/28/26

Ухвала

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюка О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Антонюк І.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2026 року по справі №688/1002/26 (провадження №2/688/1107/26) за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

11 серпня 2026 року заявник через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2026 року, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість станом на 15 лютого 2026 року за кредитним договором № б/н від 27 листопада 2018 року по тілу кредиту в розмірі 88521,03 грн та судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Просить скасувати заочне рішення, посилаючись на те, що її чоловік, ОСОБА_2 є військовослужбовцем та 21 квітня 2026 року зник безвісти за особливих обставин під час виконання військового обов`язку. Вона самостійно забезпечує двох неповнолітніх дітей. Також, просить врахувати передбачені законодавством пільги для сімей військовослужбовців, скасувати нараховані проценти, провести перерахунок заборгованості та врахувати всі здійснені нею платежі. Залишок основного боргу визначити після перерахунку та надати можливість погашати його частинами у посильному для неї щомісячному розмірі.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року заява була прийнята до провадження.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, що, відповідно до ч.1 ст.286 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви у їх відсутність.

Позивачем подане заперечення проти скасування заочного рішення, в якому зазначено, що для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань - відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Суд врахував неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, а тому правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обгрунтованим. Відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та не просив відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляду. Зокрема, відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. В той же час в ЦПК України чітко врегульовано порядок подачі доказів. Так, згідно зі ст. 43 сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням даної вимоги, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Отже, відповідач, посилаючись на докази, якими обґрунтовуються заперечення, повинен вказати не тільки на нові докази, але й навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. І тільки за одночасної наявності названих процесуальних і матеріальних обставин суд може скасувати заочне рішення. В заяві про перегляд заочного рішення відсутності законні підстави для скасування заочного рішення за ст. 288 ЦПК України. У поданій заяві відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеним безпосередньо між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Вимога про скасування нарахованих процентів та проведення перерахунку, заявлена безпосередньо в заяві про перегляд заочного рішення не є підставою для скасування судового рішення в порядку ст. 288 ЦПК України, оскільки не спростовує факт виникнення та наявності кредитної заборгованості. Щодо розстрочення виконання рішення суду надання розстрочки суттєво порушує законні інтереси Банку-Стягувача, який, відповідно до судового рішення, має право на повне та своєчасне задоволення своїх вимог. Встановлення розстрочки при відсутності документально підтвердженого доходу створює високий ризик того, що виконання рішення не буде досягнуто взагалі і призведе лише до необґрунтованого затягування виконавчого провадження. Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором. Також представник позивача надав довідку про часткове списання відсотків за договором. Тому, просили відмовити у задоволені заяви про перегляд заочного рішення.

Дослідивши заяви та докази на її обґрунтування, суд встановив наступне.

Згідно з ч.1 ст.284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до вимог ст. 288 КПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, виходячи із тексту зазначеної статті, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох обставин: поважність причини неявки в судове засідання та не подання відзиву на позовну заяву, а також, наявність доказів , які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Із змісту судового рішення вбачається, що відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада», на адресу суду повернуто поштове відправлення з довідкою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач в судове засідання не з`явилася, не повідомила про причини неявки, своїм процесуальним правом не скористалася, відзив на позов не подала. У зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач викликалася до суду за задекларованою адресою місця проживання у спосіб передбачений ЦПК України.

Відповідно до п.7 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМ України в від 2 березня 2016 року №207 реєстрація місця проживання здійснюється за однією адресою за власним вибором особи, яка реєструє своє місце проживання. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Як вбачається з матеріалів справи, суд вжив усіх заходів для належного сповіщення відповідача, судові повістки надсилалися за адресою її зареєстрованого місця проживання, а також інформація публікувалася на офіційному сайті «Судова влада України».

Щодо доводів відповідача про скрутні життєві обставини, зникнення чоловіка-військовослужбовця безвісти та виховання двох дітей, суд зазначає, що ці обставини за законом є підставою для розгляду питання про розстрочку виконання рішення суду на стадії його виконання (ст. 267 ЦПК України), а не підставою для скасування самого рішення по суті. Відповідачем не надано суду чітких контррозрахунків або доказів, які б повністю спростовували факт отримання кредиту та існування заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк».

Оскільки заявником не доведено одночасної наявності двох обов`язкових умов, передбачених ст. 288 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2026 року по справі №688/1002/26 (провадження №2/688/1107/26) за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя