Рішення № 140451836, 08.10.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6519/26

Провадження № 2/686/12456/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Стефанишина С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Мороза А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У липні 2026 року позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування поданого позову вказано, що 06.06.2013 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі АТ «Райффайзен Банк») і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №010/0986/82/0080323, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк» надало відповідачу кредит у розмірі 1 000 грн. строком на 48 місяців під 30,00% річних, а той зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти.

На підставі договору №114/2-9 від 26.06.2019 року АТ «Райффайзен Банк» відступило право вимоги за кредитним договором №010/0986/82/0080323 Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал»), яке, у свою чергу, на підставі договору №29-11/2022 від 29.11.2022 року відступило це право позивачу.

ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором №010/0986/82/0080323, у зв`язку з чим станом на 31.07.2026 року виникла заборгованість у розмірі 6116,30 грн., яка складається з 3605,11 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2192,61 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 240,66 грн. інфляційних втрат, 77,92 грн. 3% річних.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, позивач просить стягнути заборгованість в загальному розмірі 6116,30 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

07.09.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просить застосувати строк позовної давності та звертає увагу суду на неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу із ціною позову.

15.09.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив із запереченнями позиції відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в змісті позовної заяви вказав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, у відзиві на позов просили розглядати справу без її участі та участі представника.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.06.2013 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі АТ «Райффайзен Банк») і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №010/0986/82/0080323, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк» надало відповідачу кредит у розмірі 1 000 грн. (п.1.1. Договору) строком на 48 місяців з 06 червня 2013 року по 06 червня 2017 року під 30,00% річних (п.п. 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договору за користування кредитом клієнт щомісяця зобов`язаний сплачувати Банку проценти за ставкою, зазначеною п. 1.3. Договору.

06.06.2013 ОСОБА_1 підписано Тарифи продукту «Кредитна картка Прозора» та Довідку про умови кредитування, в якому визначені загальні умови кредитування.

Також, додатком № 2 до кредитного договору №010/0986/82/0080323 від 06.06.2013, яким є Умови видачі кредиту, доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про суму поточного ліміту, страхового платежу, загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, дату видачі та остаточного погашення тощо.

28.05.2013 відповідачка підписала заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», якою просила встановити ліміт кредитування до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток).

Згідно із здійсненим АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» розрахунком загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0986/82/0080323 від 06.06.2013 станом на 29.11.2022 становить 6116,30 грн., яка складається з 3605,11 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2192,61 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 240,66 грн. інфляційних втрат, 77,92 грн. 3% річних.

26.06.2019 укладено договір № 114/2-9, відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

29.11.2022 укладено договір № 29-11/2022, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема, за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0986/82/0080323 від 06.06.2013 на загальну суму 6116,30 грн.

Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до положень ст. 601 ЦК України, свідчить про виконання ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» обов`язку оплати за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 529 ЦК України).

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України).

Стаття 1069 ЦК України містить положення щодо кредитування рахунка: якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0986/82/0080323 від 06.06.2013 є змішаним та містить в собі умови кредитного договору, договору банківського рахунка та умови договору страхування життя, здоров`я та працездатності.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитний договір №010/0986/82/0080323 від 06.06.2013 укладений в письмовій формі та підписаний відповідачем ОСОБА_1 . Долучені до матеріалів справи докази підтверджують те, що кредитодавець надав кошти у власність позичальника на виконання цього договору, та не містять доказів належного його виконання, а відповідачем не додано жодних доказів на спростування наявної у нього забаргованості.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Надані до суду договори про відступлення права вимоги між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», між ТОВ «Вердикт Капітал та ТОВ «Коллект Центр» належним чином підтверджують факт відступлення права вимоги позивачу як новому кредитору.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, не повернула кредит та не сплатила проценти, а також не надала суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів, наданих позивачем в частині укладення (підписання) кредитного договору та отримання грошових коштів.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи ТОВ «Коллект Центр» та наявність підстав для стягнення на його користь з відповідачки заборгованості за кредитним договором №010/0986/82/0080323 від 06.06.2013 у загальному розмірі 6116,30 грн.

Щодо застосування позовної давності суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно зі статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини першої статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Так, суд враховує, що Законом установлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. Разом із тим, сторони вправі за взаємною згодою збільшити цей строк.

Згідно з п. 18.6. кредитного договору до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 70 років.

Тобто, сторони за взаємною згодою збільшили строк позовної давності за кредитним договором до сімдесяти років.

Крім того, 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, в період з 02.04.2020 по 01.07.2023 було зупинено всі строки позовної давності на підставі п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Воєнний стан неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, але з 24.02.2022 року та по 04.09.2025 рік перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Виходячи з чого, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, та умов кредитного договору, зокрема п. 18.6., суд приходить висновку, що позов поданий у строки, визначені законом, та вони позивачем не пропущені.

Таким чином, позов підлягає задоволенню та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №010/0986/82/0080323 від 06.06.2013 у розмірі 6116,30 грн., яка складається з 3605,11 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2192,61 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 240,66 грн. інфляційних втрат, 77,92 грн. 3% річних.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, а саме: копією договору №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024, укладений між адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" та ТОВ «Коллект Центр», заявки на надання юридичної допомоги №1882 від 01.06.2026, витягом з акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 на суму 9000 грн.

Однак, зважаючи на предмет позовних вимог та категорію справи, яка є малозначною та однотипною за своїм змістом, розгляд справи за відсутності сторін та їх представників на підставі наявних матеріалів, а також враховуючи обсяг виконаної роботи адвокатом, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, зважаючи на складність справи, фактично витрачений адвокатом час на підготовку документів, а також те, що позов задоволено повністю, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Також, відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 207, 257, 526, 546, 549, 611, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) заборгованість за договором позики №010/0986/82/0080323 від 06.06.2013 року у загальному розмірі 6116,30 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08.10.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин