Рішення № 140447561, 08.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27645/25 2/760/7272/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на кімнату в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті заповідача - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який не може успадкувати кімнату, яка належала спадкодавцю, оскільки в нього відсутній правовстановлюючий документ на кімнату.

Ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 09.12.2025р. було відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 09.12.2025р. було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів:

-витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войстрик Олени Василівни засвідчену копію спадкової справи №20/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-витребувано у Управління житлово-комунального господарства та будівництва належним чином засвідчену копію приватизаційної справи та свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 .

16.01.2026р. до суду надійшла копія архівних матеріалів щодо приватизації вищевказаної квартири.

04.02.2026р. до суду надійшло клопотання представника позивача про закриття підготовчого провадження у справі, в якому зазначено про те, що інших заяв або клопотань сторона позивача не має.

10.02.2026р. до суду надійшли пояснення від відповідача, в яких Київська міська рада просить суд ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та не покладати на відповідача сплату судового збору, оскільки відповідач не відповідальний за відсутність у позивача правовстановлюючих документів на кімнату і Київська міська рада може виступати лише як потенційний спадкоємець. Додатково відповідач у поясненнях просив суд розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

11.02.2026р. до суду надійшла копія спадкової справи №20/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.03.2026р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено праву до судового розгляду по суті.

У судове засідання обидві сторони не з?явились, просили суд розглянути справу за їх відсутності. За таких обставин суд ухвалив проводити розгляд за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Датою рішення у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складання повного судового рішення - 08.10.2026 року.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно дослідивши фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

14.09.2022р. ОСОБА_2 (заповідач) склав на ОСОБА_1 заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О.О., який зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №10785. Згідно даного заповіту ОСОБА_2 заповів позивачу кімнату №19 у квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Даний заповіт є дійсним, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 15.09.2023р. (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войстрік О.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане нерухоме майно.

12.08.2025 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вострік О.В. було заведено спадкову справу №20/2025, номер у Спадковому реєстрі: 74454069 (а.с. 18).

18.08.2025 р. приватним нотаріусом КМНО Войстрік О.В. було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв?язку з тим, що позивачем не було надано нотаріусу оригінал документа, що посвідчує право власності на кімнату АДРЕСА_3 (а.с 19.).

Заповідач був єдиним наймачем кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ордеру №005848 від 30.12.1962 року (а.с. 20).

16.02.2022р. на підставі звернення ОСОБА_2 начальник ЖЕД-906 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» звернувся з листом до Київського міського БТІ з проханням «видати технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 з приватизацією за рахунок квартиронаймача ОСОБА_2 » (а.с. 21).

07.06.2022р. довіреною особою ОСОБА_3 було укладено договір з КП «Київське міське БТІ» з метою отримання послуг з технічної інвентаризації і паспортизації об?єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 22).

16.06.2022р. було виготовлено технічний паспорт (а.с. 25-28).

11.07.2022р. було отримано витяг про задеклароване/зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 на підтвердження того факту, що заповідач в квартирі зареєстрований з 08.08.2006р. (а.с. 29).

15.07.2022р. ОСОБА_2 підписав заяву про приватизацію кімнати у комунальній квартирі, яка була посвідчена ОСОБА_4 керівником ЖЕД-906 (а.с. 31).

15.07.2022р. через Солом?янський ЦНАП м. Києва було подано заяву з необхідними документами для приватизації квартири (а.с. 32).

06.09.2022р. Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом?янської РДА в м. Києві листом за вих.№108/29-818 повідомило, що в управлінні було розглянуто заяву від 15.07.2022р. щодо отримання адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло» в АДРЕСА_1 , однак оформити свідоцтво про право власності на кімнату в комунальній квартирі немає можливості, оскільки подана заява не містить адреси об?єкта приватизації та підпису наймача, тобто заява оформлена неналежним чином і була повернута ОСОБА_2 (а.с.33).

09.09.2022р. представник ОСОБА_2 підписав заяву про приватизацію кімнати у комунальній квартирі, яка була посвідчена Потапенко С.В. керівником ЖЕД-906 (а.с.34).

15.09.2022р. через Солом?янський ЦНАП м. Києва заповідачем повторно було подано заяву з необхідними документами для приватизації квартири (а.с .35). Проте, як було зазначено вище, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

06.02.2023р. було виготовлено свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 на ім?я ОСОБА_2 .

06.06.2023р. розпорядженням відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом?янської РДА №10 було скасовано рішення органу приватизації про передачу в приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано свідоцтво про право власності на житло, видане на ім?я ОСОБА_2 .

28.06.2023р. начальник Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської РДА в м. Києві листом за вих.№108/29-859 просив начальника ЦНАП Солом`янської РДА в м. Києві повернути свідоцтво про право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

29.06.2023р. було складено Акт прийому-передачі неотриманих суб?єктами звернення результатів надання адміністративних послуг від ЦНАПу Солом?янської РДА в м. Києві до відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської РДА в м. Києві.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 за життя розпочав процес приватизації кімнати, було видано свідоцтво про право власності на житло, однак у зв`язку з тим, що заповідач помер - рішення про приватизацію кімнати та свідоцтво про право власності на житло були скасовані.

Враховуючи викладене, позивач, будучи єдиним спадкоємцем, на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У частині п`ятій пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Таким чином, у тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Оскільки подана спадкодавцем заява у 30-денний строк розглянута не була, відповідне рішення про відмову у прийнятті зазначеної заяви не приймалось, навпаки, було виготовлене свідоцтво про право власності на житло на ім`я спадкодавця, проте 06.02.2023 року вже після його смерті, до спадкоємця (позивача по справі) в порядку спадкування перейшло право вимагати визнання за ним права власності на таке житло.

Зазначене узгоджується з висновками викладеним у постанові Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі №752/10477/15-ц та постанові Верховного Суду від 01.08.2018 року у справі № 501/1016/15-ц.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 175/1941/16-ц зазначено, що «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування». Тобто, у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у разі їх відсутності - відповідний орган місцевого самоврядування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не має можливості оформити та отримати свідоцтво про право на спадщину на кімнату в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що у позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документа (свідоцтво про право власності на житло від 06.02.2023р.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 316, 321, 392, 1216, 1218, 1235, 1268, 12169, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на кімнату в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (згідно технічного паспорту від 16.06.2022р. загальна площа кімнати 24,0 кв.м., житлова площа 17,8 кв.м.) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 ;

відповідач - Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Верещінська