Ухвала суду № 140447099, 13.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/44157/26-к

пр. 1-кс-43351/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025000000002063 від 23.07.2025 ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2026 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 , за погодження прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002063 від 23.07.2025, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002063 від 23.07.2025 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (далі - ФОП ОСОБА_8 ), здійснюючи господарську діяльність у сфері надання послуг з екологічних питань, у тому числі інжинірингу, уклав із ТОВ «ЛЕДБУД ВІНД ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44921115), (далі - ТОВ «ЛЕДБУД ВІНД ЕНЕРДЖІ»), договір від 21.03.2024 № 62 ОВД/24 про надання послуг з питань екологічної безпеки щодо супроводження процедури отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля при розміщенні вітроенергетичної установки за межами населеного пункту села Стецівка Чигиринської міської територіальної громади Черкаського району Черкаської області.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору замовник доручає, а виконавець приймає до виконання роботи з підготовки документації для процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) для вітрової енергетичної станції ТОВ «ЛЕДБУД ВІНД ЕНЕРДЖІ», розташованої за межами населеного пункту села Стецівка Чигиринської міської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію об`єктів або інше втручання в природне середовище. Уповноваженим центральним органом у розумінні вказаного Закону є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а уповноваженим територіальним органом - відповідний структурний підрозділ обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації з питань екології та природних ресурсів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля є процедурою, яка передбачає підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля, проведення громадського обговорення, аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, додаткової інформації, поданої суб`єктом господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості, надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля та врахування такого висновку у рішенні про провадження планованої діяльності.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Закону під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами 2 та 3 цієї статті, а така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про її провадження. Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 3 цього Закону до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів у сфері енергетичної промисловості, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, віднесено, зокрема, вітрові парки, вітрові електростанції, що мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше. Частиною 4 статті 3 Закону передбачено, що забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами 2 та 3 цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Таким чином, розміщення вітроенергетичної установки у селі Стецівка Чигиринської міської територіальної громади Черкаської області, з урахуванням її технічних характеристик, кількості турбін та/або висоти, належало до планованої діяльності у сфері енергетичної промисловості, яка підлягала обов`язковому проходженню процедури оцінки впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження такої діяльності.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та здійснити оцінку її впливу на довкілля шляхом заповнення відповідної форми повідомлення засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля або інших передбачених законом інформаційних та електронних комунікаційних систем. Повідомлення має містити, зокрема, відомості про суб`єкта господарювання, характеристику і місце провадження планованої діяльності, її технічні та територіальні альтернативи, можливий вплив на довкілля, належність до відповідної категорії, вид рішення про провадження планованої діяльності та орган, уповноважений його прийняти. У випадках, передбачених частинами 3 і 4 цієї статті, матеріали передаються або можуть бути подані безпосередньо уповноваженому центральному органу.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля та несе відповідальність за достовірність наведеної у ньому інформації. Звіт з оцінки впливу на довкілля має містити, зокрема, опис планованої діяльності, місця її провадження, цілей такої діяльності, характеристик підготовчих, будівельних та експлуатаційних робіт, використання земельних ділянок, можливого впливу на довкілля, опис альтернатив, опис поточного стану довкілля та оцінку впливу планованої діяльності на населення, фауну, флору, біорізноманіття, землі, ґрунти, воду, повітря, клімат, ландшафт, матеріальні об`єкти, культурну спадщину та соціально-економічні умови.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у процедурі оцінки впливу на довкілля проводиться громадське обговорення з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності. Такі зауваження і пропозиції, подані у встановлений законом строк, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим органом під час підготовки висновку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами 3 та 4 статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким, виходячи з оцінки впливу планованої діяльності на довкілля, визначає допустимість або обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Згідно з частиною 2 статті 9 цього Закону висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання, екологічні умови провадження планованої діяльності є обов`язковими, а сам висновок враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі такого рішення.

Згідно з частинами 3-5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» при підготовці висновку уповноважений орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення, зауваження і пропозиції, отримані під час консультацій, а у самому висновку зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності, визначає допустимість або обґрунтовує недопустимість її провадження, а також встановлює умови використання території та природних ресурсів, умови щодо охорони довкілля й забезпечення екологічної безпеки, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, усунення їх наслідків, а також інші обов`язкові екологічні умови провадження планованої діяльності.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» з метою здійснення своїх повноважень, визначених статтями 5, 9 та 14 цього Закону, уповноважений центральний орган та уповноважений територіальний орган можуть утворювати експертні комісії з оцінки впливу на довкілля, а на членів таких експертних комісій поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює параметри та умови її провадження і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта відповідного органу. Відповідно до частини 2 статті 11 цього Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. Згідно з частиною 3 статті 11 Закону, якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття окремого рішення про провадження планованої діяльності, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

Крім того, відповідно до частин 1 і 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною або юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, а також інші порушення законодавства у цій сфері є підставами для скасування висновку та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є, зокрема, порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, підготовка завідомо неправдивого звіту чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля, незаконне втручання у підготовку та надання такого висновку, а також провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

У зв`язку з чим, отримання ТОВ «ЛЕДБУД ВІНД ЕНЕРДЖІ» висновку з оцінки впливу на довкілля, яким визначено допустимість провадження планованої діяльності з розміщення вітроенергетичної установки у селі Стецівка Чигиринської міської територіальної громади Черкаської області, мало істотне значення для подальшої реалізації вказаного проєкту, оскільки без проходження процедури оцінки впливу на довкілля, отримання відповідного висновку та його врахування при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності суб`єкт господарювання був позбавлений можливості належним чином розпочати реалізацію планованої діяльності.

У подальшому, на початку липня 2025 року, у денний час, ФОП ОСОБА_8 , діючи в інтересах ТОВ «ЛЕДБУД ВІНД ЕНЕРДЖІ» та з метою виконання умов договору від 21.03.2024 № 62 ОВД/24, особисто прибув до адміністративної будівлі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, де звернувся до посадових осіб даного Міністерства для отримання консультацій щодо порядку проходження процедури оцінки впливу на довкілля та отримання відповідного висновку.

Під час особистого звернення за вказаною адресою посадові особи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України повідомили ОСОБА_8 , що питання, пов`язані з підготовкою та супроводженням документації, а також сприянням в отриманні позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, можуть бути вирішені за участю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких було рекомендовано як осіб, які володіють спеціальними знаннями у сфері екології довкілля і на той час працювали в Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління, приміщення якої розташовувалося на першому поверсі адміністративної будівлі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Наявність у ОСОБА_3 та ОСОБА_9 спеціальних знань підтверджувалася змістом наданих ними ОСОБА_8 консультацій, визначенням недоліків і відсутніх розділів звіту з оцінки впливу на довкілля, безпосередньою участю в доопрацюванні матеріалів щодо шуму, біорізноманіття та мерехтіння тіні, підготовкою відповідних матеріалів, а також поясненнями щодо порядку їх перевірки та подальшого проходження у відповідному уповноваженому центральному органі виконавчої влади.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час у липні 2025 року, але не пізніше 23.07.2025, під час особистої зустрічі у приміщенні Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 висунули ФОП ОСОБА_8 вимогу надати їм неправомірну вигоду в розмірі від 5 000 до 15 000 доларів США за вплив на службових осіб уповноваженого центрального органу виконавчої влади з метою отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, повідомивши, що остаточний її розмір буде визначено після погодження з відповідними службовими особами уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

Водночас ОСОБА_3 та ОСОБА_9 достовірно знали, що вони не наділені повноваженнями приймати рішення про допустимість провадження зазначеної планованої діяльності та видавати висновок з оцінки впливу на довкілля, оскільки такі повноваження здійснюють службові особи відповідного уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2025 року та у невстановленому місці, з ФОП ОСОБА_8 , у спосіб, який досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь домовилися про спільне одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи за вплив на прийняття рішення службовими особами уповноваженого центрального органу виконавчої влади, поєднане з вимаганням такої вигоди, об`єднали свої дії єдиним умислом та погодили спільний план його реалізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, яка набрала чинності 24.07.2025, Міністерство економіки України перейменовано на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, а Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України ліквідовано, його функції покладено на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, яке визначено правонаступником майна, прав і обов`язків ліквідованого Міністерства. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2026 № 963, яка набрала чинності 18.07.2026, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки та довкілля України.

Згідно заздалегідь узгодженого спільного плану ОСОБА_3 та ОСОБА_9 мали діяти як співвиконавці: спільно проводити зустрічі й переговори з ОСОБА_8 , повідомляти та підтверджувати суму неправомірної вигоди, порядок і строки її передачі, забезпечувати підготовку та направлення матеріалів до уповноваженого центрального органу виконавчої влади, підтримувати зв`язок із ОСОБА_8 , створювати у нього переконання в наявності реальної можливості впливу на відповідних службових осіб, висувати та підтримувати вимоги щодо передачі коштів, а також спільно одержати неправомірну вигоду за здійснення такого впливу.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 заздалегідь, до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися про його спільне вчинення та діяли як співвиконавці за попередньою змовою групою.

Реалізуючи спільний умисел та діючи відповідно до заздалегідь узгодженого плану, ОСОБА_3 і ОСОБА_9 23.01.2026 у денний час доби під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 у м. Києві, а також 29.01.2026 у денний час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та спілкуючись з ОСОБА_8 за допомогою мобільного зв`язку, повідомили останньому про необхідність доопрацювання відсутніх розділів звіту з оцінки впливу на довкілля, зокрема з питань шумового впливу, біорізноманіття та мерехтіння тіні, визначивши вартість виконання зазначених робіт у розмірі 550 000 гривень.

04.02.2026, у денний час доби, під час особистої зустрічі у торговельному центрі «Arkadia» за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 33, у присутності ОСОБА_3 ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 кошти в сумі 550 000 гривень за доопрацювання зазначених розділів звіту з оцінки впливу на довкілля, про отримання яких ОСОБА_9 власноруч склав розписку.

Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_9 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_3 і в його присутності, висунув ОСОБА_8 вимогу додатково передати орієнтовно 400 000 гривень за попередню перевірку та погодження матеріалів з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, а також за забезпечення прийняття позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля.

При цьому, спосіб і порядок передачі цієї попередньо визначеної суми ОСОБА_3 та ОСОБА_9 погодили під час тієї ж особистої зустрічі, зазначивши, що 200 000 гривень необхідно передати після направлення підготовлених матеріалів до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України для не передбаченої законом попередньої перевірки та погодження, а ще 200 000 гривень - за три дні до підписання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля.

Надалі, 09.03.2026, у денний час доби, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 прибули до робочого кабінету ОСОБА_8 , розташованого у м. Черкаси за адресою: вул. Святотроїцька, 102/1, оф. 5, де під час особистої зустрічі передали йому для ознайомлення підготовлені матеріали звіту з оцінки впливу на довкілля.

Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_9 пояснив, що після погодження тексту ОСОБА_8 направить матеріали на перевірку до службових осіб Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Після направлення матеріалів ОСОБА_8 мав передати першу обумовлену частину коштів, а решту частину після отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

04.02.2026 та 09.03.2026 ОСОБА_8 , сприймаючи висунуту вимогу як необхідну умову подальшого супроводу матеріалів та отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, повідомив про готовність передати неправомірну вигоду в порядку, визначеному ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Останні прийняли від ОСОБА_8 обіцянку передати їм неправомірну вигоду та, зі свого боку, пообіцяли здійснити вплив на прийняття відповідного рішення уповноваженими особами, а в подальшому одержали зазначену неправомірну вигоду, остаточний розмір якої був визначений 04.08.2026.

Надалі, 07.07.2026, у денний час, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ФОП ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою комп`ютерної техніки з доступом до мережі Інтернет через особистий електронний кабінет завантажив підготовлений звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

У подальшому, 30.07.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_9 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_3 умисел, за допомогою мобільного телефону через застосунок для обміну електронними повідомленнями надіслав ОСОБА_8 повідомлення, у якому поінформував про виявлення під час опрацювання завантаженого звіту низки зауважень, заявив, що особисто внесе до документа необхідні виправлення та надішле його ОСОБА_8 для подальшого завантаження до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також наголосив на необхідності виконання ОСОБА_8 усіх раніше взятих на себе зобов`язань і завершення розрахунку до 11.08.2026.

04.08.2026, у денний час доби, ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_3 відповідно до заздалегідь узгодженого плану, за допомогою мобільного телефону через застосунок для обміну електронними повідомленнями надіслав ОСОБА_8 файл під назвою «Додаткова інформація до ОВД» та повідомив про необхідність завантажити його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Також, під час подальшого обміну електронними повідомленнями ОСОБА_9 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_3 , конкретизував раніше повідомлений порядок остаточного розрахунку. ОСОБА_9 визначив 350 000 гривень, як окремо обумовлену плату за виконання робіт, пов`язаних із підготовкою, доопрацюванням та супроводженням звіту з оцінки впливу на довкілля, а також висунув вимогу передати йому та ОСОБА_3 в найкоротший термін неправомірну вигоду в сумі 80 000 гривень за супровід і лобіювання проєкту, що фактично полягало в обіцяному ними впливі на службових осіб Міністерства економіки та довкілля України з метою забезпечення прийняття рішення про видачу позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля.

Під час обміну електронними повідомленнями, ОСОБА_9 наголосив на необхідності виконання ОСОБА_8 усіх висунутих вимог у визначені строки, тим самим поставивши подальший супровід матеріалів та сприяння в отриманні позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля у залежність від передачі неправомірної вигоди в сумі 80 000 гривень.

Надалі, 11.08.2026 приблизно об 11 годині, під час особистої зустрічі у приміщенні торговельного центру «Arkadia» за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 33, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою та відповідно до єдиного спільного з ОСОБА_9 плану, зустрівся з ОСОБА_8 з метою одержання грошових коштів.

Під час зустрічі ОСОБА_8 особисто передав ОСОБА_3 , а останній особисто одержав готівкові кошти в загальній сумі 430 000 гривень, з яких 350 000 гривень, за твердженням ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , нібито призначалися для подальшої передачі службовим особам Міністерства економіки та довкілля України, уповноваженим розглядати відповідні матеріали та приймати рішення про видачу позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, а 80 000 гривень становили неправомірну вигоду, призначену безпосередньо ОСОБА_3 та ОСОБА_9 за обіцяний ними вплив на зазначених службових осіб.

Так, унаслідок вчинення зазначених дій ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , діючи спільно та відповідно до єдиного умислу, одержали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у загальній сумі 980 000 гривень, з яких 550 000 гривень було одержано раніше під виглядом обумовленої плати за доопрацювання відсутніх розділів звіту з оцінки впливу на довкілля, а 430 000 гривень 11.08.2026 особисто одержав ОСОБА_3 , з яких 350 000 гривень під приводом їх подальшої передачі службовим особам Міністерства економіки та довкілля України за прийняття рішення про видачу позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, а 80 000 гривень безпосередньо для себе та ОСОБА_9 за обіцяний вплив на зазначених службових осіб.

Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_9 набули реальної можливості володіти та розпоряджатися вказаними коштами, завершивши реалізацію спільного умислу.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в одержанні для себе та третьої особи неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із конфіскацією майна.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищувати, ховати або спотворювати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді застави в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, що буде прийнятним при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів та суми завданої шкоди.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри, оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким б закон пов`язував застосування до підозрюваного запобіжного заходу, просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або поруки.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

11.08.2026 о 11 год. 16 хв. ОСОБА_3 фактично затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України. О 11 год. 25 хв. повідомлення про затримання прийнято відповідним регіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги та зареєстровано за № 4-26-2026-009173-2026. Для надання безоплатної вторинної правничої допомоги призначено адвоката ОСОБА_10 , доручення № 4-26-2026-009173.

12.08.2026 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджують долучені до матеріалів клопотання докази, а саме:

- матеріалами, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, та показаннями ОСОБА_8 про обставини висунення вимог, переговорів, прийняття обіцянки й передачі грошових коштів;

- договором від 21.03.2024 № 62 ОВД/24, документами ТОВ «ЛЕДБУД ВІНД ЕНЕРДЖІ» та матеріалами звіту з оцінки впливу на довкілля щодо вітрової електростанції біля с. Стецівка;

- протоколами допитів ОСОБА_8 , у яких послідовно відображено зміст зустрічей та розмов з ОСОБА_3 і ОСОБА_9 ;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовано телефонні розмови, зустрічі, а також подальші переговори щодо строків, способу й суми передачі неправомірної вигоди;

- аудіо- та відеозаписами зустрічей і розмов, що узгоджуються з показаннями ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.08.2026, додатками до нього, фототаблицями та відомостями про серії й номери банкнот загальною сумою 430 000 грн;

- матеріалами контролю за вчиненням кримінального правопорушення 11.08.2026, якими зафіксовано передачу ОСОБА_3 грошових коштів;

- протоколом затримання ОСОБА_3 від 11.08.2026 та матеріалами безперервної відеофіксації;

- протоколом невідкладного обшуку у приміщенні кав`ярні «INTEGRAL» ТЦ «АРКАДІЯ» від 11.08.2026, під час якого виявлено та вилучено 430 000 грн і полімерний пакет, упаковані до спеціального пакета НПУ № PSP4084885;

- іншими протоколами слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, документами, речовими доказами й цифровими даними у їх взаємозв`язку.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищувати, ховати або спотворювати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, пенсіонер, має визначене місце проживання, за якими характеризується позитивно та міцні соціальні зв`язки.

Разом з тим, позитивні характеристики підозрюваного, на які посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням конкретних обставин справи, даних про майновий та сімейний стан підозрюваного, його вік, тяжкість кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, слідчий суддя вважає, що розмір застави на якому наполягає сторона обвинувачення є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу, а відтак вважає за необхідне визначити для підозрюваного ОСОБА_3 заставу в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень, оскільки внесення застави в такому розмірі, на переконання слідчого судді, буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, одночасно слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування, а саме:

- - прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- - не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та засобів зв`язку;

- - утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також з іншими свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень, з одночасним покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 11.10.2026 включно, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та засобів зв`язку;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також з іншими свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Звільнити підозрюваного з-під варти в залі суду.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний ОСОБА_3 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_3 в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню, виконується негайно після її оголошення, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1 Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню, виконується негайно після її оголошення, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в