Ухвала суду № 140451068, 09.10.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3388/25

Провадження № 2/309/1249/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого Піцура Я.Я.,

за участю секретаря Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст заяву адвоката Ігнатко В.І. який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Горінчівська сільська рада Хустського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Ігнатко В.І., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Горінчівська сільська рада Хустського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Заява вмотивована тим, що ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 29.09.2026 позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідачем указано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач планує понести, складає 15 000 грн. Водночас під час розгляду справи виникла необхідність для звернення з адвокатським запитом та надання додаткових пояснень по справі, що зумовило збільшення суми судових витрат і такі фактично становлять 25 000 грн.

На підтвердження чого надає договір про надання правничої допомоги від 21.10.2025 за №010 та акт від 30.09.2026 №010-1 здачі-приймання наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 21.10.2025 за №01.

У своїй заяві адвокат просить суд винести додаткове рішення у справі №309/3388/25, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 000 грн. витрат на правову допомогу.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, їхні представники повідомлялися про час і місце судового розгляд за допомогою системи «Електронний суд». Крім того від представника заявника Ігнатко В.І. надійшло клопотання про розгляд даного питання без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає про наявність підстав для прийняття рішення про відмову у задоволенні поданої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Крім того, у випадку, встановленому частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (частина шоста статті 142 ЦПК України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Водночас ЦПК України не містить правових норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.

Виходячи із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які доводять зловживання процесуальними правами.

Для стягнення компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду обов`язковою умовою є встановлення факту правомірності чи неправомірності дій позивача, а також того, чи є його дії необґрунтованими та чи свідчать вони про зловживання процесуальними правами.

Сама по собі повторна неявка позивача в судове засідання, яка стала підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є формою реалізації передбаченого законом процесуального права позивача на відсутність інтересу до подальшого розгляду ініційованого ним спору.

Така поведінка не є свідченням свідомих, недобросовісних дій позивача та не доводить наявності зловживання процесуальними правами чи спрямованості дій на затягування судового процесу або заподіяння шкоди іншим учасникам справи. Наявність у позивача права на звернення до суду з позовом є конституційною гарантією, і запуск судового провадження з наступною втратою інтересу до нього (що виразилося у неявці) у рамках цивільного процесу автоматично не кваліфікується як деліктна чи зловмисна поведінка.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2023 року у справі № 712/15541/18 (провадження № 61-8883св22). Верховний Суд зазначив, що виходячи із системного тлумачення положень процесуального закону, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які доводять зловживання процесуальними правами. Залишення позову без розгляду через неявку позивача не є тотожним поняттю «необґрунтовані дії позивача», оскільки відсутність волевиявлення щодо подальшого розгляду справи є процесуальним правом особи, а не проявом процесуальної недобросовісності, якщо судом не встановлено інших обставин умисного створення перешкод для правосуддя.

З огляду на те, що заявником не доведено та судом не встановлено обставин свідомого зловживання процесуальними правами чи інших недобросовісних дій з боку позивача під час розгляду справи, підстави для покладення на позивача витрат третьої особи на професійну правничу допомогу адвоката відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.270 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви адвоката Ігнатко В.І. який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Горінчівська сільська рада Хустського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2026 р.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.